Экономические науки/ 6. Маркетинг и менеджмент

К.е.н., доцент Лозовський О. М., Шевчук В. Б.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

Сучасні умови ринкового господарювання вимагають нових, перспективних форм управлінського впливу, які б могли забезпечити максимально можливе досягнення цілей підприємства та результатів його діяльності.  Це в свою чергу вимагає створення такої управлінської системи, за якої працівнику була б невигідна пасивна участь у трудовій діяльності підприємства. Саме тому у менеджерів виникає необхідність більше уваги приділяти корпоративній культурі. Культурологічний підхід до дослідження ефективного функціонування підприємства, передбачає вивчення процесів, що відбуваються в організації, через культуру, яка визначає специфіку діяльності , особливості взаємодії між працівниками, вимоги і ставлення до них. Важливість даного питання підтверджується тим, що ефективне управління підприємством, у тому числі персоналом передбачає тісну взаємодію управлінських форм і методів з корпоративною культурою організації.

Дослідженням корпоративної культури, як важливого чинника ефективного функціонування організації та управління персоналом організації присвячені наукові робити таких вчених як Давидов Ю. Н., Назарова  Г. Л.,  Красновський Ю. Д. та ін.

Згідно з результатами численних досліджень, успішні компанії відрізняються високим рівнем культури, який формується внаслідок продуктивних зусиль, спрямованих на розвиток корпоративного духу компанії на благо всіх зацікавлених сторін. Метою корпоративної культури є формування поведінки персоналу, що сприяє досягненню цілей підприємства. Корпоративна культура – це сукупність базових традицій, норм і правил виробничої поведінки сформованої в середині організації по мірі її розвитку, які виявилися досить ефективними для того щоб передавати їх членам організації в якості зразка. Коли працівники приходять на нову організацію, вони стикаються з різноманітними проявами існуючої  в ній корпоративної культури – установленими правилами роботи, нормами поведінки, манерою одягатись, традиціями, системою мотивації та ін. Ці прояви можуть бути пов’язані як з формально установленим кодексом корпоративної поведінки, так і з існуючими в ній неформальними нормами та звичаями.

При формуванні спільної культури вирішальною є здатність сформувати спільне бачення для працівників підприємства. Керівна верхівка повинна визначити місію фірми і те, як вона має проявлятися в організаційних нормах і цінностях. Далі ці визначення поширюються підприємством.[2]

Формуванню та впровадженню корпоративної культури в діяльність певного підприємства повинна передувати відповідність деяким вимогам. По-перше, наявність чітко встановлених принципів, на яких ґрунтується вся діяльність підприємства. По-друге, організаційна структура компанії повинна містити відділ, який би був достатньо компетентним, щоб займатися формуванням, підтримкою та контролем за станом корпоративної культури.

Сутність сучасної корпоративної культури полягає в тому, що вона повинна стати формулою успіху бізнес-організації, забезпечити в ній:

·       ефективну організаційну і функціональну інтеграцію людських ресурсів;

·       ідентифікацію інтересів працівників з базовими цінностями організації;

·       структурну гнучкість людських ресурсів, їх адаптацію до можливих організаційних, соціальних і кульних нововведень. [1, с. 26]

Як показали результати проведених досліджень в багатьох сучасних компаніях починає домінувати модель HR-менеджера як «архітектора» людського капіталу, який відіграє важливу роль в розробці і реалізації довгострокової стратегії. Як правила, такий менеджер входить в склад вищого керівництва і виконує комплекс робіт.

Особливості корпоративної культури часто визначаються сферою діяльності. Наприклад, в фінансовій сфері, вона більш чітко визначена, конкретна, поведінка співробітників чітко розписана, стиль спілкування – більш формальний. Корпоративна культура в торговельній сфері своєрідна,  вона менш визначена, припускає більше варіантів в поведінці, стиль спілкування не настільки формальний як у фінансовій сфері, і більш демократичний, який допускає креативність, комунікабельність та енергійність.

Аналізуючи найбільш важливі фактори, що впливають на формування корпоративної культури, можна визначити критерії, відповідність яким свідчить про сильну корпоративні культуру. По-перше, спільність інтересів – більшість співробітників і менеджерів повинні поділяти спільні цінності і методи ведення бізнесу. По-друге, адекватність обраної стратегії – цілі підприємства неповинні протирічити корпоративній культурі. По-третє, адаптивність культури – здатність підприємства реагувати на зовнішні зміни та пристосовуватись до них, а також працювати в довгостроковій перспективі.

За умови ефективного впровадження, корпоративна культура дозволить одержати, так званий, управлінський прибуток, який є тим цінним ефектом, що підприємство одержує через краще узгодження цілей фірми та її підрозділів, покращення організаційної структури, освоєння нових методів планування, роботи з персоналом ті ін.

Сильна корпоративна культура чітко визначає поведінку працівників. Передбачуваність, упорядкованість і послідовність діяльності на підприємстві формується за допомогою високої формалізації. Сильна культура досягає того ж результату без якої-небудь документації чи розподілів, більше того, вона може бути більш ефективна ніж будь-який формальний структурний контроль. Чим сильніша корпоративна культура підприємства, тим менше управлінському персоналу потрібно приділяти уваги розвитку формальних правил і повноважень для керування поведінкою працівників.

Корпоративна культура підприємства справляє вплив на працівників при введенні та соціалізації їх в організації, але вона має діяти і в напрямку спрямування їх на розвиток, на професійне навчання, підвищення якості своєї робочої сили. Корпоративна культура повинна бути спрямована таким чином, щоб  працівники організації вбачали в своєму розвиткові розвиток та підвищення ефективності діяльності підприємства, щоб у них формувались переконання, цінності, схильності до навчання та розвитку.

Отже, корпоративна культура є невід’ємним атрибутом кожного успішного підприємства, чим сильніша культура, тим сильніше підприємство. Але, процес формування корпоративної культури є досить складним та довготривалим.  Саме тому, на підприємстві повинні працювати спеціальні підрозділи, які б займалися цим питанням, та слідкували за дотриманням норм корпоративної культури.

 

Література:

1.     Емельянов Ю., Хачатурян А. Корпоративная культура, как «формула успеха» бизнес-организации /Проблемы теории и практики управления – 2009 – №1, с. 23-33

2.     Чернишова А. О., Немченко Т. А. Деякі аспекти корпоративної культури організації/Наукові праці КНТУ, 2010 вип. 17