Экономические науки / 15. Государственное регулирование экономики

 

К.е.н., доцент Галасюк Світлана Сергіївна

Одеський національний економічний університет, Україна

Дослідження організації туристичної діяльності                                      в Україні та Великій Британії

Забезпечення реалізації державної політики у сфері туризму України та Великої Британії покладено на багатопрофільні міністерства, у рамках яких діють національні туристичні адміністрації (НТА). Так, в нашій країні туристичну галузь очолює Міністерство інфраструктури, де в якості НТА виступає Державне агентство України з туризму і курортів (ДАУТК). Центральним органом виконавчої влади у сфері туризму Великої Британії є Міністерство культури, засобів масової інформації та спорту, функції НТА при якому виконує «VisitВritain» – організація, створена шляхом зливання двох структур: Британської туристичної адміністрації (ВТА) і Ради по туризму Англії. На відміну від ДАУТК, «VisitВritain» має змішане фінансування: близько двох третин її бюджету складають кошти, одержувані від держави, інша третина надходить від комерційної діяльності – наприклад, за рахунок бронювання туристичних послуг на глобальних Інтернет-сайтах цієї організації, а також від продажу карт, путівників, сувенірів. Варто підкреслити, що дана державно-приватна структура вибудовує довгострокове стратегічне партнерство з британським туристичним бізнесом, найкрупніші представники якого входять у Раду директорів «VisitВritain» [1].

Одним з інструментів державного регулювання у сфері туризму є ліцензування туристичної діяльності. Варто відмітити, що багато країн світу запроваджують цей засіб впливу на суб’єктів туристичного ринку з метою створення для них рівних можливостей, а також для захисту інтересів споживачів туристичних послуг. В Україні ліцензування в туризмі було започатковано з середини 1990-х років і зазнало великих змін – від ліцензування будь-якої діяльності, пов'язаної з обслуговуванням туристів, до отримання ліцензії тільки фірмами-туроператорами. Обов'язки органа ліцензування покладено на ДАУТК, фінансування якого здійснюється за рахунок державного бюджету України. Для підтвердження власної відповідальності перед туристами кожен туроператор повинен оформити фінансову гарантію, максимальний обсяг якої становить суму, еквівалентну               20 тисячам євро, незалежно від об'ємів доходів [2].  Ліцензійні умови провадження туристичної діяльності в Україні встановлюють вимоги до службового приміщення та інформаційно-рекламної діяльності турфірм-ліцензіатів, до кадрового складу їх працівників,  до укладання договорів зі споживачами та партнерами, у тому числі іноземними, до страхового захисту туристів тощо [3].

Механізм ліцензування, що застосовується у сфері туризму Великої Британії, має низку відмінностей від українського аналогу. Так, багато туристичних компаній цієї країни отримали ліцензію під назвою «ATOL» – документ, видаваний Управлінням цивільної авіації (Civil Aviation Authority – CAA) для організації авіатурів. Слід зазначити, що в компетенції САА перебуває контроль над повітряною безпекою й регулювання повітряного простору Великої Британії, захист прав споживачів авіапослуг, консультування уряду з питань авіації, проведення економічних і наукових досліджень у даній сфері діяльності, надання статистичних даних про польоти тощо. Крім того, на відміну від багатьох країн світу, діяльність САА не фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Ліцензія «ATOL» являє собою фінансову схему захисту авіатуристів, у тому числі й від банкрутства турфірми, яка дозволяє повернути туристам гроші за недоотримані послуги та з мінімальними затримками повернути їх на батьківщину. При даній схемі власники ліцензії вносять певну суму грошей за кожного клієнта для створення гарантійного фонду, який знаходиться у трастовому управлінні CAA, що забезпечує необхідні компенсації у разі фінансової неспроможності туристичної компанії – власника ліцензії. Членські внески для турфірм становлять 10% від їх річного обороту. Крім того, компанії повинні відкрити рахунок у банку й тримати на ньому не менш 5% обігових коштів.

Заявка на одержання ліцензії «ATOL» повинна містити докладні відомості про туристичну компанію та її фінансовий стан. У разі подачі заявки вперше турфірма має надати поквартальний план свого товарообігу протягом першого року роботи і взяти зобов'язання реалізовувати не менш 500 авіаквитків у рік.

Слід зазначити, що ліцензійна практика, яка склалася у Великій Британії, має низку особливостей у порівнянні з іншими країнами:

-      органом ліцензування виступає Управління цивільної авіації, а не центральний орган виконавчої влади у сфері туризму;

-      ліцензуванню підлягають послуги туроператорів, що створюють зарубіжні тури з використанням авіатранспорту (для організації турів із внутрішніми авіаперельотами і поїздок за кордон з використанням морського або наземного транспорту одержувати ліцензію не потрібно);

-      турагентам, які реалізують тури ліцензованих туроператорів, ліцензія «ATOL» необов’язкова, однак при співробітництві з постачальниками з-за кордону, що не підпорядковуються британським законам, дилери повинні мати подібний документ;

-      дія ліцензії «ATOL» не поширюється на туристів, які купують авіаквитки саме в авіакомпанії, тобто без допомоги туристичних фірм, що є істотним недоліком даної системи захисту споживачів.    

Велика роль в організації провадження туристичної діяльності належить також різноманітним профільним асоціаціям, об’єднуючим професіоналів туристичного бізнесу. В нашій країні зараз діють декілька об’єднань суб’єктів туристичної діяльності, найбільш потужними серед яких є «Туристична асоціація України» («ТАУ»), «Асоціація лідерів турбізнесу України» («АЛТУ»), «Всеукраїнська  асоціація туроператорів України», «Союз професіоналів туристичної діяльності».

