Педагогічні науки/ 5.Сучасні методи викладання

К. пед. н. Стечкевич О.О.

Львівський науково-практичний центр
професійно-технічної освіти АПН України

Вивчення інформаційних технологій у ПТНЗ

Підготовка кваліфікованих фахівців – одне з головних завдань, які висвітлені у законодавчій і нормативній базі системи професійно-технічної освіти, що відповідають вимогам ринку. Зміни в економічній, соціальній та політичній сферах життя, впровадження нових інформаційних технологій (НІТ) вимагають нових підходів до розбудови як системи загальної середньої освіти, так і системи професійно-технічної освіти. Аналіз результатів навчання основ ІТ учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) показує, що рівень сформованості знань та практичних умінь учнів, їх самостійності та готовності до подальшої самоосвіти значною мірою не відповідає вимогам сьогодення. Саме тому перед науковцями та практиками стоїть важлива проблема пошуку та розробки ефективної системи організації навчально-виховного процесу, що базується на основах індивідуалізації і механізмах особистісного розвитку.

Вагомі результати у цьому напрямку відображені у наукових роботах
М.І. Жалдака, Н.В. Морзе, М.І. Шкіля, А.Ф. Верланя, В.І. Клочка,
Е.І. Кузнєцова, Ю.С. Рамського, В.М. Монахова, А.П. Єршова та багатьох науковців. У них розглядаються питанням підвищення ефективності навчального процесу як у середніх, так і вищих навчальних закладах, підготовка вчителів до використання ІТ в навчально-виховному процесі, проблеми формування мотивації, методи, прийоми, організаційні форми отримання знань та умінь. У системі професійно-технічної освіти така робота проводиться ще недостатньо, дуже часто результати досліджень, проведених на прикладах вищої та середньої школи, штучно переносять у ПТНЗ (а це не завжди виправдано, обґрунтовано і ефективно).

У ході здобуття професії в навчальному закладі учень проходить три стадії навчання: адаптацію, навчання, становлення. На кожній із цих стадій учень потребує підтримки і уваги інженерно-педагогічних працівників. Базуючись на ідеях і принципах діяльнісного та особистісно-орієнтованих підходів, пропонується процес вивчення ІТ у ПТНЗ розбити на 6 етапів:

1. Ознайомлення з навчальними програмами і планами. Вхідний тест-контроль. Спільне визначення потреб і цілей навчання. З навчальною програмою учні знайомляться через низку прикладних прикладів і задач, які вони виконуватимуть у процесі вивчення дисципліни. Можливо, окремі з них учні уже вміють виконувати і можуть справитися з ними без додаткового втручання педагога. Під час вхідного тест-контролю досвідчені педагоги визначають рівень знань та умінь учнів, спільно розроблять індивідуальний план навчання кожного студента.

2. Адаптація до роботи у новому навчальному середовищі, формування мотивів. Як правило, випускники шкіл не готові до самостійного опанування роботою із засобами ІТ. Вони звикли працювати з покроковими інструкціями щодо виконання поставлених завдань, рівень креативності яких є надто низьким. На цьому етапі проводиться тренінг з питань планування власного часу, складання графіків роботи, формування активної позиції, вміння працювати самостійно і оцінювати свої досягнення.

3. Опрацювання низки навчальних матеріалів (конспект лекцій, комплект матеріалів на CD, практичні і лабораторні роботи, проекти, творчі завдання) із застосуванням різноманітних форм і методів навчання, спрямованих на підвищення активності учнів у процесі навчання. Не потрібно давати покрокових інструкцій, алгоритмів, слід вказати лише підказки та зв’язки, за допомогою яких можна досягнути мети. Зрозуміло, що це вимагає активності, цікавості і співпраці між учнем і педагогом, який повинен вміти застосувати набір засобів для мотивації навчання (тобто зростає роль готовності інженерно-педагогічних працівників до такого способу викладання). Важливо, щоб виконання поставлених завдань не обмежувалося аудиторним часом. Учні можуть скористатися комп’ютерами у позаурочний час, вдома, в Інтернет-клубі тощо. Їх завдання – виконати отримане завдання відповідно до індивідуального плану роботи (у регламентовані терміни).

4. Отримання завдань для самостійного опрацювання, складання детального плану роботи. Постійний, періодичний контроль засвоєння необхідних знань і формування відповідних умінь, корекція засобів у залежності від отриманих результатів. Послідовність виконання завдань не може бути випадковою, оскільки вона забезпечує знайомство із засобами і функціями програмного забезпечення. Завдання змінюються від простого до складного і аж до комплексного, коли в кожному наступному є повторення попереднього матеріалу. Причому, кожне завдання повинне повторитися в іншому тлумаченні для більш глибокого засвоєння відповідних засобів ПЗ.

5. Діагностика результатів навчання і видача завдань для проходження практики. Обов’язкове складання іспиту (заліку), анкетування учасників з питань організації навчального процесу. Сформувавши ґрунтовну базу для роботи з ПЗ, розробляємо низку нетипових завдань, для виконання яких учні повинні застосувати не лише набуті знання й уміння, а й відважитися на подолання певних стереотипів.

6. Супровід під час проходження практики і після закінчення курсу навчання. Учні повинні мати можливість консультування з викладачем (встановлені дні та години, телефонний зв’язок або спілкування у мережі Інтернет). На сайтах ПТНЗ (викладачів, ентузіастів) створюються відповідні форуми для обговорення проблемних питань, розміщення кращих робіт.

Висновок: Загальна схема вивчення ІТ у ПТНЗ може мати наступний вигляд: спільне визначення мети Þ формування уміння працювати самостійно Þ побудова суб’єкт-суб’єктних (партнерських) відносини Þ організація навчання з акцентом на мотивацію і практичне призначення отриманих знань та умінь Þ діагностика результатів і корегування засобів навчання Þ консультування під час проходження практики і після закінчення курсу навчання.