Філологічні науки/2. Риторика і стилістика

Тищенко О.О.

Київський національний університет імені Т.Шевченка

Дієслівні заголовки інформаційних жанрів грецьких газет

Заголовок є органічною частиною газетного тексту, він позначає статтю і виділяє її серед інших; він тісно пов’язаний зі змістом матеріалу, виражає його основну думку, привертає увагу читача, зацікавлює його.

Будь-який заголовок називає текст, з цього погляду він, незалежно від своєї синтаксичної структури, виконує номінативну функцію. Особливості синтаксису заголовків грецьких газет досліджує Софроніс Хатзісаввідіс.

Для того, щоб з’ясувати, який тип синтаксичних конструкцій переважає у грецьких газетах – іменні чи дієслівні, було досліджено матеріали газет «Καθημερινή», «Ελευθεροτυπία», «Τα Νέα».

Газета	Всього	Іменні		Дієслівні
		кількість	%	кількість	%
Καθημερινή	724	331	45,7%	393	54,3%
Ελευθεροτυπία	607	256	42,2%	351	57,8%
Τα Νέα	564	241	42,7%	323	57,3%
Разом	1895	828	43,7%	1067	56,3%

Дослідження показало, що в заголовках грецьких газет переважають дієслівні заголовки, хоча досить поширеним є використання іменних. На нашу думку, надання переваги дієслівним заголовкам пов’язане з метою і функціями, які виконують заголовки газет – інформативною і рекламною. Заголовок має поінформувати читача про певну подію або явище. Інформаційні статті завжди повідомляють про один факт. Вони потребують стислого заголовка, в якому необхідно відобразити і суть змісту, і ставлення до факту. З погляду інформативності дієслівний заголовок може дати чіткіший підсумок тексту, лаконічно повідомити про певну подію. Він дає більше можливостей для використання риторичних фігур і тропів, таких як еліпси, метафори тощо, завдяки яким привертається увага читачів, тобто рекламна функція. Крім того, стиль і структура дієслівних заголовків більш подібні до стилю і структури повсякденного мовлення, елементи якого властиві заголовкам газет.

Дослідження показало, що для заголовків інформаційних повідомлень та репортажів грецьких газет характерними є дієслівні форми теперішнього та минулого часу – Ενεστώτας і Αόριστος. З 476 заголовків з дієсловами дійсного способу 282 заголовки - теперішнього часу і 150 - заголовків аористу: Προετοιμάζεται για τη γρίπη (Καθημερινή 15/09), ‘Ερχονται ανατιμήσεις τροφίμων (Ελευθεροτυπία 15/09), Ψάχνει το φάρμακο στην Ιταλία (Τα Νέα 14/09), Δεν προετοίμασαν τους αγρότες για τις αλλαγές (Καθημερινή 18/09), Η Μει μάγεψε τη Θεσσαλονίκη (Ελευθεροτυπία 15/09). Маємо в заголовках і дієслова в майбутньому часі: Αυξήσεις έως 7 % θα ζητήσει με τη νέα σύμβαση η ΓΣΕΕ (Καθημερινή 13/09), 38 % ακριβότερη θα πληρώσουμε τη θέρμανση (Ελυθεροτυπία 14/09), Η «Ημέρα Χωρίς Αυτοκίνητο» θα γιορταστεί με...αυτοκίνητα! (Τα Νέα 12/09). Рідко зустрічаються дієслова у минулому незавершеному часі Παρατατικός: Η Ρουμανία έβλεπε κρυφά τη δράση (Καθημερινή 14/09), Εμείς τα πηγαίναμε καλύτερα με «Λισαβόνα» (Ελευθεροτυπία 17/09), Έμενε με τον φίλο της που κακοποίησε το παιδί της (Τα Νέα 15/09), минулому завершеному часі Παρακείμενος: Αυτά τα έργα τα έχουμε ξαναδεί...(Τα Νέα 17/09) та давньоминулому часі Υπερσυντέλικος: Δεν είχαν εισπνεύσει τοξικό αέριο (Ελευθεροτυπία 15/09). На нашу думку, надання переваги теперішньому часу пов’язане з тим, що за допомогою заголовка журналіст прагне показати певне явище, яке відбувається в цей момент і ще триває, таким чином інформуючи читача про те, що цікавить його найбільше - не минулу подію, а ту, що продовжується. За допомогою заголовків з дієсловами у минулому часі констатуються певні події, що відбулися. Надання переваги часу Αόριστος пов’язане з точною вказівкою на час, коли відбулася подія, що притаманне жанрам інформаційного підстилю. Використання теперішнього і минулого часу дають можливість намалювати єдиний образ картини дня, тобто вказати на події, що відбулися цього дня і продовжують відбуватися. За допомогою майбутнього часу виражаються певні явища, що незабаром матимуть місце і принесуть певні зміни, до яких читачі мають бути готові.

Дієслова у заголовках статтей грецьких газет значно частіше використовуються у активному стані, ніж у пасивному. Так, з 476 заголовків з дієсловами дійсного способу 398 заголовків мали дієслова активного стану, 78 – пасивного. Переважання дієслів активного стану, на наш погляд, пов’язане з тим, що в інформаційних повідомленнях важливим є зазначення дійових осіб. Дієслова пасивного стану використовуються переважно в тих випадках, коли журналісти намагаються максимально обмежити називання певних осіб: Καταδικάσθηκε σε θάνατο (Καθημερινή 14/09), Διώκεται κι άλλος δικαστής (Καθημερινή 14/09) або коли головною є подія: Σχεδιάζεται νέος κύκλος μεταρρυθμίσεων (Καθημερινή 13/09), Συνεχίζονται οι εντατικοί έλεγχοι στα σχολικά (Καθημερινή 14/09), Ζητείται ηθικό και ταύτοτητα (Ελευθεροτυπία 14/09), Η «Ημέρα Χωρίς Αυτοκίνητο» θα γιορταστεί με...αυτοκίνητο! (Τα Νέα 12/09), Αυξήθηκε το έλλειμμα στο ισοζύγιο τρεχουσών συναλλαγών το 7μηνο (Καθημερινή 18/09).

Оскільки будь-який заголовок називає текст, виступає його іменем, заголовки статей грецьких газет виконують номінативну функцію. Найчастіше номінативна функція реалізується через дієслівні заголовки, надається перевага дієсловам активного стану. Переважання в заголовках теперішнього часу вказує на перебіг події у даний момент, чим переконує читача в актуальності події і підкреслює її важливість.

Література:

1.Χατζησαββίδης Σωφρόνης Ελληνική γλώσσα και δημοσιογραφικός λόγος. Αθήνα: Gutenberg, 2000. – 167 σ.

2.http://www.enet.gr/online/online Ελευθεροτυπία

3.www.kathimerini.gr Η Καθημερινή

4.http://ta-nea.dolnet.gr/front_page.php Τα Νέα