Экономические науки / 4.Инвестиционная деятельность и фондовые рынки

 

C.К. Марченко, Н.В. Гуменна

Вінницький державний аграрний університет, Україна

Інвестиційна привабливість економіки України в умовах глобальної економічної кризи

 

Україна – надзвичайно перспективна і могутня держава. Її географічне положення сприяє інвестиційним потокам завдяки близькості як до Європи, так і до Центральної Азії і, звичайно, Росії. Чорноморські порти, які не замерзають, дозволяють транспортувати вантажі з південних і північних країн, із країн Балтії до Чорного моря і далі – на Близький Схід. До цього можна додати, безсумнівно, й сухопутні кордони з 8 країнами [1]. До того ж, слід зазначити, що Україна знаходиться в центрі Європи.

Україна в теперішній час знаходиться на шляху всебічних економічних перетворень, а за таких умов налагодження стабільного інвестиційного процесу є справою особливого значення. Головне в інвестиційному процесі – це наявність джерел фінансування, раціональне використання інвестицій та повернення коштів юридичним і фізичним особам.

На сьогоднішній день у світі склалася важка економічна криза, яка здійснює безпосередній вплив на економіку України. Зважаючи на це, міжнародні експерти сформулювали деякі думки про можливу вразливість України:

1)                з 73 країн, проаналізованих у травні 2008 року, Україна посідає друге місце серед найуразливіших країн;

2)                банківський сектор України має високий ступінь ризику і йому присвоєно 10 категорію, до якої належать найбільш слабкі та уразливі банківські сектори в світі, разом з Болівією та Венесуелою;

3)                Україна потрапила в десятку країн з найбільш високим ступенем фінансового ризику в світі: їй загрожують різкі зміни в структурі платіжного балансу або криза протягом наступних одного-двох років [5].

Основними причинами, які призвели економіку країни до такого стану є:

а) великий дефіцит рахунку поточних операцій. У 2009 році очікується збільшення дефіциту рахунку поточних операцій до $24 млрд., що становить 10%  від прогнозованого ВВП. Такі об‘єми потребуватимуть зовнішнього фінансування;

б) тягар зовнішнього боргу. Станом на 28.02.09 цей показник становить 10916,82млрд. дол. США, в тому числі заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку – 3149,36млрд. дол. США, заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління – 1681,36млрд. дол. США,  заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками – 0,065млрд. дол. США, а також заборгованість не віднесена до інших категорій – 6086,03млрд. дол. США [7];

в) слабкість банківського сектора, що зумовлена втратою довіри населення до банків.

Основними проблемами розвитку банківської системи України на даний період є , по-перше, низька активність банків на фондовому ринку; по-друге, певні диспропорції в територіальному розвитку банківської системи ( серед діючих банків України близько 55% зосереджено лише в м. Києві); по-третє, низький рівень рентабельності порівняно з іншими країнами СНД ( рентабельність активів – 1,03%, рентабельність капіталу – 8,5%); по-четверте, на початок 2009 року втричі зросла кількість проблемних кредитів в порівнянні з попереднім роком і т. д.

Як наслідок, за таких умов значно скоротилася кількість кредитів за рахунок банківських установ, що призвело до різкої нестачі фінансових ресурсів на підприємствах для здійснення нормальної господарської діяльності. Так, протягом січня 2009 р., збитково працювало 43% підприємств, що на 7,8 відсоткових пункти більше, ніж за січень 2008 р. Найбільше таких підприємств  у будівництві (51,9% від загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності), промисловості (50,4%), на транспорті та зв‘язку ( 47,7%), наданні комунальних та індивідуальних послуг, у сфері культури та спорту (44,1%) [7].

Отже, зважаючи на всі недоліки економіки України в умовах економічної кризи можна дійти висновку, що державний бюджет не в змозі самостійно стимулювати активність господарської діяльності. За таких обставин уряд повинен створити всі умови для якомога більшої інвестиційної підтримки збоку іноземців.

Основними країнами-інвесторами, на які припадає майже 83% загального обсягу прямих інвестицій є Кіпр – 5941,8 млн. дол.. США, Німеччина – 5917,9 млн. дол. США, Нідерланди – 2511,2 млн. дол.. США, Австрія – 2075,2 млн. дол.. США, Сполучене Королівство – 1968,8 млн. дол.. США, Російська Федерація – 1462,2 млн. дол.. США, Сполучені Штати Америки – 1436,8 млн. дол.. США, Франція – 1046,2 млн. дол.. США, Віргінські острови, Британські – 1045,7 млн. дол.. США та Швеція – 1006,6 млн. дол.. США [3].

