ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

 

 

 

УДК 658.01                                               Курінна Яна Миколаївна

студентка 5 курсу 4 групи

факультету Економіки і права

ХНЕУ

 

 

Актуальність теми. Для України нарощування виробництва сільськогосподарської продукції має стратегічне значення для підйому національної економіки тому, що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану галузі. Підвищення рівня ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є найважливішим завданням, від рішення якого залежить продовольча безпека країни. Розв'язання такого завдання повинно здійснюватися не тільки на державному, але й на регіональному рівнях, де вирішуються питання забезпечення населення продуктами харчування.

Основна мета роботи полягає у виявленні основних проблем розвитку сучасного сільського господарства та обґрунтуванні організаційно-економічних заходів з підвищення його ефективності.

Багато авторів займаються питанням підвищення економічної ефективності саме у сільському господарстві. Суттєвий внесок у розвиток теорії та практики підвищення економічної ефективності належить: П.Т. Саблуку, В.Я. Амбросову, В.М. Рабштини, В.В. Радченка, Є.І. Чигринова, О.В. Шкільова, Ю.І. Кошиця, В.І. Райка, О.О. Старкова, О.В. Козубенка, А.О. Євтухової тощо. Та на жаль ще багато питань залишаються не розглянутими, а проблеми не вирішені.

Ефективність сільськогосподарського підприємства залежить від обґрунтування аспектів використання капітальних вкладень, комплексної механізації та автоматизації галузі. Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництвавизначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія відображує ту дію об'єктивних економічних законів, яка виявляється в результативності виробництва. Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних вкладень. Сільське господарство має свої специфічні особливості. Зокрема в сукупності факторів досягнення високоефективного господарювання особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а в тваринництві продуктивна худоба. Тому оцінка корисного ефекту в сільськогосподарському виробництві завжди стосується земельної площі або поголів'я продуктивної худоби і співвідноситься з ними. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відображається якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. Суть проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат - матеріальних, трудових і фінансових – досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Досягнення ефективності сільського виробництва, як і інших галузей господарювання не можливе без підтримки держави. Нещодавній вступ України до Світової організації торгівлі веде за собою низку незадовільних наслідків, а зокрема: зменшення зайнятості у сільському господарстві та ріст безробіття сільського населення. На даний момент у сільськогосподарських підприємств відсутні програми розвитку заготівель продукції, а це значить, що сільське населення не буде мати можливості реалізувати власну продукцію.

Тож підсумовуючи вищезазначене можна сказати, що для ефективного розвитку сільського господарства в Україні необхідно перш за все впорядкувати процес державного регулювання та фінансування галузі сільського господарства, забезпечити її зростання та ефективність використання, що відповідає не тільки принципам економіки, а і державному стимулюванню сільськогосподарського виробництва.

 

 

 

 

Література

 

1.     Андрійчук В.Г. Економіка аграрного підприємства. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

2. Дем'яненко С., Свідерська Ш. До питання про стратегію розвитку аграрної політики України // Економіка України. - 2004. - №8. - С. 72-79.

3. Лисецкий А., Соломко М. Структурное развитие сельского хозяйства Украины // Экономика Украины. - 2006. - №12. - С. 54-61.

4. Ревенко М. Удосконалення державного регулювання розвитку аграрного сектора економіки // Економіка України. - 2003. - №12. - С. 51-55.

5. www. Ukraine: businessguide 2008

 

 

Автор                                                                                  Курінна Я.М.

 

Керівник                                                                             Гонтарєва І.В.