Пашков С.О.

(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, аспірант кафедри міжнародної торгівлі)

Світовий досвід ефективної реалізації структурно-галузевих пріоритетів

Однією з ключових тенденцій світового структурного розвитку є перехід від базових ресурсоємних галузей до наукоємких. В рамках цього процесу відбувається збільшення частки наукоємких, високотехнологічних виробництв, прискорене зростання сфери послуг, скорочення аграрного сектора, створення нових високоефективних секторів економіки і скорочення частки матеріального виробництва в створенні світового ВВП.

Аналіз тенденцій структурування економіки в межах шестисекторної моделі показує, що загальною закономірністю є значний розвиток фінансових, страхових, а також інших ділових послуг, частка яких стало зростає. Важливо, що зазначені зрушення в структурі економік країн відбулися за умов зростання виробництва по всіх секторах, і дійсно були зумовлені, насамперед, випереджаючою динамікою сфери послуг.

При чому в розвинених країнах це спричинено не тільки скороченням питомої ваги аграрного та промислового сегментів економіки, але також і зменшенням частки таких видів традиційних послуг, як торгівля та транспорт. На рис. 1 приведена динаміка структури валової доданої вартості в розрізі шести секторів (1 – Сільське, рибне та лісове господарство, 2 – Промисловість, 3 – Будівництво, 4 – Торгівля, готелі та ресторани, транспорт, 5 – Фінансові послуги, страхування та інші ділові послуги, 6 – Інші послуги) Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Словацької Республіки.

У Фінляндії відбувся значний структурний зсув на користь високотехнологічних виробництв, питома вага яких збільшилася на 14,5%, що зумовило скорочення інших складових, особливо низько-технологічних на 9,9%. Проведення порівнювального аналізу структури економік Франції, Німеччини, Італії за стратегічними секторами економіки ускладнюється

а) б) в)

г) д) є)

Рис.1. Динаміка структури валової доданої вартості в розрізі шести секторів(горизонтальна высь): Фінляндії (а), Франції(б), Німеччини (в), Італії (г), Польщі (д), Словацької Республіки (є)

відсутністю офіційних статистичних даних щодо виробництва ВДВ високотехнологічними та середньо високотехнологічними видами діяльності обробної промисловості. Стосовно Польщі, то в цій країні до 2006 р. збільшилася частка працюючих в секторі послуг на 1,6% і зростання витрат на НДДКР до 1,5% ВВП; рівень безробіття, за прогнозами BAEL cкоротився з 19,9% в 2001 р. до 15% в 2006 р.

Таким чином, у структурі економіки розвинених країн домінує сфера послуг, проте, вони мають диверсифіковану промисловість з переважанням наукоємких галузей. Саме тому ці країни займають найміцніші позиції в світовій економіці і відрізняються найвищими показниками об'ємів виробництва промислової продукції з розрахунку на душу населення.

Постійно зміцнюється матеріальна основа структурного розвитку цих країн - мова йде про зростанні абсолютних і відносних витрат на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), і, хоча в даній групі лише близько трьох десятків країн, на них доводиться близько 60% виробництва промислової продукції і світового експорту. Динамічні зрушення на користь високотехнологічних виробництв мали місце і в трансформаційних країнах Центральної Європи, особливо Словаччині, де загальна частка високо та середньо високотехнологічних виробництв зросла на 12,8 %.Так за роки трансформації (1990-2005 pp.), головним чином, за рахунок динамічного розвитку сфери послуг та обробної промисловості частка первинного сектора скоротилася: майже втричі в Польщі (з 8 до 3%); близько як в 4 рази в Угорщині (з 15 до 4%) та Литві (з 27 до 7%); більш ніж в 4 рази в Естонії (з 17 до 4%); а в Латвії, навіть, більш ніж в 5 разів (з 22 до 5%).

Таким чином, світовий досвід ефективної реалізації структурно-галузевих пріоритетів обумовлюється галузевими структурними трансформаціями (перехід до наукоємких галузей), що характеризується зміною галузевих структурних пріоритетів (зростання сфери послуг, скорочення аграрного сектора, створення нових високоефективних секторів економіки і скорочення частки матеріального виробництва в створенні світового ВВП) розглядається в контексті економічної глобалізації з урахуванням інноваційно-орієнтованого вектора світового структурного розвитку.

Література

1. Євтушенко В.М. Зарубіжний досвід визначення пріоритетів науково-технічного розвитку.Науково-технічна інформація. - 2004. -№2. - C. 35-38.

2. World Economic Forum. Initiatives www.weforum.org/en/initiatives/gcp

3. World Development Indicators database, 2005 г. - http://web.worldbank.org