Економічні науки / 6. Маркетинг і менеджмент

Аспірант М.В.Мозгова

Чорноморський державний університет ім. П.Могили

Проблема забруднення земель Миколаївської області важкими металами.

Напружена екологічна ситуація в Миколаївській області пов’язана з проблемами з забруднення земель важкими металами. Відомо, що до важких металів належать елементи - мідь, цинк, молібден, марганець, які необхідні для живлення та розвитку рослин, але домішки, що вносять з добривами, нагромаджуються у ґрунті і значна їх частина позитивно впливає на рослини. Збільшення концентрації важких металів вище гранично допустимих норм негативно впливає на екологічний стан ґрунту і якість сільськогосподарської продукції. На сучасному етапі, ще не досліджено тісного зв`язку між вмістом окремих важких металів у ґрунтах і рослинах [1]. За менших рівнів вмісту важких металів в зонах впливу викидів шкідливих речовин з промислових підприємств концентрація їх у рослинах може збільшуватися у два - десять разів, і навпаки – за вищих рівнів – зменшуватися. Це зумовлено закономірними змінами фізико–хімічних властивостей ґрунтів на різних відстанях, концентрацією важких металів, підсиленням розвитку антагонізму іонів в умовах забруднення, вмістом органічних сполук у ґрунтах, віком рослин тощо.

Найбільш розповсюдженими речовинами забруднення ґрунту в Миколаївській області є пил, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту, наприклад в області на 1км² було викинуто, тільки у 2006 році – 2,8 тонн забруднюючих речовин, загальна кількість викинутих забруднюючих речовин в атмосферу складає 68,83 тис. тонн, які зменшують її прозорість, збільшують на 50% кількість туманів, на 10% більше опадів, на 30% скорочується сонячна радіація. Середньомісячні концентрації специфічних шкідливих речовин в цілому перевищують санітарні норми по бензапірену в 2.2 рази, пилу в 1.2, діоксиду азоту в 2.25 гранично допустимої концентрації. Вирощена на таких ґрунтах сільськогосподарська продукція є дуже небезпечною для споживання, оскільки важкі метали, що нагромаджуються в ґрунтах, потрапляють через продукти харчування до споживача, накопичуються в організмі і негативно впливають на здоров`я. Так, в області у зерні пшениці виявляють цинку більше допустимої норми на 101-133%, свинцю – на 25-75%, нікелю – на 33-67%, кобальту - на 50%, кадмію – у 2-3 рази. При переробці такого забрудненого зерна вміст у ньому важких металів зменшується на 90 % і часто не перевищує гранично допустимої концентрації.

При цьому відзначимо, що визнати токсичний рівень дуже важко, оскільки невелика кількість металів, проходячи крізь харчовий ланцюг шляхом біоакумуляції в організмі, може збільшуватися до токсичного рівня, тому для обмеження надходження важких металів до придорожньої зони, використовують захисні лісові насадження. На жаль згідно наших досліджень даних ці види робіт носять незадовільний характер про що свідчать дані табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень в Миколаївській області, га

Заходи	Площа за роками, га
	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
створення захисних лісонасаджень в державному лісовому фонді	292	357	275	385	482	666	1038
природне поновлення	97	121	33	74	70	179	144
створення захисних лісонасаджень на землях інших лісокористувачів	420	445	396	126	64	86	-
створення полезахисних лісових смуг	23	26	42	дані відсутні	4	дані відсутні	-
разом	832	949	746	585	616	931	1182

Відомо, що забруднення ґрунтів вздовж автошляхів за насиченістю нерівномірне і залежить від багатьох причин: інтенсивність руху автотранспорту; вантажонапруженість траси; якість і кількість перевезених вантажів (наприклад, радіоактивні відходи); швидкість і напрям вітру; наявність лісосмуг біля автошляхів та їх ширина. Незважаючи на це досліджено, що викиди дизельними великовантажними автомобілями розповсюджуються від автотрас на 100-150 м. Відповідно, найбільша кількість важких металів нагромаджувалася у всіх рослинах, що росли в зоні до 40 м вздовж автошляхів.

В залежності від наявності перешкод, відповідно в межах міста Миколаєва та міста Вознесенська грунт має підвищення рівня рН до 8-9, що пов’язано з надходженням із атмосфери карбонатів калію та магнію. Ґрунти сільськогосподарських угідь області завдяки розсіюванню збагачуються також органічними речовинами, головним чином сажею – до 5%, замість 2-3%. Вміст важких металів на цих землях у 4-6 разів перевищує фонове. Слід зазначити, що такі ґрунти втрачають здатність до самоочищення, оскільки мають постійні джерела небезпечних забруднювачів.

Список використаних джерел.

1. Рижук С.М., Медведєв В.В. Технологія відтворення родючості ґрунтів у сучасних умовах. - Харків, 2003. – 214 с.