Медицина / 9. Гигиена и эпидемиология

Бабюк А.В., Щотка О.

Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича

 

Жиророзчинні вітаміни

Вітамін А. Інтоксикація вітаміном А досить рідко є наслідком вживання харчових продуктів, за винятком таких продуктів, як печінка білого ведмедя, акули, палтуса або тріски, в яких може міститися від 13 000 до 100 000 МО (одна Міжнародна одиниця (МО) дорівнює 0,3 мкг ретинолу або 0,6 мкг В-каротину) на 1 г продукту. Симптоми гострої інтоксикації з'являються у дорослих через кілька годин після вживання продукту з високим вмістом вітаміну А 6-8 годин). Для гострої інтоксикації характерні головний біль, запаморочення, сонливість, нудота, блювота. Для хронічної інтоксикації характерні анорексія, головний біль, м'язові болі, випадіння волосся, кровоточивість губ, носові кровотечі, лущіння шкіри, анемія, ураження печінки. В-каротин (попередник вітаміну А) накопичується в печінці та жировій тканині, призводить до пожовтіння шкіри, але не викликає таких токсичних проявів, як вітамін А. Профілактика отруєнь вітаміном А полягає у неперевищенні рекомендованих добових надходжень вітаміну А до організму людини.

Вітамін Д. Надлишкове вживання цього вітаміну може викликати різні токсичні ефекти, навіть зі смертельними наслідками. Вітамін Д відомий як "сонячний вітамін". Засмага шкіри створює фільтр для ультрафіолетового проміння, блокує синтез вітаміну Д до рівня, при якому не розвивається отруєння ним. Таким чином, токсична дія вітаміну Д проявляється тільки при його надходженні із екзогенних джерел, стосовно продуктів харчування, наприклад, із риб'ячого жиру, який може містити його у великих кількостях.

Гострі отруєння виникають через 2-8 діб після вживання продуктів з вели­ким вмістом вітаміну Д і мають такі клінічні ознаки як анорексія, нудота, блю­вота, пронос, головний біль, поліурія. У важких випадках можуть бути смер­тельні наслідки. При хронічних отруєннях - зменшення маси тіла, запори, ли­хоманка, відкладення кальцію в м'яких тканинах. Профілактика таких отруєнь полягає у неперевищенні рекомендованого добового надходження вітаміну Д.

Вітамін Є. Крім α-токоферолу, найбільш активної форми, яку найчастіше і називають вітаміном Є, існує ще сім форм токоферолів. У природі токоферо­ли знаходяться в ліпідних фракціях рослин, тому найбільш важливими джере­лами їх є рослинні олії, наприклад, бавовникова, соняшникова і т.ін. Потенційна токсичність вітаміну Є вивчена ще недостатньо. Можливо, вживання у великих кількостях вітаміну Є - відносно безпечний процес. Тому вітамін Є характеризують як відносно нетоксичний вітамін. Ра­зом з тим у дітей, хворих на анемію і які отримували підвищені дози вітаміну Є, виникало зниження нормальної гематологічної реакції на парентеральне введення заліза. Є деякі підстави розглядати вітамін Є як антагоніст вітаміну К, а його підвищене надходження до організму у зв'язку з цим може призводи­ти до погіршення згортання крові.

Водорозчинні вітаміни. Вони в цілому мають меншу токсичність у порівнянні з жиророзчинними завдяки тому, що вони не затримуються в організмі такою мірою, як це притаманно жиророзчинним вітамінам. Надлишкові величини цих вітамінів, які перевищують порогові рівні, виводяться з ор­ганізму людини та тварин досить швидко, головним чином із сечею. Ця особ­ливість виведення водорозчинних вітамінів допускає помилкове вживання їх залишкових величин без помітної шкоди для здоров'я.

Вітамін С (аскорбінова кислота) міститься у багатьох рослинних продуктах, особливо багато його в смородині, лимонах і т.ін. Цей вітамін життєво не­обхідний організму людини і при його недостатності виникає захворювання - цинга. Разом з тим було установлено, що надходження його до організму лю­дини у великих дозах призводить до виникнення шлунково-кишкових роз­ладів. Ці розлади були зафіксовані при використанні препаратів вітаміну С, які вживали з лікувальною метою. Даних про токсичність вітаміну С при йо­го надходженні з харчовими продуктами (природного вітаміну С) поки що не­має. Але в принципі вони можливі за рахунок надмірної вітамінізації вітаміном С (додавання до харчових продуктів вказаного вітаміну) харчових продуктів. Тому вітамінізація харчових продуктів вітаміном С повинна проводитися в межах рекомендованих величин його добового надходження до організму людини і особливо дітей.

Вітамін РР (ніацин, нікотинова кислота) може при його надходженні до організму у великих дозах викликати побічні ефекти. Це було встановлено при використанні великих терапевтичних доз цього вітаміну (препаратів вітаміну РР).

При надходженні вітаміну РР у великих дозах виникали гіперемія обличчя, головний біль, нудота, спазми. Нікотиновій кислоті притаманна судино­розширювальна дія. Можуть виникати при її надмірному вживанні лущіння шкіри, сверблячка, пігментний дерматоз. Негативних наслідків надходження вітаміну РР з харчовими продуктами (на відміну від використання його пре­паратів) виявлено не було.

Фолацин (фолієва кислота). Великі дози фолієвої кислоти при її оральному надходженні до організму людини рідко викликають негативні наслідки. Ра­зом з тим відомо, що її препарати за рахунок взаємодії фолієвої кислоти з де­якими антиепілептичними препаратами підвищують у хворих частоту при­ступів. Негативної дії фолієвої кислоти при її надходженні з харчовими про­дуктами виявлено не було.

Інші водорозчинні вітаміни. Іншими водорозчинними вітамінами є пантатеонова кислота, піридоксин (вітамін В6), тіамін (вітамін В1). Вони характери­зуються незначними наслідками при оральному надходженні до організму лю­дини у великих дозах і це явище не пов'язане із їх надходженням з харчових продуктів.