Голованов М.А.

Донецькиий національний університет економіки та торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ

В Указі Президента України "Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" [5] зазначено, що туризм повинен стати одним з джерел поповнення державного та місцевих бюджетів. Тому необхідно визначити проблеми роботи туристичної галузі та розглянути основні напрями по їх вирішенню.

В роботі туристичної галузі виділяється ряд проблем, що стримують її розвиток:

- відсутність розгалуженої системи інформаційно-рекламного забезпечення діяльності галузі та туристичних представництв за кордоном;

- різновідомча підпорядкованість туризму та санаторно-курортного комплексу;

- недоліки в системі регіонального управління [1];

- проблеми тіньової економіки;

- необхідність передачі частини управлінських повноважень повноважень органам місцевого самоврядування.

Для удосконалення рекреаційно-туристичної діяльності велике значення має інформація про навколишнє середовище, яке включає демографічні, науково-технічні, політико-правові, соціально-культурні, природні та економічні фактори. До того ж усі фактори макро- та мікросередовища взаємопов'язані і взаємообумовлені. Тому всі дані повинні бути зосереджені у відповідних інформаційних центрах, об'єднаних в єдину інформаційну систему [1]. Ця система повинна бути повна, зрозуміла у використанні та загальнодоступна.

Державна податкова система має суттєвий вплив на соціально-економічну ефективність рекреаційно-туристичної діяльності, тому головним завданням держави є усунення бар'єрів на шляху розвитку туристичної сфери шляхом прийняття Податкового кодексу та проведення виваженої податкової політики з метою підтримки та захисту суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності.

Оптимізація оподаткування рекреаційно-туристичної діяльності сприятиме підвищенню дохідної частини бюджетів всіх рівнів: державного, регіональних, місцевих та підприємств-суб'єктів рекреаційно-туристичної діяльності.

Туристична галузь має прямий та опосередкований вплив на підприємства економіки регіону, стимулює розвиток малого та середнього підприємництва, таких секторів економіки, як транспорт, будівництво, торгівля, сільське господарство, виробництво товарів широкого вжитку [5]. Розвиток та створення нових підприємств сприятиме наповненню бюджетів усіх рівнів та розбудові економіки регіону в цілому.

Назріла необхідність надати відповідні повноваження органам місцевого самоврядування щодо розвитку туризму в регіонах. Це сприятиме оздоровленню економіки в регіонах, соціальному захисту його населення та поліпшенню ситуації в туризмі загалом. Першочерговим має стати поетапна передача місцевим органам влади прав на ліцензування туристичної діяльності, сертифікацію підприємств готельного господарства та об’єктів харчування, а також повноважень щодо відповідного контролю. Основу такого механізму складає фінансово-економічне регулювання розвитку туристичної сфери, яке має здійснюватися через:

- механізм платежів за використання природних рекреаційних ресурсів;

- систему місцевих зборів (курортний рекреаційний збір, податок на приватний житловий фонд, який використовується в рекреаційних цілях)

- механізм ціноутворення на рекреаційно-туристичні послуги;

- інноваційно-інвестиційну політику і кредитування [2].

В умовах кризи, коли дуже високим є психологічне навантаження та обмеженість сімейного бюджету на відпочинок, необхідно розвивати місцеві види туризму, які дешевші та можуть дати поштовх для розвитку сумісних з туризмом сфер економіки.

Основним конкурентом туристичної галузі на ринку потенціальних споживачів послуг є гральний бізнес. Все, що пов'язано з гральним бізнесом турбує громадськість. Хоча гральний бізнес є легальним і достатньо прибутковим для місцевих бюджетів, та все ж, всі розуміють, що найбільшу шкоду він завдає сімейним бюджетам і розтліває підростаюче покоління. Альтернативою є туризм, який через можливість дізнатися про історію свого краю та країни, традиції та віросповідання інших народів сприяє розумінню як навколишньої дійсності, так й інших культур та світів, що є важливим фактором розвитку самої людини та налагодження зв'язків.

Таким чином, розвиток туристичної діяльності повинен задовольняти ефективне поєднання трьох його складових: економічної, екологічної та соціокультурної. Виходячи з нерозривного взаємозв'язку біосфери, людини та соціально- економічного розвитку, принципи туристичної діяльності, що своєю сутністю охоплюють раціональне поєднання потреб кожного з цих елементів, приведуть до стійкого її розвитку.

Література:

1. П.В. Мельник, Г.Г. Старостенко. Напрями удосконалення оподаткування туристично-рекреаційної діяльності

2. Стеченко. Державне регулювання економіки // www.referatik.com.ua/manual/ukr/2/33/

4. Постанова КМУ "Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки" (від 29.04.2002 № 583) // www.zakon.rada.gov.ua

5. Указ Президента України "Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року" (вiд 10.08.1999 № 973/99) // www.zakon.rada.gov.ua