Педагогічні науки/ 5.Сучасні методи викладання

Рузяк Т.І.

Технічний коледж НУ „Львівська політехніка”

Культурологічний потенціал професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування

У системі професійної підготовки фахівців спостерігаються значні кількісні та якісні відмінності в культурологічному компоненті її змісту для фахівців різних професій, що коливаються від достатньо вагомого значення культури до майже невідчутної його ролі. Нині молодь шукає альтернативу цим продуктам, яку доцільно їм запропонувати в системі формування справжньої культури: спочатку шляхом критичного аналіз. Зауважимо, що дуже важливим є проблема відсутності запиту з боку багатьох учнів щодо формування культури. Тому важливою передумовою формування професійної культури є саме сформувати в учнів запит, зацікавлення, бажання сприймати культурологічні знання та засвоювати відповідні уміння.

Ми вважаємо необхідним розгляд процесу заздалегідь запланованого формування професійної культури у вищих професійних училищ як альтернативного процесу до стихійних процесів формування культури сучасними чинниками (засоби масової інформації, негативні приклади з галузі, фальшиві уявлення побутового характеру, сім'я, формальний підхід до формування культури у вищих професійних училищах тощо). У сучасних умовах важливо не стільки формувати професійну культуру (класичні основи відомі давно і всім), скільки виправляти і коригувати стихійно сформовані в учнів неправильні, антикультурні уявлення та установки. Для цього необхідна педагогічна підтримка виявленого позитиву. Необхідно перенести акценти з культури зовнішньої етикету (хоч вони теж потрібні як необхідна умова) на внутрішню, яка дійсно формує культуру особистості (для цього формальні знання та навички повинні перерости у переконання та потреби особистості). Важливо також чітко усвідомити, що теоретично неможливо сформувати професійну культуру у всіх учнів однаково, тому доцільно передбачити елементарний, нормальний та високий рівні. Аналіз готовності учнів сприйняти культуру, що офіційно формується у вищих професійних училищ показує нагальну необхідність підготовки до такого сприйняття, оперуючи чинниками, на які можна впливати. І після цього буде успішним формування професійної культури учнів, для якого можна вибрати відпрацьовані класичні схеми

Використовуючи виявлені нами ефекти «пересичення», які подають засоби масової інформації та бульварне середовище, перш за все доцільно готувати учнів до критичного аналізу негативних явищ культурологічного середовища (особливо професійного середовища). На цій основі з'являється в учнів запит і інтерес до питань професійної культури, що дає можливість далі розвивати мотивацію формування культури в учнів вищих професійних училищ. Пропедевтичну мотивацію сприйняття професійної культури поділяємо за чинниками впливу на прагматичні та моральні, причому прагматичні доволі сильні, а моральні відносно слабкі і саме їх треба посилювати.

Культурологічний підхід до організації освітнього процесу спрямований на оволодіння основами правової, професійної, естетичної, професійної культури, бачення перспектив розвитку різних галузей знань, навичок наукової організації дослідження і впровадження їх у свою майбутню професійно-творчу діяльність, де головними є доцільність, справедливість, гармонія, краса, досконалість. У професійній освіті він передбачає інтеграцію культурного і фахового компонентів професійної підготовки з метою розв'язання дидактичних завдань конкретного навчального предмета, теми, заняття. За такого підходу впровадження культурологічної складової носить супутній характер; узгоджується із профілем навчання й майбутньою спеціальністю учнів та студентів; має прикладне значення і спрямовується не стільки на здобуття ними теоретичних знань, скільки на формування культури, практичних навичок упізнавання та розуміння творів різних видів мистецтв, розвиток естетичних смаків та художніх здібностей, елементарних художньо-творчих умінь тощо. Надзвичайно важливим є уміння педагога поставити цілі формування професійної культури та послідовно здійснювати їх як реалізацію поетапних завдань.

Важливою умовою формування професійно-культурологічного компонента фахівців бачиться в неухильному дотриманні ділової культури і норм професійної етики на всіх рівнях спілкування учнів та педагогів не тільки в учбово-виховному процесі, але і в поза навчальній діяльності. Дійсно, норми і правила професійної етики є важливою складовою професійно-культурологічного компонента. Формуванню професійно-культорологічного компонента сприяє чітка загальна інноваційна спрямованість навчального-виховного процесу, його практична орієнтація на постійну самоосвіту, саморозвиток, самоудосконалення і самовиховання протягом всього активного трудового життя. Цей компонент передбачає наявність певного обсягу необхідних знань для оволодіння культурою спілкування. Його основними показниками є усвідомлення потреби у формуванні культури спілкування, розуміння її необхідності для повсякденного життя та забезпечення взаємин (взаєморозуміння) у майбутньому, спрямованих на створення позитивного мікроклімату в колективі. Він передбачає розвиток культурологічних знань. На цій основі формується культурологічну переконаність – єдність необхідного і достатнього рівня культури, розуміння важливості вирішення проблем і завдань професійної культури й прагнення до одержання нових культурологічних знань, а також формування культурологічного стилю мислення, що призводить до руйнації традиційного типу свідомості, в основу якого покладено споживацьке ставлення.

Визначений компонент характеризується цілісністю, багаторівневістю, варіативністю і конкретизацією діяльності. Він містить теоретико-культурологічні знання фахівця, переконання, всі елементи світогляду особи, що мають соціальне спрямування, фіксує частину цілісного світогляду особистості. Це цілісне віддзеркалення завдань гармонійного розвитку особи і формування її базової культури.