Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність та фондові ринки

аспірант Гузенко О.П., Олійник Х.О., Демура О.О.

КЕІ ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Ключові аспекти інвестиційного аналізу в умовах підвищення якісного рівня адаптації проекту сучасності

Інституційний аналіз є важливим розділом підготовки проекту і має на меті визначення впливу всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів на успішність виконання проекту. Дослідження показують, при проведенні інституційного аналізу аналітику необхідно: оцінити ступінь впливу умов на ефективність реалізації проекту; визначити додаткові припливи і відтоки грошових коштів при дотримуванні заданих умов реалізації проекту у визначеному середовищі; розробити заходи і програму можливої протидії потенційно негативному впливу на проект зовнішніх факторів, а також оцінити доцільність надання технічної допомоги для досягнення встановлених цілей проекту.

Зазначеній темі присвячено чисельні публікації вітчизняних вчених таких як: В.А. Верба, О.А. Загородніх [1], Я.Л. Єлейко, О.І. Єлейко, К.Є. Раєвській [2], Я.С. Мелкумов [3], О.О. Удалих [4], І.М. Боярко, Л.Л. Грищенко [5] та інші. Кожен науковець розглядає методичні проблеми проведення інвестиційного аналізу та розкриває його значення для дієвості впровадження проекту.

Одним із напрямків інвестиційного аналізу є визначення внутрішніх факторів впливу на протікання процесів впровадження проекту з позиції оцінки рівня менеджменту команди проекту та можливість ефективного управління проектним циклом. Саме цей етап підготовки передбачає розгляд відповідності рівня кваліфікації та досвіду управлінської команди, ступінь її мотивації, спільність їх корпоративної культури з цілями та цінностями проекту і компанії, що його реалізує. Важливим також є аналіз трудового потенціалу персоналу, який планується залучити для реалізації проекту, та організаційної структури управління. Усі можливі компоненти впливу на проект мають бути виражені у величині додаткових витрат, що дозволить визначити життєздатність проекту у тому інституційному просторі, що розглядається.

Більшість науковців, зокрема І.М. Боярко, Л.Л. Грищенко [5] констатують той факт, що метою проведення інституційного аналізу проекту є визначення ступеня впливу зовнішніх (політичних, економічних, соціокультурних, правових тощо) і внутрішніх (рівня кваліфікації персоналу, залученого до проведення проекту, менеджменту організації, яка здійснює проект, та ін) факторів на можливість успішної реалізації проекту.

На погляд В.А. Верби та О.А. Загороднього [1] проведення інституційного аналізу потребує використання особливого методологічного апарату та інструментарію. Так, поряд з методами і моделями кількісних оцінок інституційний аналіз вимагає використання методів якісних оцінок і ситуаційного аналізу. Важливе значення для прийняття проектного рішення при проведенні інституційного аналізу проектів мають методи експертних оцінок. На думку вчених аналітики, які використовують методики багатоступінчастих опитувань (метод Дельфі, Кутурова та інші), повинні прагнути до зниження ступеня суб'єктивізму експертизи та надавати експертним оцінкам кількісних характеристик, що дозволяли б оцінити міру впливу тих чи інших факторів на ефективність проекту.

Доведено, невід'ємним елементом оцінки зовнішнього середовища проекту є аналіз соціально-економічних умов у країні та регіоні реалізації проекту. Це пов'язано насамперед із законодавством про умови праці, рівнем соціальної захищеності населення. Умови праці персоналу, залученого до проекту, регламентуються законодавчими актами, угодами з профспілками.

У своїй праці Я.Л. Єлейко, О.І. Єлейно та К.Є. Раєвській [2] констатують той факт, що сучасна концепція ефективного здійснення проекту повинна включати оцінку рівня та можливостей менеджменту проекту так, як ці критерії є ключовим фактором успіху його реалізації. Тому багато експертів виділяють рівень управлінської команди проекту, який розглядається, як найважливішу ланку не тільки інституційного аналізу, але й усього обґрунтування проекту, що вивчається.

Як зазначає Я.С. Мелкумов [3] аналізуючи виробничі можливості менеджменту проекту чи організації, що здійснює проект, необхідно сфокусувати увагу на таких моментах: оцінка дієздатності управлінської команди; характеристика кваліфікаційного рівня і наявність досвіду вирішення аналогічних завдань; аналіз наявності механізмів мотивації та оцінка їх ефективності; відповідність менеджменту проекту корпоративній культурі організації і цілям проекту.

Враховуючи вищевикладене зауважимо, що успішна реалізація кожного інвестиційного проекту, включеного в програму реальних інвестицій підприємства, багато в чому залежить від своєчасної і якісної розробки плану його здійснення. Такий плановий документ у практиці інвестиційного менеджменту зветься «календарний план реалізації інвестиційного проекту». Проте, дієвість даного плану досягається за умови якісного проведення інвестиційного аналізу на базі реалістичних даних. На даний час, інвестори потребують єдиної методики інвестиційного аналізу, яка повинна бути гнучкою та якісною для адаптації в ринковій ніші.

Література

1. Верба В.А. Проектний аналіз: [підручник] / В.А. Верба, О.А. Загородніх. – К.: КНЕУ, 2009. – 313 c.

2. Єлейко Я.Л., Єлейко О.І., Раєвській К.Є. Інвестиції, ризик, прогноз. – Львів: Львівський Банківський інститут, 2008. – 176 с.

3. Мелкумов Я.С. Економічна оцінка ефективності інвестицій / Я.С. Мелкумов. – М.: ДІС, – 2007. – 160 с.

4. Удалих О.О. Управління інвестиційною діяльністю: [навчальний посібник] / О.О. Удалих. – Київ, 2006. – 289 с.

5. Боярко І.М. Інвестиційний аналіз: [навчальний посібник] / І.М. Боярко, Л.Л. Гриценко. – К.: ЦУЛ, 2011. – 400 с.