Пілігрім А. С.

Монастиренко Г.І гр. ОА05Б – тел. 80506263250

      Донецький національний університет економіки та торгівлі імені Михайла Туган –Барановського, Україна

Деякі аспекти правового визначення фінансів та публічних фінансів як складова  частини фінансової системи

 

Ефективне правове регулювання публічних видатків потребує чіткого розуміння поняття публічних фінансів та їх суті. Адже ці видатки не існують окремо від фондів, за рахунок яких вони здійснюються. Правова та економічна природа їх нерозривно пов'язана і є однаковою з природою фондів грошових коштів. Визна­чення поняття та системи публічних фінансів у державі сьогодні є одним з питань, що активно обговорюються у фінансовому праві та економіці і тісно пов’язуються з визначенням предмета фінансового права.

Вчені-економісти зазначають, що поняття «фінансова система» є розвитком більш загального поняття «фінанси». Проаналізуємо сучасну фінансову та фінансово-правову літературу.

У сучасному Тлумачному словнику економічних та фінансових термінів при визначенні терміна «фінанси» зазначається: «Маючи спра­ву з майном, яке постійно втрачає свій матеріальний зміст, цей термін не має чітких контурів, але найбільш пошире­ними є наступні його визначення: фінанси господарюючого суб'єкта — вказують на стан його капіталу; дер­жавні фінанси — належать до сфери уп­равління грошовими коштами, які є у розпорядженні держави та державних установ; фінанси — як умови, за котрих утворюються та використовуються ре­зультати фінансових операцій» .

 Фахівці в галузі фінансового права дають визначен­ня поняття «фінанси». Так, у підручни­ку за редакцією Н. Хімічевої фінанси визначаються як економічні грошові відносини щодо формування, розподілу та використання фондів грошових коштів держави, її територіальних підрозділів, а також підприємств, ор­ганізацій та установ, необхідних для за­безпечення розширеного відтворення та соціальних потреб, у процесі здійснення яких відбувається розподіл та перерозподіл суспільного продукту та контроль за задоволенням потреб суспільства [2].

  Автори ще одного підручника за редакцією О. Грачової зазначають: «при будь-якому визначенні фінансів треба мати на увазі, що фінанси — це насам­перед економічна категорія, для якої визначальне значення має її суспільна сутність»[3].

Треба відзначити, що порівняно з визначен­нями поняття «фінанси», які наво­дяться фахівцями-економістами, точ­ка зору юристів-фінансистів є більш однорідною. Так, визначаючи поняття «фінанси», процитовані вище автори сучасних підручників з фінансового права акцентують увагу на тому, що:

1) до фінансів необхідно відносити суспільні відносини, які виникають у процесі утворення, розподілу, перероз­поділу та використання фондів коштів;

2) фінанси відіграють роль еко­номічного інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту й частини національного до­ходу;

        3) метою утворення, розподілу, пе­рерозподілу та використання фондів грошових коштів, які є матеріальною основою фінансів, є: матеріальне за­безпечення потреб суспільства; вико­нання функцій та завдань держави й місцевого самоврядування всіх видів; розвиток виробництва.

Таке визначення фінансів не­обхідно розширити, щоб охопити та­кож і суспільні відносини, які виника­ють у процесі утворення, розподілу, перерозподілу та використання фон­дів коштів, за рахунок котрих задо­вольняються суспільні соціальні інте­реси. У навчальному посібнику вчених юристів-фінансистів академіка Л. Воронової та доктора юридичних наук М. Кучерявенка, виданого в 2003 р., зауважується: «Дуже важливо підкреслити, що предметом фінансово­го публічно-правового регулювання є не фінанси взагалі як вичерпна сукупність всіх грошових коштів у дер­жаві, а лише публічні фінанси, тобто ті, власником яких є держава та тери­торіальні громади»[1].

У працях інших юристів-фінансистів , знахо­димо: «Загальний інтерес, на захист якого спрямовані публічні фінанси, може бути виражений як у державній політиці».

