Рубанова К.В., Колокольцев О.В.

Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган- Барановського

ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ ДОКУМЕНТУВАННЯ.

Розвиток мирової економіки супроводжується широким використанням досягнень людського інтелекту. Інтелектуальна власність є відносно новим об’єктом бухгалтерського обліку. Це зумовлено нематеріальною природою, особливостями правової охорони та відображенням її у складі активів підприємств. Велика частина об’єктів інтелектуальної власності тільки починає приймати участь у господарському обігу, що вимагає постійного перегляду і вдосконалення методики бухгалтерського обліку.

Мета статті: відобразити усі операції з нематеріальними активами, а також зробити аналіз документів, які використовуються для операцій з об’єктами інтелектуальної власності.

Вагомий внесок у розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку нематеріальних активів зробили такі вчені як В.  Астахов, А. Клименко,            П. Пархоменко, Л. Котенко, Л. Шнейдеман та інші.

Відповідно до П(С)БУ №8, нематеріальні активи - це немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані й утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, у адміністративних цілях або для передачі іншим особам на умовах оренди. Нематеріальні активи відображаються на рахунку 12 «Нематеріальні активи».

Групи нематеріальних активів, по яким ведеться бухгалтерський облік:

-         право використання природних ресурсів;

-         право використання майна;

-         права на знаки для товарів та послуг;

-         права на об’єкти промислової власності;

-         авторські та сумісні з ними права;

-         незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи;

-         інші нематеріальні активи.

Придбані нематеріальні активи зараховуються до балансу по первинній вартості, яка представляє собою вартість придбання (окрім отриманих торгових знижок), мито, непрямих податків, які не підлягають відшкодуванню, та інших видатків, безпосередньо пов’язаних з  його придбанням і доведенням до стану, придатного до використання за призначенням.

Затрати на виплату процентів по кредиту не входять до первинної вартості нематеріальних активів, придбаних цілком або частково за рахунок коштів банку.

У П(С)БУ № 8 сказано, що придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається  в балансі, якщо існує можливість отримання економічних вигод у майбутньому, а також, якщо його вартість може бути достовірно визначена.

Введення в експлуатацію нематеріальних активів повинна супроводжуватися оформленням облікової документації - Відомості 4.3 аналітичного обліку нематеріальних активів( від 29.12.2000 р.)

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну їх корисного використання, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкту активом, але не більше 20 років. Метод амортизації обирається самим підприємством, в залежності від очікуваних вигод . Виникають проблеми з амортизацією операційного програмного забезпечення у випадках, коли накопичена сума амортизації дорівнюється балансовій вартості, а нематеріальний актив ще використовується. В цьому випадку бухгалтер повинен зробити переоцінку по справедливій вартості.

Нематеріальний актив списується з балансу при його вибуванні або в результаті продажу, або коли неможливо отримувати економічні вигоди від його використання .

Інвентаризація нематеріальних активів є процедурою, яку ще не вивчили достатньо. Не так давно з’явилася інструкція № 69, яка все ж таки не має чітких правил проведення інвентаризації. Залишається не зрозумілим перевіряти наявність нематеріальних активів по документам або по їх матеріальним носіям. Що враховувати наявність програмного забезпечення чи наявність прав на них?. Звернувшись до П(С)БУ № 8 стає ясно, що нематеріальним активом є права на використання цих об’єктів, тобто підприємство повинно мати документи, які стверджують права на нематеріальні активи.

Інформація про нематеріальні активи міститься в первинних документах бухгалтерського обліку, відбивається у звітності . Тому дуже важливим питанням є документування операцій пов'язаних  з нематеріальними активами.

Більшість авторів виділяє три групи документації стосовно об’єктів інтелектуальної власності:

-         документи, які підтверджують права власності на об’єкти  інтелектуальної власності ( патенти, свідоцтва);

Патент – документ, який видає державний орган винахіднику або його правонаступнику, який  стверджує виключне право та авторство на винахід.

Свідоцтво – документ, який видає заявнику державний орган та стверджує виключне право, авторство на  об’єкти авторського та сумісні , раціоналізаторські пропозиції, топографії інтегральних мікросхем, знаки на товари та послуги. 

-  документи, які визначають сутність господарської операції  та її законність (ліцензійні договори, договір про створення об’єктів інтелектуальної власності та інші); ця група документів містить документи, які обслуговують різноманітні господарські операції з нематеріальними активами. Наприклад, створення такого об’єкту визначається авторськими договорами, договорами на створення об’єктів промислової власності

- документи , які відображають факт надходження або вибування цих об’єктів, тобто акти введення нематеріальних активів до господарського обігу, акти ліквідації[1].

Ми погоджуємося з цією думкою, але вважаємо, що доцільно було би виділити ще четверту групу «Документи по інвентаризації нематеріальних активів», тому що цей процес дуже важливий для нормального функціонування підприємства.

Документи по інвентаризації повинні бути представлені перш за все інвентаризаційною карткою, яка повинна інформувати надавати відомості про нематеріальний актив, відомості про зміну вартості, перелік виданих договорів на користування об’єктом інтелектуальної власності. Деякі автори рекомендують використовувати інвентарні картки, які фіксують інвентарний номер, а деякі стверджують, що нематеріальні активи не є інвентарними об’єктами. Ми вважаємо, що доцільно проводити інвентаризацію цих об’єктів, не зважаючи на їх специфіку. Але для полегшення контролю за нематеріальними активами треба розробити комплексний документ їх обліку у вигляді таблиці, яка містить всю інформацію про конкретний нематеріальний актив. Наприклад, його назва, номер за порядком, коротка характеристика, первинна та ліквідаційна вартість, амортизація, інвентаризація [3].

Висновок. Таким чином нематеріальні активи є дуже важливою складовою частиною діяльності підприємства, тому їх облік та відображення у звітності повинно бути достовірним. Саме тому грають велику роль документи, які допомагають слідкувати за станом, наявністю, можливістю нематеріальних активів приносити прибуток.

Використана література:

1.Жураковська, І. Документування операцій з об’єктами інтелектуальної    власності [Текст] / І. Жураковська // Бухгалтерський облік та аудит -2008 -№ 4,- с. 46- 55.

2. Івкін, К. Облік нематеріальних активів [Текст]/ К. Івакін // Вісник бухгалтера та аудитора України – 2007 - № 11-12, – с. 22-25.

3. Котенко, Л.  Удосконалення документування операцій з обліку нематеріальних активів [Текст]/ Л. Котенко // Актуальні проблеми економіки -2005-№ 5(47),-с. 109-115.