Экономические науки/8. Математические методы в экономике

Чаговець Л.О.

Харківський національний економічний університет, Україна

Формування системи показників фінансової складової економічної безпеки підприємства

Нині однією з найактуальніших проблем функціонування та розвитку вітчизняного підприємства в умовах зростаючої складності та невизначеності соціально-економічного та політичного середовища є проблема економічної безпеки підприємства. Комплексне розуміння економічної безпеки підприємства (ЕБП) має велике значення для забезпечення та побудови системи управління економічною безпекою підприємства. Оскільки для ефективного управління ЕБП попередня оцінка та аналіз стану економічної безпеки підприємства стає першочерговим завданням, не менш важливим для розробки засад управління ЕБП є формування системи показників фінансової складової економічної безпеки підприємства.

Аналіз літературних джерел стосовно проблеми формування системи показників оцінки фінансової складової ЕБП дозволив визначити, що думки вчених стосовно кількості показників, їх переліку, алго­ритмів розрахунку та нормативних значень відрізняються. Щодо переліку показників оцінки ЕБП в літературі існує декілька думок. Слід додати, що деякі з авторів ототожнюють показники економічної і фінансової безпеки підприємства, що на нашу думку є не досить вірним, оскільки система показників ЕБП має містити окрім фінансових показників, показники виробничої і соціальної сфер.

Більшість дослідників об'єднують показники ЕБП у групи показників відповідно до груп фінансових показників: платоспроможності та фінансової стійкості (ліквідності), рентабельності діяльності (ефективності управління), ділової активності (оборотності засобів), ефективності використання майна (ринкової стійкості) підприємства та показники інвестиційної привабливості.

Деякі вчені наголошують на необхідності зіставлення фінансових показників з граничними, мінімально припустимими значеннями з міркувань безпечності подальшої діяльності задля локалізації симптоматичних ознак можливої кризи. Наведені нормативні значення коефіцієнтів не диференціюються за галузями економіки; крім того, не визначено, який висновок про стан ЕБП необхідно зробити, якщо фінансові показники знаходяться нижче встанов­леного нормативного значення. Крім того, в різних дослідженнях пропонуються різні назви одного й того ж показника (за однаковим змістом алгоритму розрахунку).

Таким чином, на сьогодні немає єдиної думки щодо відбору та оцінки показників ЕБП; перелік показників, що застосовуються, є достат­ньо різноманітним і дискусійним. Тому актуальним залишаються питання формування систе­ми показників фінансового стану підприємства, яка б відображала всі особливості функціонування підприємства при цьому давала найбільш точну оцінку економічної безпеки підприємства.

Система показників повинна включати показники, які найбільш повно відображають фінансовий стан підприємств, але при цьому їх кількість повинна бути якомога меншою. Звуження інформаційного простору необхідне для виключення з дослідження тих коефіцієнтів, які дублюють один одного чи несуть дуже схожу інформацію. Це дозво­ляє побудувати більш точні та зручні у практичному використанні математичні моделі оцінки та прогнозування ЕБП за рахунок включення до них найбільш значущих показників.

Для вирішення цієї проблем нами пропонується методика формування системи показників фінансової складової ЕБП, призначення якої складається у формуванні і фільтрації попередніх фінансових показників, найбільш значущих для оцінки фінансової складової ЕБП. Методика вибору та обґрунтування інформаційного простору для оцінки ЕБП здійснюється за наступними етапами. Перший етап полягає в формуванні попереднього списку показників. На цьому етапі проводять попередній аналіз стосовно існуючих систем показників та висувають гіпотезу щодо формування переліку показників оцінки фінансової складової ЕБП. Другий етап методики передбачає формування головних компонент з попередньо сформованої сукупності вихідних показників за допомогою методів факторного аналізу [1,2]. На основі отриманих головних компонент  виявляють склад однорідних ознак, з точки зору якісних зв'язків. Це дозволяє сформувати показники-репрезентанти цих компонент і отримати на третьому етапі систему показників фінансового стану підприємства, що відображає всі сторони фінансової безпеки підприємства.

Попередній аналіз літературних джерел дозволив виділити 92 показника фінансової діяльності підприємства машинобудування, на якому було апробовано запропоновану методику. З метою виключення взаємозалежних показників, а також внаслідок інформаційної незабезпеченості деяких з них, кількість показників було зменшено до 42. Отримана система головних компонент пояснює 86,32 % дисперсії вихідної системи показників та містить 5 головних компонент, що мають найбільший вплив на фінансову складову ЕБП. Аналіз розподілу показників за головними компонентами дав можливість зробити наступні висновки.

Перша головна компонента відображує структуру капіталу підприємства. До неї увійшли такі фінансові показники, як коефіцієнт автономії, заборгованості, поточної заборгованості, покриття інвестицій, фінансування, оборотність власного капіталу.

Друга головна компонента відображує рівень ділової активності підприємства. Тут найбільш значущі навантаження мають оборотність активів, оборотність оборотних активів, оборотність капіталу, оборотність матеріальних запасів, виробничих запасів, оборотності мобільних коштів.

Третя головна компонента відображує рентабельність підприємства. До неї увійшли показники: рентабельність капіталу, рентабельність власного капіталу, чиста рентабельність активів, прибутковість інших операцій, загальна рентабельність продажів, рентабельність реалізації продукції,  рентабельність основної діяльності.

Четверта головна компонента відображує ефективність використання власних обігових коштів. Найбільші навантаження у показників фінансової стійкості, маневреності власного капіталу, забезпеченості оборотних коштів власними джерелами, забезпеченості запасів та витрат власними обіговими коштами, інвестування.

П'ята головна компонента відображує платоспроможність підприємства. Найбільші факторні навантаження мають коефіцієнти поточної ліквідності, абсолютної ліквідності, критичної ліквідності, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Другим етапом методики формування системи показників оцінки фінансової складової ЕБП є визначення репрезен­тантів виділених компонент показників. Якщо репрезентантом вибирається одна із ознак компоненти, то її називають індивідуальною діагностичною ознакою. До методів вибору індивідуальних діагностичних ознак належать ме­тод центру ваги і метод потенціалів. Визначення репрезентантів (ознак-представників) ознак здійснюється за допомогою методу центра ваги. Спосіб вибору ре­презентантів за допомогою цього методу залежить від розміру групи. До діагностичної сукупності включається ознака, яка знаходиться всередині групи, тобто ознака з найменшою сумою відстаней. На основі проведених розрахунків для першої компоненти репрезентантом є коефіцієнт фінансування, для другої – оборотність оборотних активів, для третьої – рентабельність капіталу, для четвертої – коефіцієнт маневреності власного капіталу, для п'ятої – коефіцієнт критичної ліквідності.

Таким чином, сформована система показників на основі запропонованої методики включає лише найбільш значущі фінансові показники і є досить зручною в практичному користуванні. ЇЇ може бути ефективно застосовано для побудови моделей оцінки фінансової складової економічної безпеки підприємства. 

Література

1.     Шарапов О.Д., Терехов Л.Л., Сіднєв С.П. Системний аналіз – К.: Вища шк., 1993. – 303 с.

2.    Дубров А.М., Многомерные статистические методы./ А.М. Дубров, В.С. Мхитарян, Л.И. Трошин. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 350 с.