Черевко А.Д., Любимов В.А., Барабаш М.О.

Академія митної служби України

«Мотивація до занять фізичною культурою та спеціальною підготовкою курсантів АМСУ»

 

     Здоров'я - найбільша цінність, яка дана людині. Але людина не може бути абсолютно здоровою, не ведучи здорового способу життя, тобто образ життя, що сприяє збереженню і розвитку здоров'я окремої людини і суспільства в цілому. Фактори збереження здоров'я - це компоненти здорового способу життя, як основа довголіття. Фактори ризику - це чинники, що сприяють виникненню захворювань.

Здоровий спосіб життя залежить від того: чи дотримується людина чинники збереження здоров'я, чи виключає людина зі свого життя фактори ризику і чи має людина; моральним здоров'ям, фізичним здоров'ям, психічним здоров'ям.

Основним чинником збереження здоров'я є фізична активність, вона впливає на діяльність, добробут суспільства, ціннісні орієнтації поведінки. На даний момент існує мало досліджень, які вивчають механізм формування здорового способу життя та ціннісних орієнтацій молоді.

          Ціннісні орієнтації молоді визначають стиль життя людини.

1. Здоровий - образ життя, що сприяє збереженню, зміцненню та розвитку здоров'я окремої людини і суспільства в цілому.

2.      Нездоровий - спосіб життя, що веде до руйнування здоров'я.

Молоді властивий пошук свого місця в житті, формування установки на свідоме побудова власного життя, її планування, включення в різноманітні практичні види життєдіяльності.

Курсанство, особливо на початковому етапі навчання, є найбільш вразливою частиною курсантів АМСУ, тому що стикається з низкою труднощів, пов'язаних зі збільшенням навчального навантаження, невисокою руховою активністю, відносної свободою курсантського життя, проблемами в соціальному та міжособистісному спілкуванні.

В останні роки, до них додалася інтенсифікація навчальних процесів, необхідність поєднання навчання з роботою, погіршення харчування, поширення тютюнопаління, вживання алкоголю.

Сьогодні лише звучать заклики бути здоровим, а соціальне середовище і реальна практика свідчать про погіршення здоров'я молоді, збільшення ваги, загостренні серцево-судинних захворювань та інших хронічних та інфекційних захворювань.

Сьогоднішній рівень урбанізації, науково-технічного прогресу, комфорту є причиною хронічного «рухового голоду».

Студентської молоді це стосується особливо, тому що нинішні студенти - це основний трудовий резерв нашої країни, це майбутні батьки, і їх здоров'я і благополуччя є запорукою здоров'я і благополуччя всієї нації. У зв'язку з цим величезне значення і актуальності набуває вивчення інтересів і потреб сучасної молоді в сфері фізичної культури і розробка методів мотиваційного стимулювання.

Мотивація - процес формування й обгрунтування наміри що-небудь зробити або не зробити.

Сформований обгрунтування свого вчинку, дії - мотив. Це внутрішній стан особистості, яка визначає і направляє її дії в кожен момент часу.

Мотивація до фізичної активності - особливий стан особистості, спрямоване на досягнення оптимального рівня фізичної підготовленості та працездатності.

Процес формування інтересу курсантів АМСУ до занять фізичною культурою і спортом - це не одномоментний, а багатоступінчастий процес: від перших елементарних гігієнічних знань і навичок (у дитячому віці) до глибоких психофізіологічних знань теорії і методики фізичного виховання і інтенсивних занять спортом.

Мотиваційно-ціннісний компонент відображає активно-позитивне емоційне ставлення до фізичної культури, сформовану потребу в ній, систему знань, інтересів, мотивів і переконань, вольових зусиль, спрямованих на практичну і пізнавальну діяльність. Мотивація є головним компонентом для успішного виконання будь-якої діяльності, у тому числі і фізкультурно-спортивної.

Будь-який мотив є опредмеченной потребою, виникає на її основі. У зв'язку з цим необхідно детально розглянути основні потреби, що випливають з мотивів до фізичної активності. Пуні А.Ц. розглядає три групи подібних мотивів:

-        потреби в русі;

-        потреби у виконанні обов'язків учня;

-        потреби у виконанні спортивної діяльності.

