Діщенко Д.В., Сіпатрін М.М.

Академія Митної Служби України

Вплив додаткових диференційованих фізичних навантажень на заняттях зі спеціальної підготовки на рівень показників фізичної підготовленості курсантів Академії Митної Служби України

В Академії Митної Служби України (АМСУ), як і у багатьох вищих навчальних закладах силових структур України, де курсантам викладається спеціальна підготовка, існує проблема зниження рівня фізичної підготовленості курсантів. Справа в тому, що фізичне виховання за загальноприйнятою програмою в АМСУ викладається на першому, другому та п’ятому курсах навчання. З третього по четвертий курс викладається спеціальна підготовка, де курсанти вивчають рукопашний бій, вогневу підготовку та стройову підготовку. Також в спеціальній підготовці присутній модуль загальної фізичної підготовки, але його тривалість складає 4-6 занять. Зрозуміло, що для вдосконалення основних фізичних якостей час значно зменшується і це значно погіршує фізичний стан курсантів. Для вирішення цієї проблеми пропонується інтенсифікувати процес фізичного виховання в межах часу відведеного на академічні заняття зі спеціальної підготовки. Одним з реальних засобів вдосконалення навчального процесу ми вважаємо використання додаткових диференційованих фізичних навантажень для розвитку основних фізичних якостей курсантів.

Разом з тим, для більш адекватного і цілеспрямованого вдосконалення основних рухових якостей необхідно застосовувати попереднє тестування з метою визначення порогу толерантності до фізичного навантаження.

Обираючи напрямок дослідження, ми враховували те, що фізичні тренування з урахуванням рівня індивідуальної толерантності є найбільш досконалими в практиці оздоровчої фізичної культури та фізичного виховання, оскільки вони дозволяють диференційовано, з урахуванням фізичного навантаження, яке переноситься без ознак перенапруги, вдосконалювати базову фізичну якість - витривалість і, як наслідок, підвищувати показники фізичної працездатності та аеробної продуктивності організму. Спрямованість занять на розвиток в першу чергу витривалості сприяє створенню фундаменту для більш плідної праці над вдосконаленням інших фізичних якостей і рухових навичок, забезпечує подальше підвищення фізичної підготовленості, більш виражені темпи зросту результатів, ніж заняття іншої спрямованості. Такий підхід в більшій мірі підвищує функціональні можливості організму і покращує показники фізичної працездатності.

Як вже зазначалось, тренування проводились під час академічних занять зі спеціальної підготовки в основній частині заняття. Тривалість тренування сягала 20 хвилин. Дозування навантаження здійснювалось за відносною потужністю до максимальної, яка була досягнута під час тестування, і тренування проводилось за наступною схемою:

Періоди тренування	Потужність навантаження в порівнянні з пороговою
	Вступний розділ	Основний розділ	Заключний розділ
1-й період тренування (1-3 заняття)	40%-50%	60%-80%	50%-40%
Тривалість тренування	2-3 хвилини	3-4 хвилини 2 рази	3-5 хвилини
2-й період тренування (4-15 заняття)	50%-60%	80%-100%	60%-50%
Тривалість тренування	3 хвилини	4-5 хвилин 3 рази	3 хвилини

В результаті, під час щомісячної перевірки фізичної підготовленості, курсанти, які додатково займалися по запропонованій програмі, показували значно кращі результати, особливо в бігу, у підтягуванні на перекладині у чоловіків та згинанні та розгинанні рук в упорі лежачи у жінок, у порівнянні з курсантами, які займались по загальноприйнятій методиці.

Наші дослідження показують, що тренування, які враховують показники індивідуальної толерантності до фізичного навантаження, надавали можливість співвідносити інтенсивність навантаження і функціональні можливості організму, що забезпечувало оптимальний оздоровчий ефект.

Важливим є те, що такі регулярні фізичні навантаження та отриманий ефект позитивно впливають на життєдіяльність курсантів та є необхідними у їх майбутній професії та кар’єрі.