Савинцева К. О.

Східноукраїнський національний

університет ім. Володимира Даля

ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНИЙ

ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток економіки залежить від раціонального використання виробничого потенціалу, сировини та паливно-енергетичних ресурсів, впровадження прогресивних технологій, поліпшення якості роботи. Визначення стратегії розвитку підприємства базується на наявності у нього потенціалу.

Потенціал (від латинського – potentia – сила) - це сукупність ресурсів (трудових, матеріальних, технічних, фінансових, інноваційних), навичок і можливостей керівників, фахівців та інших категорій виробничого персоналу для виконання робіт (послуг), одержання максимального доходу або прибутку і забезпечення функціонування й розвитку підприємства або — сукупність економічних ресурсів і виробничих можливостей фірми, що можуть бути використані для досягнення цілей фірми і її розвитку.

Потенціал за своїм змістом значно ширше продуктивних сил. Разом з тим він відображає продуктивні сили в процесі взаємодії між собою. Іноді виробничий потенціал асоціюють з виробничою потужністю. Однак виробнича потужність відображає здатність тільки матеріальних факторів продуктивних сил випускати визначений обсяг і номенклатуру продукції, у той час як виробничий потенціал являє собою сукупність цілого ряду елементів. Його здатність до виробництва продукції, крім устаткування, залежить також від кількості і якості розташованих трудових і енергетичних ресурсів, організації виробництва, праці і керування, знань і кваліфікації персоналу. Отже, виробнича потужність є однією з характеристик потенціалу.

Потенціал будь-якого рівня ієрархії (підприємство, цех, дільниця) включає:

1.Технічні ресурси - виробниче устаткування, матеріали.

2.Енергетичні ресурси.

3.Технологічні ресурси — динамічність методів технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові напрацювання.

4.Кадрові ресурси — кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхня здатність адаптуватися до зміни цілей потенціалу підприємства; підприємницька здатність.

5.Просторові ресурси - характер виробничих приміщень, території підприємства, комунікацій, можливості розширення.

6.Ресурси організаційної структури системи керування - характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів.

7.Інформаційні ресурси — характер розташовуваної інформації про сам потенціал підприємства і зовнішнє середовище, можливість її розширення і підвищення вірогідності.

8.Фінансові ресурси — стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній.

Кожний із зазначених видів ресурсів являє собою сукупність можливостей досягнення цілей потенціалу підприємства.

В утворенні потенціалу підприємства виділяється декілька елементів. Перший елемент – виробничий потенціал. Виробничий потенціал – це сукупність виробничих (матеріальних і трудових) ресурсів фірми, які можуть бути використані для реалізації цілей виробничого підприємства.

Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:

• потенціал землі та природно-кліматичні умови;

• потенціал основних фондів;

• потенціал оборотних фондів;

• потенціал нематеріальних активів;

• потенціал технологічного персоналу.

Рис. 1. - Схема оцінки виробничого потенціалу підприємства

Головні характеристики виробничого потенціалу:

а) наявність кількісних і якісних характеристик;

б) складність структури і необхідність спеціальної методології для його визначення;

в) динамічність, обумовлена тісною залежністю від фактору часу.

В умовах формування та розвитку ринкових відносин центр господарської діяльності переноситься до первинної ланки економічної системи – підприємства. Тут у виробничому процесі „з’єднуються” трудові, матеріальні та фінансові ресурси з метою виготовлення різноманітної продукції для задоволення потреб суспільства. В сучасній економіці виживають лише тільки ті підприємства, які найбільш правильно і компетентно зрозуміли вимоги ринку, організували виробництво конкурентоспроможної продукції, послуг, що користуються попитом.

Практична сутність стратегії і тактики виробничого підприємства – це система послідовних процедур щодо вибору підприємницьких ідей і форм їх реалізації. Основна мета виробництва – перетворення факторів виробництва в готову продукцію. Фактори виробництва – це ресурси (робоча сила, матеріальні ресурси і капітал). Продукція – це товари і послуги.

Зміст виробничої функції полягає в тому, що певну кількість продукції можна виготовити за робочий день при певній комбінації робітників та устаткування.

Другий елемент – економічний потенціал. Перехід до ринку ставить нові задачі перед фінансовою діяльністю підприємства. Підприємство повинно ефективно використовувати всі ресурси, які є в його розпорядженні. Економічний потенціал характеризується системою показників, які відображають наявність та розміщення засобів, реальні та потенційні фінансові можливості. Основними з них є склад і структура активів підприємства, об’єм продукції і послуг, загальні витрати на виробництво, структура витрат, структура оборотних засобів і період їх обороту і платоспроможність, інвестиційний потенціал, інтенсивність інвестицій, норма прибутку капіталу, рентабельність продукції.

Сучасний економічний потенціал характеризується стійкою платіжною готовністю, достатнім забезпечення власними оборотними засобами та ефективним їх використанням з хазяйською доцільністю, чіткою організацією розрахунків, наявністю сталої фінансової бази.

Фінансове положення підприємства може бути напруженим у зв’язку з неефективним розміщенням засобів, їх іммобілізації, простроченої заборгованості з бюджетом, постачальниками, банком, а також недостатньо розвинутим потенціалом фінансової бази, що пов’язано з негативними тенденціями у виробництві.