Кретті Б.Д. звертається до класифікації психогенних потреб по Мюррею, які можуть відображатися в різних поведінковий моделях, характерних для спортивного контексту.

Сирвачева І.В. виділяє внутрішню (активний інтерес до занять фізичними вправами) і зовнішню (по відношенню до студента) мотивацію діяльності, у тому числі і фізкультурно-спортивної.

Зовнішня мотивація виникає за умови відповідності цілей і мотивів можливостям займається.

Внутрішня мотивація виникає при успішній реалізації мотивів і цілей, виникненні у курсантів АМСУ натхнення, бажання займатися, інтересу до самостійних занять, а також тоді, коли займається відчуває задоволення від самого процесу, умов занять (взаємовідносин) з викладачем, товаришами по групі.

Мотиваційно-ціннісний компонент відображає активно позитивне емоційне ставлення курсантів АМСУ до фізичної культури, сформовану потребу в ній, систему знань, інтересів, мотивів і переконань, вольових зусиль, спрямованих на практичну і пізнавальну діяльність. Мотивація є головним компонентом для успішного виконання будь-якої діяльності, у тому числі і фізкультурно-спортивної.

Успішна реалізація мотивів і цілей викликає у курсантів натхнення, бажання займатися, інтерес до самостійних занять. Внутрішня мотивація виникає і тоді, коли займається відчуває задоволення від самого процесу, умов.

Зовнішня і внутрішня мотивація курсантів АМСУ занять фізичними вправами існують у єдності і особливе значення набувають при організації самостійної фізичної тренування. У даному випадку, як правило, відсутній вплив зовнішніх факторів;

- зміцнення здоров'я;

- профілактика захворювань та підвищення працездатності;

          - спортивна мотивація;

            - естетична мотивація;

         - прагнення до спілкування;

 - мотивація творчості, виховання і зміцнення сім'ї;

- випадкові мотивації у курсантів АМСУ.

Поряд з позитивними, на фізкультурної активності курсантів позначаються і «негативні» мотивації. Під негативними мотивами слід розуміти заважають фактори і певні незручності, усвідомлені особистістю і перешкоджають реалізація певних дій. Основними факторами є: домашня зайнятість, особливості характеру, професійної діяльності, відсутність компанії для занять, місця занять поруч з будинком, погане самопочуття та ін.


 

Мотивація курсантів АМСУ це система факторів, що детермінують поведінку, сукупність причин психологічного характеру, що пояснюють поведінку, його початок, спрямованість і активність, тобто мотивів. Основна функціональне навантаження мотиваційної структури особистості - формування моделі поведінки кожної конкретної людини. Мотивація курсантів АМСУ складається з їх потреб під впливом системи життєвих цінностей і включається в їх ряд. Мотивація до фізичної активності курсантів - особливий стан особистості, спрямований па досягнення оптимального рівня фізичної підготовленості та працездатності. Мотиваційно-ціннісний компонент відображає активно-позитивне емоційне ставлення до фізичної культури, сформовану потребу в ній, систему знань, інтересів, мотивів і переконань, вольових зусиль, спрямованих на практичну і пізнавальну діяльність.

За даними досліджень сучасна молодь (у тому числі і курсанти АМСУ) приділяє досить мало уваги фізичній активності, тільки 6,5-7,5% опитаних (за даними Гусельникова) вважає за краще години дозвілля присвятити фізичного вдосконалення. У курсантів не сформована потреба в самостійних заняттях фізичною культурою. Із зазначених мотивів, що мають вплив серед молоді, переважна більшість досліджень, в тому числі наше, вказує естетичні - бажання розвинути фізичні якості, поліпшити поставу, фігуру: 27% опитаних за даними досліджень Хроміной і Шумаховой, 44% юнаків і 39% дівчат за даними досліджень Старчекова, 36% юнаків і 47% дівчат у дослідженні.