група Т-6 педагогічно-індустріального факультету ДВНЗ
“Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Г.Сковороди”
Василь Прохорович
викладач
кафедри ЗТДМВКТН ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький ДПУ
ім. Г.Сковороди”
Секція “Педагогічні науки”, підсекція “Сучасні методи
викладання”
Компоненти змісту підготовки
учителів трудового навчання до організації проектної діяльності учнів
При підготовці майбутніх вчителів трудового
навчання до проектної діяльності необхідно визначити три компоненти:
когнітивний (інтелектуальний), операційно-діяльнісний (практично-діяльнісний),
потребнісно-мотиваційний (емоційно-ціннісний).
Ми досліджуємо проектну діяльність
особистості як сукупність когнітивного, потребнісно-мотиваційного й
операційно-діяльнісного компонентів, які дозволяють особистості адаптуватися й
інтегруватися в існуючому інформаційно і технологічно насиченому світі, свідомо
і творчо вибирати оптимальні методи і засоби перетворювальної діяльності щодо
створення матеріальних і духовних цінностей, враховуючи їх наслідки для
природи, суспільства і самої людини.
Когнітивний компонент ми сприймаємо як
наявність необхідного мінімуму знань з методу проектів, особливостей творчого
проекту, етапів та структурі проектної діяльності тощо.
Знання традиційно сприймають як узагальнений
досвід людей, віддзеркалення дійсності у свідомості людини. До ХХ століття
знання розглядали у своїй основі не як соціальні, а індивідуальні (людина може
сказати, що вона щось знає тільки тоді, коли знання стало її власним), також
природу знання пов’язували тільки з психологічними процесами віддзеркалення, що
протікають в мозку того хто пізнає, а знання вірні у тому випадку, коли
збудовані з блоків, правильність яких можливо показати за допомогою умовиводів.
Не зменшуючи значення цього компонента в
діяльності вчителя трудового навчання, наголосимо, що тепер знання сприймають
як специфічний людський капітал, а зиск від нього індивід має у формі значно
вищої заробітної плати, а для роботодавця – у зростанні продуктивності праці.
Але відомо, що навіть міра засвоєння знань істотно залежить від індивідуальних
особливостей тих, хто навчається. З’ясувалося, що важливу роль у цьому процесі
відіграють не тільки характеристики пізнавальних процесів (сприйняття, пам’ять,
мислення тощо), а ще й індивідуально-технологічні особливості особистості та її
мотивація.
Для оцінювання готовності студентів
індустріально-педагогічних факультетів визначаються чотири рівні (високий,
середній, низький і нульовий).
Існує можливість складення стандартизованих
характеристик кожного з них: високий, якщо якість – яскраво виражена риса
характеру, виявляється в усіх діях студентів постійно, широко, ефективно,
ґрунтується на знаннях вимог до проектної діяльності; середній, якщо якість є
рисою характеру, в діях виявляється широко, ефективно, але спостерігаються
відхилення, які викликані неповним розвитком самої якості, або незнанням вимог
до поведінки; низький, коли якість ще не стала рисою характеру, обмежено й
ефективно виявляється в діях і вчинках студентів.
Іноді характернішими бувають юнаки
якості-антипода, навіть коли відомі вимоги до поведінки; нульовий, коли в рисах
характеру якість відсутня, не виявляється в діях і вчинках студентів. Завжди
набуває ознак якості-антипода, тому, що не знайомі з вимогами до його
поведінки.
Виходячи з цього, основним напрямком нашої
діяльності щодо розробки критеріїв ефективності підготовки майбутніх вчителів
праці до організації творчої проектної діяльності учнів стала системна
критеріальна оцінка, яка сприяє активізації як на зовнішній, так і на внутрішній
бік процесу підготовки.
Зазначимо, що зовнішнє зображення ефективної
підготовки проявляється у системі знань, вмінь та навичок, необхідних
майбутньому вчителю трудового навчання при організації проектної діяльності
учнів.
Необхідно визначити основні компоненти
готовності майбутніх учителів трудового навчання до організації проектної
діяльності учнів. Ці компоненти відповідають задачам проектно-технологічної
освіти студентів індустріально-педагогічного факультету та включають наявність
проектно-технологічних знань, вмінь та особистих якостей майбутніх учителів
трудового навчання.
Критеріями ефективності підготовки вчителів
праці до навчання учнів творчої проектної діяльності слід використовувати
наступні:
- когнітивний
(проектно-технологічні знання):
1. Обсяг знань (повнота, глибина, міцність);
2. Усвідомленість знань (самостійність суджень, доказовість окремих положень,
постановка запитань).
- операційно-практичний
(проектно-технологічні вміння):
1. Професійні вміння, навички; 2. Кількість
етапів, виконаних вчителем при використанні того чи іншого вміння; 3.
Послідовність етапів; 4. Якість виконання кожного етапу; 5. Час, затрачений на
виконання завдання.
- потребністно-мотиваційний (проектно-технологічні якості):
1. Ступінь задоволеності проектною
діяльністю (захоплений; завжди отримує задоволення; іноді отримує задоволення);
2. Відношення до невдач й труднощів (шукає помилки; намагається їх подолати;
важко переживає невдачі й труднощі); 3. Відношення до педагогічної самоосвіти
(читає педагогічну літературу постійно або епізодично; цілеспрямовано за темою
своїх інтересів; має свою бібліотеку або ні); 4. Відношення до дітей
(дотримання педагогічного такту); 5. Ставлення до педагогічної практики; 6.
Професійний інтерес; 7. Бажання займатися педагогічною працею; 8. Потреба в
учительській праці.
Отже, найчастіше у вигляді критеріїв
визначення ефективності підготовки майбутніх вчителів трудового навчання
виступають знання, вміння та навички, виражені певною оцінкою. При цьому
особистісні якості необхідні для успішної професійної діяльності майбутніх
вчителів домінують над іншими.