«ТАУ», яка діє в Україні з 1998 року, об’єднує понад 350 провідних туристичних підприємств, серед яких є турфірми, готельні комплекси, авіакомпанії, навчальні заклади, спеціалізовані засоби масової інформації, санаторно-курортні заклади, громадські організації, що репрезентують практично всі регіони нашої держави, а також окремі іноземні туристичні компанії з Росії, Польщі, США. Асоціацією «ТАУ» впроваджується Всеукраїнська туристична професійна програма «Кришталевий лелека», за умови якої «кращі підприємства туристичної та суміжних галузей, їх працівники, а також ті, хто розробляє стратегію розвитку туризму, інформує про туристичні можливості України та пропагує вітчизняний туризм, відзначаються нагородами за результатами щорічних конкурсів» [4].

Асоціація «АЛТУ», створена провідними туроператорами України у 2007 році як професійне об’єднання суб’єктів туристичної діяльності, розробила власну систему «Знак якості АЛТУ», що передбачає встановлення вимог для турфірм  щодо захисту прав туристів і спрямована на поліпшення якості надання туристичних послуг [5]. «Союз професіоналів туристичної діяльності», який з 2010 року об’єднує біля 80 турагентів, пропонує в умовах дерегуляції ринку введення системи професійної атестації робітників турфірм, яка повинна здійснюватись незалежними структурами.

Однак не дивлячись на появу профільних недержавних асоціацій в Україні, їх вплив на учасників туристичного ринку ще досить малий, а вимоги до провадження ними діяльності ще не врегульовані остаточно. Так, за офіційними даними, у 2010 році в нашій країні діяло 7887 туристичних фірм, з яких тільки невелика частка приймала участь у професійних об’єднаннях.

На відміну від України, у Великій Британії діє потужніша недержавна туристична  організація – «Travel Association»,  яка виникла у 2008 році в результаті об’єднання Британської асоціації туристичних агентств (АВТА) і Федерації туроператорів (FTO) [6]. У цей час «Travel Association» нараховує понад 5000 турагентств і близько 900 туроператорів (на добровільній основі) і лобіює їх інтереси у Парламенті. У зв’язку із суворими вимогами, пропонованими Асоціацією до безпеки подорожей, антикризових заходів, а також фінансового захисту туристів, членство в даній структурі є гарантією високої якості обслуговування, надійності та стабільності. Поряд із численними перевагами, які одержують члени «Travel Association», на них накладається низка серйозних зобов’язань у плані відповідності певним фінансовим і професійним стандартам. Запропонована Асоціацією система захисту прав споживачів на випадок банкрутства турфірми – члена «Travel Association» була визнана кращою у світі. У цей час усі члени Асоціації повинні вносити заставу в Суспільний фонд, із коштів якого у випадку банкрутства компанії виплачується компенсація туристам. При цьому найбільші суми стягуються з туристичних фірм, що не мають статусу «товариства з обмеженою відповідальністю» (тобто із приватних підприємців тощо). Заставу можна оформити трьома способами:

-       внесення турфірмою певної суми на трастовий  рахунок Асоціації. При цьому турфірма не має права користуватися коштами зі свого внеску, а може тільки знімати відсотки. Як правило, ця система розрахована в основному на потужні компанії;

-       придбання турфірмою страхового поліса на необхідну суму та щорічне внесення страхового внеску;

-       узяття кредиту в банку для внесення необхідної суми на трастовий рахунок – або під заставу активів компанії, або під персональну гарантію правління. Щорічний внесок у цьому випадку набагато нижче, чим у випадку зі страховим полісом, але при банкрутстві компанії всю відповідальність несе її правління.

У якості додаткової гарантії «Travel Association» розробила власну систему компенсаційного страхування, яка дозволяє поповнити фонд на випадок, якщо сума індивідуальних внесків виявиться недостатньої для того, щоб покрити боргові зобов'язання збанкрутілої компанії.

Таким чином, провадження туристичної діяльності та засоби державного регулювання у сфері туризму України та Великої Британії мають як спільні, так і відмінні риси. До спільних відносяться створення центрального органу виконавчої влади у вигляді багатопрофільних міністерств, ліцензування туристичної діяльності та об’єднання туристичних підприємств у профільні асоціації. Відмінними рисами слід вважати існування різних видів ліцензій на здійснення туристичної діяльності та різних умов оформлення фінансових гарантій відповідальності суб’єктів у сфері туризму обох країн. Крім того, у Великій Британії, де законодавча система знаходиться на досить високому рівні, простежується зменшення впливу органів центральної виконавчої влади на суб'єктів господарювання, що дає їм можливість об’єднуватися в профільні недержавні асоціації з метою встановлення власних стандартів обслуговування та системи захисту прав споживачів і партнерів по туристичному бізнесу.     

                                                         

Література:

 

1.     Міністерство культури, засобів масової інформації та спорту Великої Британії [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.culture.go.uk.

2.     Про туризм : Закон України в редакції від 17 листопада 2010 року [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

3.     Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності : Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства культури і туризму України від 11 вересня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. - № 74.

4.     Туристична асоціація України [Електронний ресурс] / Режим доступу:   http://www.tau.org.ua.

5.     Асоціація лідерів турбізнесу України [Електронний ресурс] / Режим доступу:   http://altu.com.ua.

6.     Туристична асоціація Великої Британії «Travel Association»  [Електронний ресурс] / Режим доступу:   http://www.abta.com.