Плотніченко І.Б.

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут підприємництва та перспективних технологій, м. Львів

Аспекти організації обліку витрат і калькулювання собівартості швейної продукції

 

Організація ефективного процесу управління витратами швейного підприємства, елементами якого є планування і контроль витрат, облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції, є одним із беззаперечних факторів зростання конкурентоздатності швейної продукції.

Методологія обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, зокрема швейної продукції, були предметом дослідження багатьох зарубіжних та вітчизняних вчених, серед яких Бачинський В.І., Голов С.Ф., Гуцайлюк З.В., Куцик П.О., Ластовецький В.Є., Озеран В.О., Рудницький В.С., Сопко В.В., Заремба О.О., Яцишин С.Р. та інші. Однак, в сучасних умовах питання обліку витрат та калькулювання на підприємствах швейної промисловості набувають все більшої актуальності і вимагають з'ясування низки питань щодо організації обліку витрат, здійснюючи пошук певних підходів до їх раціоналізації та підвищення ефективності, покращення процесу прийняття управлінських рішень під час формування собівартості продукції в умовах змін ринкової кон'юнктури.

Побудова обліку та контролю витрат основної діяльності швейних підприємств значною мірою залежать від галузевих особливостей сектору пошиття одягу [1], а також організаційно – технологічних особливостей виробництва швейної продукції. Основні види організаційно – технологічних особливостей діяльності швейних підприємств наведені у табл.1. Необхідно відмітити, що сформовані організаційно - технологічні особливості виробництва швейної продукції визначають відмінності в первинному обліку витрат, систематизації даних, у побудові аналітичного обліку, у способах калькуляційної роботи. Виходячи з особливостей технології та організації виробництва обирають методи та технічні прийоми обліку і контролю витрат на виробництво, порядок формування та обчислення собівартості продукції. Саме під впливом цих аспектів формують об'єкти обліку і калькулювання, структуру витрат на виробництво, порядок розподілу непрямих витрат, способи оцінки незавершеного виробництва і готової продукції тощо.

Таблиця 1

Основні види організаційно – технологічних особливостей діяльності швейних підприємств

Види організаційно – технологічних особливостей діяльності швейних підприємств

Організаційна структура підприємства і центрів виникнення витрат

Система управління виробництвом

Тип і вид виробництва

Характер організації виробництва (ступінь механізації та автоматизації виробництва)

Організація технологічного процесу

Відповідність організаційного розподілу виробництва на цехи і дільниці технологічному процесу

Термін виробничого циклу

Оснащеність виробництва сучасним обладнанням

Способи обробки

Різноманіття продукції, що виготовляється

Ступінь і повнота розроблення виробничих і технологічних планів

Деталізація та обґрунтованість норм матеріальних і трудових витрат та охоплення ними продукції, що виробляється

Наявність технологічних карт виробництва продукції

Організація постачання, складського господарства і технічного контролю за якістю продукції, що випускається

Система планування витрат і собівартості продукції по підприємству в цілому і по структурних одиницях

Рівень автоматизації облікових робіт

Наявність системи внутрішньої звітності

Для успішної організації планування, обліку і контролю витрат на підприємствах швейної промисловості необхідно забезпечити виконання певних передумов. Вважаємо, що першою передумовою є нормування витрат факторів виробництва на окремі види продукції. Порівняння фактичних витрат з нормами надає можливість організувати контроль за рівнем собівартості, визначити ризик для підприємства.

Другою передумовою раціональної організації обліку витрат і калькулювання зазначимо виділення центрів відповідальності підприємства для узагальнення даних про витрати в розрізі кожного з них. Таке виділення дає можливість визначити підрозділи із значним відхиленням витрат, і відповідно приймати оперативні управлінські рішення щодо усунення впливу відхилень на фінансовий результат тощо. Зауважимо, що процес виділення структурних підрозділів на підприємствах швейної промисловості здійснюється під впливом певних факторів, таких як організація праці, система інформаційного забезпечення, технологічні особливості, масштаби виробництва. Організаційна структура швейного підприємства є похідною від виробничої (технологічної) і значно впливає на неї. Організаційний розподіл швейного виробництва на цехи і дільниці повинен відповідати технологічному процесу. Виробничо – організаційна структура швейного підприємства є основою для побудови системи обліку та контролю доходів та витрат за центрами відповідальності.

Основною передумовою успішної організації обліку, контролю та ефективного управління витратами визначаємо оптимальну класифікацію витрат. Ефективний вибір складу і класифікації витрат дозволяє правильно розробити систему калькуляційних рахунків, що надає можливість ефективно керувати роботою підприємства, покращувати результати його діяльності. Чітка класифікація сприятиме вирішенню комплексу завдань їх обліку, забезпеченню відповідного контролю за витрачанням коштів, обґрунтуванню і здійсненню необхідних заходів для раціонального здійснення витрат.

Таким чином, вивчення галузевих особливостей, технології та організації швейного виробництва дозволяє правильно організувати облік і калькулювання, орієнтувати його на кінцеві результати діяльності підприємств та потреби управління.

Література:

1. Плотніченко І. Б. Проблеми розвитку швейної промисловості України / І.Б. Плотніченко // Збірник матеріалів міжвузівської науково-технічної конференції науково-педагогічних працівників. – Львів: Ліга-Прес, 2007.- с.63-64.