Экономические науки/ 7. Учет и аудит

к.е.н. Закалінська Катерина Олександрівна,

Тохтарова Ірина Миколаївна

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

Регламентне забезпечення внутрішнього аудиту: проблеми та шляхи удосконалення

На сучасному етапі розвитку аудиту в Україні особливо під час поширення кризових явищ в економіці країни набувають актуальності питання ефективної організації служб внутрішнього аудиту як механізму контролю та налагодження бізнес-процесів.

Основними проблемами розвитку внутрішнього аудиту є  відсутність його регламентного забезпечення, нерозуміння необхідності впровадження даного виду контролю з боку топ-менеджерів підприємств, пошук додаткових джерел для фінансування утримування таких служб.

Визначені проблеми обумовлюють актуальність статті.

Метою статті є розробка рекомендацій з удосконалення регламентного забезпечення внутрішнього аудиту та вирішення певних його проблем.

Для вирішення проблеми відсутності регламентного забезпечення служб внутрішнього аудиту пропонуємо створити на держаному рівні Положення «Про організацію внутрішнього аудиту у відкритих акціонерних товариствах, страхових та холдингових компаніях», яке по аналогії з Положенням НБУ №114 «Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України» буде визначати систему аудиторської  діяльності  та регламентувати порядок створення і організацію  роботи служби внутрішнього аудиту у визначених видах підприємств. Вважаємо необхідним створення служб внутрішнього аудиту саме у відкритих акціонерних товариствах, страхових та холдингових компаніях, тому що звітність таких підприємств є публічною, і на нашу думку недостатньо проводити зовнішній аудит щорічно, а слід організувати постійний незалежний контроль. Саме тому на відміну від банків у відкритих акціонерних товариствах пропонуємо, щоб служба внутрішнього аудиту була підпорядкована не правлінню, від якого фахівці цієї служби можуть бути фінансово залежними, а наглядовій раді, яка покликана захищати інтереси власників капіталу. Погоджувати кандидатуру на посаду керівника служби внутрішнього аудиту у відкритих акціонерних товариствах, на нашу думку, слід з регіональними відділеннями Аудиторської палати України.
Для створення повноцінного регламентного забезпечення внутрішнього аудиту пропонуємо також розробити по аналогії з банківськими «Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту» для відкритих акціонерних товариств, холдингових та страхових компаній. Пропонуємо створити стандарти внутрішнього аудиту по аналогії з банківськими:
     1. Керівництво службою внутрішнього аудиту.
     2. Незалежність.
     3. Професійна компетентність.
     4. Обсяг роботи.
     5. Планування і виконання аудиторської перевірки.
     6. Складання аудиторського висновку.
Але при створенні стандартів слід враховувати відмінності банківської діяльності від діяльності відкритих акціонерних товариств, страхових  та холдингових компаній. Саме тому, наприклад, об'єктами  внутрішнього  аудиторського контролю у визначених компаніях повинні бути:
- види   діяльності   компанії  та  їх відповідність чинному законодавству України;
- правила й процедури, згідно з якими здійснюються основні операції компанії, та їх дотримання;
 - ефективність здійснення основних видів діяльності та оцінка бізнес-ризиків;
 - рівень    комп'ютеризації    та   інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності компанії;
 - внутрішня  та  зовнішня бухгалтерська і фінансова звітність компанії, адекватність відображення в ній основної діяльності;
 - організація  бухгалтерського, управлінського та податкового обліку,  а
також їх відповідність меті та завданням діяльності компанії;
 - управління трудовими та матеріальними ресурсами компанії тощо.

Слід відзначити, що більшість топ-менеджерів великих підприємств не приділяють особливої уваги впровадженню системи внутрішнього аудиту. Це пов’язано в першу чергу з тим, що проблеми фінансової стратегії та контролю покладені у більшості випадків на головного бухгалтера або фінансового директора організації, що в свою чергу призводить до негативних наслідків. Так, якщо в невеликих організаціях з простою організаційною структурою управління, головний бухгалтер в змозі виконувати наряду з обліковою та інформаційною і функцію внутрішньогосподарського контролю, то в крупних підприємствах – це неможливо через великий обсяг облікових робіт, і в даному випадку є об’єктивна необхідність в запровадженні професіональної служби внутрішнього аудиту. Саме цей підрозділ буде виконувати функції контрольної служби підприємства, крім того така реорганізація дозволить зовнішньому аудитору згідно з МСА 315 [1] змінити характер і термін виконання, та скорочення обсягів аудиторських процедур, що зменшить аудиторський ризик, а отже і витрати підприємства. Фінансування такої аудиторської служби можна здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи, зниження собівартості й збільшення прибутків [2].

Таким чином, у статті розглянуті певні проблеми внутрішнього аудиту та запропоновані шляхи їх розв'язання.

Література

1.     Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2006 року/ Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков. – К.: ТОВ “ІАМЦ АУ “СТАТУС”, 2006. – 1152 с.

2.      Проскуріна Н. М., Шевченко Ю. О. Впровадження внутрішнього аудиту, як інструменту контролю, в діяльність підприємства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v6/v6pp194-196.pdf