Динаміка надходження прямих іноземних інвестицій в економіку України наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України

Роки

Обсяг прямих іноземних інвестицій на 1 січня відповідного року,

млн. дол.. США

Темпи приросту прямих іноземних інвестицій в економіку України

2000

3281,8

-

2001

3875

18,07

2002

4555,3

17,55

2003

5471,8

20,11

2004

6794,4

24,17

2005

9047

33,15

2006

16890

86,69

2007

21607,3

27,92

2008

29542,7

36,72

2009

35723,4

20,92

За даними Держкомстату України.

З даної таблиці ми бачимо, що за останній рік під впливом економічної кризи, темпи приросту прямих іноземних інвестицій дещо зменшилися, в порівнянні з попередніми роками. Але в той же час надходження інвестицій в Україну продовжується. Основна питома вага яких спрямована на вирішення зазначених раніше проблем банківської системи України.

Українські банки стають привабливим ринком для іноземців. В зв‘язку з цим, станом на 01.02.09 в Україні нараховано 185 діючих банки, з них з іноземним капіталом – 53, в тому числі із 100%  іноземним капіталом -  17. Порівнюючи ці дані з аналогічною датою попереднього року, коли банків з іноземним капіталом налічувалося лише 47 [6], виникає проблема, коли іноземці встановлюють контроль над рентабельними банками, в результаті чого останні починають працювати виключно на інтереси чужої держави. Як приклад, можна навести Промінвестбанк, який восени 2008 року зазнав значних втрат ліквідності внаслідок масового відтоку коштів клієнтів. З метою стабілізації діяльності та відновлення ліквідності банку 7 жовтня 2008 року Національним банком України  в Промінвестбанку було призначено Тимчасову адміністрацію.  В зв‘язку з цими подіями Державна корпорація «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності» (Зовнішньоекономбанк) (Росія), відповідно до результатів викупу додаткової емісії акцій, отримала контроль над 75% акцій Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (Промінвестбанк) [6].

У результаті проведених досліджень можна дійти висновку, що в України в умовах сучасної економічної кризи слід вжити такі заходи: роздержавлення виробництва, одержавлення ( у сенсі посилення ролі держави) фінансового сектору; стимулювання заощаджень та інвестиційної активності аж до надання податкових преференцій, а також посилення регулюючої та об‘єднуючої ролі держави у фінансовій сфері. Уряд має усвідомити, що підвищення конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості економіки повинно стати основним стратегічним завданням України в умовах економічної кризи.

 Для підвищення інвестиційних можливостей державного бюджету ми пропонуємо такі рекомендації:

1.                 Необхідно створити ефективну систему бюджетного стимулювання підтримки високих темпів зростання виробництва в галузях з високим вмістом доданої вартості [2].

2.                 Слід контролювати рівень і характер видатків у межах багаторічного бюджетного планування для запобігання невідповідності реального фінансування окремих сфер рівню, встановленого державою [2].

3.                 Для підвищення довіри до запланованих цілей бюджетно-фіскальної політики дуже важливим є підвищення відповідальності місцевих та центральних органів влади, прискіпливіше ставлення до функціонування розпорядників бюджетних коштів і результатів їхньої діяльності.

Що ж стосується іноземних інвестицій, то ми пропонуємо наступні шляхи заохочення інвесторів:

1.Створення спеціального державного інституту, що контролюватиме інвестиційний процес.

2. Запровадити систему оптимальних квот для розвитку інноваційної інфраструктури.

3. Виділення державних інвестицій на проекти, що мають загальнодержавне значення.

4. Вдосконалення діяльності фондових бірж, комерційних банків і страхових компаній України, формування розгалуженої мережі інвестиційних компаній і фондів, аудиторських і консалтингових фірм із залученням до співробітництва і консультацій фахівців ООН, Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних організацій, а також провідних іноземних фірм.

Для збільшення надходжень інвестицій в Україну уряду необхідно й надалі демонструвати надійність, виваженість рішень, послідовність дій, юридичну відкритість та готовність до зменшення тиску адміністративного регулювання. Лише ефективне організаційне та законодавче регулювання інвестиційних процесів та підвищення бюджетних асигнувань дозволить державі розвинути та реалізувати експортний потенціал України [4].

 

Література

1. Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О.В.Гаврилюк // Фінанси України. – 2008. - №3. – С.79-93

2. Захарін С.В. Бюджетна політика інвестиційної активності / С.В. Захарін // Економіка та прогнозування. – 2008. - №4. – С.50-62

3. Олександренко І.В. Особливості іноземного інвестування в Україні / І.В.Олександренко // Держава та регіони. Серія. Економіка та підприємництво. – 2008. - №5. – С.117-122

4.  // Вісник НБУ. – 2009. - №1. – С.28-

5. Світова фінансова криза та її можливі наслідки для вітчизняної системи // Фінансовий ринок України. – 2008. - №10(60). – С.6-8

6. www. bank. gov. ua

7. www. minfin. gov. ua