Як вбачається, юристи-фінансисти розглядають публічні фінанси як різновид фінансів, існуючих у державі, і відносять до них державні фінанси та фінанси місцевого самоврядування. На нашу думку, таке визначення публічних фінансів залишає неохопленими відно­сини, які виникають у суспільстві щодо задоволення визнаних державою пуб­лічних суспільних інтересів.

Визначаючи ознаки публічності в суспільних відносинах, доходимо вис­новку, що публічними відносинами є суспільні відносини, які:

1) виникають з приводу об'єктів, що перебувають у державній чи кому­нальній власності, у спільній власності членів об'єднання громадян або у власності юридичних осіб;

            2) пов'язані із задоволенням одного з видів публічного інтересу, а саме — дер­жавного, територіального або суспільно­го, який визнано державою або органами місцевого самоврядування;

             3) з'являються з метою задоволення потреб держави, її адміністративно-те­риторіальних утворень або суспільства;

            4) виникають з приводу пристосу­вання матеріального носія  відповідних суспільних відносин до спільного використання всіма члена­ми суспільства;

            5) регулюються шляхом встанов­лення владних приписів держави або органів місцевого самоврядування.

Розглянемо трансформування поняття та визначення фінансової си­стеми держави при виокремленні публічних фінансів. Визначаючи поняття фінансової системи, вчені-економісти вказують, що кожна ланка фінансової системи являє собою певну сферу фінансових відносин, а фінансова система в ціло­му є сукупністю різних сфер фінансо­вих відносин, у процесі яких утворюються та використовуються фонди грошових коштів.

Провідні українські вчені-економісти також визначають фінансову си­стему як сукупність окремих її ланок, цю мають особливості у створенні та використанні фондів фінансових ре­сурсів, які зосереджені в розпоряд­женні держави, не фінансового сектора економіки, певних фінансових інсти­тутів і домогосподарств для фінансо­вого забезпечення економічних й соціальних потреб суспільства в ціло­му, окремих верств населення, госпо­дарських структур та деяких громадян.

Визначаючи фінансову систе­му, юристи-фінансисти зазначають, що її часто характеризують у двох аспектах : а) як сукупність фінансових інсти­тутів, які опосередковують формуван­ня і використання грошових фондів; б) як сукупність державних органів та установ, що здійснюють фінансову діяльність. Вчений-юрист О. Горбунова харак­теризує фінансову систему як сукуп­ність фінансових інститутів, що відоб­ражає особливості розвитку держави в умовах ринкової економіки та включає такі ланки :

 1) бюджетну систему;

2)  державні позабюджетні фонди;

3) фонди, консолідовані у бюджеті;

4) позабюджетні децентралізовані фонди;

5) фонди страхування;

6)кредит (державний та банківсь­кий);

7) фінанси господарюючих суб'єк­тів.

Автори українського підручника з фінансового права визначають на­ступні ланки у фінансовій системі України :

1) бюджетна система;

2) кредитна система;

3) обов'язкове державне страхування;

4) фінанси підприємств.

При цьому всі вчені-юристи та вчені-економісти, які вивчають фінансову систему, підкреслюють, що центральне місце у ній належить бюджетній системі, за допомогою якої утворюються фонди грошових кошті держави та адміністративно територіальних утворень.[4]

Отже, еволюція системи публічних фінансів нерозривно пов'язана з ево­люцією публічних відносин у сфері фінансів і змінами у розумінні понят­тя «публічні фінанси».

 

Список використаних джерел:

1.Воронова Л. К., Кучерявенко Н. П Финансовое право: Учеб. пособие для студ. вузов.- Х., 2003. – 360;

2. Финансовое право: Учебн. для студ. вузов / О. Н. Горбунова,  

Ю. А. Кровина, Д. А. Смирнов и др. Отв. ред. Н. И Химичева. – 3 –е изд., перераб. и доп. – М., - 2003. – 733;

3) Финансовое право : Учеб / Под. ред. проф. Е.Ю. Грачевой. – М., 2003- 384;

4) Фінансове право України: Підруч. / Г. В. Бех, О.О. Дмитрик, І. Є. Криницький; За ред. М. П. Кучерявенька. – К ., 2004. – 320с