Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент

К.е.н. Савчук Л.М.

Університет менеджменту освіти

Сучасна практика корпоративного управління

Країни з налагодженою та ефективною практикою корпоративного управління демонструють, як правило, кращі результати у залученні капіталу. Вітчизняні та іноземні інвестори схильні утримуватися від вкладення своїх коштів у країни, де права інвесторів не гарантовані, корпоративна інформація закрита, і немає впевненості в раціональності рішень та діяльності ради директорів. Тому особливої актуальності набувають питання розробки та впровадження системи ефективного корпоративного управління в Україні.

У найбільш загальному вигляду сучасне корпоративне управління розглядається як складна економіко-правова система, що об’єднує норми законодавства, внутрішні нормативні документи та багаторівневу структуру управління, яка дає можливість корпораціям реалізовувати свої потенційні можливості доступу до ресурсів фінансового ринку, ефективно займатись господарською діяльністю, нарощувати курсову вартість корпорації і захищати при цьому інтереси акціонерів [1].

За визначенням ОЕСР, корпоративне управління представляє собою систему відносин між власниками і менеджментом компанії, а також іншими зацікавленими сторонами – кредиторами, клієнтами тощо [2, с. 12]. Таким чином, рівень корпоративного управління є одним із головних факторів, що визначає ступінь захищеності прав інвесторів та врахування інтересів інших зацікавлених осіб, впливає на ефективність діяльності товариств, а відтак обумовлює інвестиційний клімат в країні та її соціально-економічний розвиток.

Сучасна практика корпоративного управління охоплює три рівні стандартів корпоративного управління: рівень окремих корпорацій, національний та міжнародний рівні. Розглянемо ці рівні детальніше.

Великі корпорації, націлені на залучення інвесторів та ефективний захист їх прав та інтересів, підтримку іміджу на підвищення конкурентоспроможності, часто звертаються до практики впровадження Кодексу корпоративного управління. Кодекс корпоративного управління певної компанії є документом, який визначає та закріплює основні принципи та стандарти корпоративного її управління, принципи захисту інтересів акціонерів, клієнтів та інших зацікавлених осіб, принципи прозорості прийняття рішень, відповідальності керівників та інших працівників, а також принципи інформаційної відкритості. Метою впровадження такого кодексу є надання акціонерам, а також усім зацікавленим особам інформації про систему корпоративного управління компанії та принципи, на основі яких вона будується та функціонує.

Протягом останніх років широкого розповсюдження у світі набули національні кодекси корпоративного управління, що розробляються різними національними інститутами. Такі кодекси розраховані на добровільне застосування, вони не мають законодавчої сили, містять у собі положення рекомендаційного характеру. При цьому дійсно сприяють поліпшенню практики корпоративного управління та підвищенню ефективності діяльності акціонерних товариств. Національні кодекси корпоративного управління вже були прийняті у більше ніж 50 країнах світу, причому не тільки у розвинутих країнах, але й у багатьох країнах, що розвиваються. При цьому у деяких країнах ставлення до цих принципів є доволі особливим. Так, відповідно до правил лістингу, затверджених Управлінням фінансових послуг Великобританії, компанія, що хоче здійснити реалізацію своїх акцій на основній площадці Лондонської фондової біржі, повинна відповідати цілому ряду критеріїв. Зокрема, в своєму річному звіті вона зобов’язана вказувати відповідність системи корпоративного управління компанії передовій практиці та Комбінованому кодексу корпоративного управління (Combined code on corporate governance, 2003). Звісно компанія не зобов’язана дотримуватись даної вимоги. Проте досвід засвідчує, що подібне недотримання правил в 99% випадків призводить до невдоволення інвесторів і зменшення вартості акцій [3].

Серед міжнародних принципів корпоративного управління найбільшу вагу мають: Загальні принципи корпоративного управління Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (OECD Principles of Corporate Governance); принципи, розроблені Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ERRD Core principles for corporate governance); принципи Міжнародної мережі з корпоративного управління (Statement on global corporate governance principles); принципи, розроблені Оргаізацією Об’єднаних Націй (Guidance on Good Practices in Corporate Governance Disclosure). Майже всі принципи корпоративного управління, прийняті міжнародними організаціями, проголошують чотири основоположні базові положення: рівне ставлення до всіх акціонерів, чиї права мають дотримуватися; підзвітність ради директорів і менеджменту, розкриття інформації і прозорість, тобто своєчасне і повне надання фінансової та іншої звітності; відповідальність за дотримання інтересів міноритарних акціонерів та інших груп інтересів, а також за неухильне дотримання духу і букви закону.

Потреба створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату, підвищення ефективності функціонування акціонерних товариств потребують активних заходів по вдосконаленню практики корпоративного управління. Основними завданнями розвитку корпоративного управління в Україні на сьогодні є:

· забезпечення захисту прав та законних інтересів акціонерів та забезпечення рівного ставлення до акціонерів,

· збільшення обсягу інформації про корпоративне управління у річних звітах корпорацій, деталізація інформації про склади керівних органів корпорацій, забезпечення своєчасного та точного розкриття інформації з усіх найважливіших питань, що стосуються акціонерного товариства, включаючи його фінансовий стан, продуктивність, власність та управління;

· розвиток національних принципів корпоративного управління та їх адаптація до міжнародних, розвиток культури корпоративного управління та впровадження внутрішніх систем корпоративного управління.

Вирішення цих завдань сприятиме підвищенню ефективності діяльності акціонерних товариств, формуванню сприятливого інвестиційного клімату в країні, пожвавленню інвестиційних процесів та соціально-економічному розвитку України.

Література:

1. Ільчук П.Г. корпоративне управління: історичні аспекти та тенденції розвитку / П.Г. Ільчук, О.Г. Корольова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/7691/1/66.pdf.

2. OECD Principles of Corporate Governance. – OECD Publications Service, 2004. – 69с.

3. Навіщо нам кодекси корпоративного управління? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://yust.kiev.ua/ua/publications/39.