Физическая культура и спорт: проблемы,исследования,предложения.

Туваков А.М., Іващенко П. М., Іващенко О.П.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

 

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ АТЛЕТИЧНИХ ВИДІВ СПОРТУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ НА ЗАСАДАХ БОЛОНСЬКОЇ ДЕКЛАРАЦІЇ

Висвітлюються питання включення Вищих Навчальних Закладів у процес побудови єдиного європейського простору з єдиними критеріями і стандартами освіти, які стосуються і дисципліни фізичне виховання. Показано переваги кредитно-модульної системи навчання та модульно-рейтингової системи контролю.

        Ключові слова: Болонська декларація, модуль, кредит, рейтинг, атлетизм.

Проведений нами аналіз джерельної бази та останніх публікацій (Кочубей М.Й., Сидорко О.Ю., Готліб В. М. 1997р., Магльований А.В., Кунинець О.Б., 2007,2010р.) переконливо свідчать, про те, що одним із важливих засобів підвищення якості освіти, та ефективності управління навчальним процесом в Вищій школі є контроль, оцінка та облік навчальної роботи студентів[4,6]. Традиційна система організації проведення навчального процесу який спрямований на ефективне вирішення завдань навчання потребує модернізації. Для вдосконалення різних сторін підготовки повинні застосовуватися засоби, методи, форми організації навчання достатньо науково і експериментально обґрунтовані Це в повній мірі стосується не тільки системи професійної підготовки фахівців у відповідності до існуючих стандартів освіти, а також підвищення ефективності роботи груп спортивного вдосконалення у Вищій школі. Впровадження новітніх форм та методів фізичного виховання за напрямком, курс за вибором, і проведення навчального процесу у відповідність до міжнародних критеріїв та вимог. Укладення відповідного методичного та програмного забезпечення. Організація фізичного виховання студентів в навчально-тренувальних групах мають вирішальне значення в модернізації фізичного виховання у Вищій школі та формуванні стійкої мотивації студентів до активних занять спортом покращення функціонального стану студентів та їх фізичної підготовленості[5,6].

Мета дослідження: Визначити ефективність та переваги впровадження в навчальний процес викладання дисципліни “Теорія і методика викладання атлетизму” та роботи груп спортивного вдосконалення з атлетичних видів спорту сучасної системи педагогічного контролю, яка характеризувалась модульно-рейтинговою структурою над традиційною системою навчання, відповідно до вимог реформування вищої освіти.

Аналіз та результати досліджень: На базі Львівського національного університету імені Івана Франка та Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка тривалий час проводилось дослідження щодо впровадження у навчальний процес сучасної системи педагогічного контролю, яка характеризувалась модульно-рейтинговою структурою. Була запропонована ефективна технологія розробки та застосування системи рейтингового контролю знань та умінь студентів. Для адаптації викладання дисципліни “Теорія і методика викладання атлетизму” та навально-тренувального процесу груп спортивного вдосконалення з силових видів спорту до кредитно-модульної системи навчання та модульно-рейтингової системи контролю в умовах вищої школи, нами укладена комплексна програма. Котра враховує специфіку та особливості видів спорту, умов в яких вона проходить завдань які вирішує, а також змістові модулі державних стандартів освіти. Згідно якої навчальний процес та робота груп спортивного вдосконалення проводився впродовж 2008-2009 та 2009-2010 навчальних років, програма “Теорія і методика викладання атлетизму” укладена згідно вимог до підготовки фахівців галузі “Фізичне виховання” освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” спеціальність 6.010100: “Фізичне виховання” та спеціальність 7.010102: “Фізична реабілітація”. Дана програма передбачає стійке оволодіння практичними і методичними навичками підготовки студентів до викладання силових видів спорту, проведення практичних занять з групами початкової підготовки та спортсменами вищих розрядів. Програма укладена з урахуванням всіх аспектів і специфіки атлетизму, а також охоплює всі напрямки та сучасні тенденції атлетичної підготовки спортсменів. Найбільш детально і на сучасному рівні передбачено викладання навчального матеріалу із різних аспектів підготовки кваліфікованих важкоатлетів. Важка атлетика – Олімпійський вид спорту, розповсюджений в багатьох державах світу, користується великою популярністю в Україні. На іншому методичному рівні передбачено викладання матеріалу із підготовки у культуризмі. Накопичений досвід у цьому виді спорту та практичний матеріал має багато суперечливих питань та положень. На сьогоднішній день культуризм не має належного наукового обгрунтовання, системи підготовки кваліфікованих фахівців. Приблизно таке ж положення спостерігається і у гирьовому спорті та силовому триборстві. Вони також мають недостатньо науково обгрунтовану теорію і методику підготовки, тому що були не так давно створені. В програмі враховані нормативні акти Міністерства освіти і науки України, а також система змістовних модулів галузевих державних стандартів підготовки фахівців галузі “Фізичне виховання”. Навчальна діяльність студентів організовується у відповідності до вимог кредитно-модульної системи навчання і модульно-рейтингової системи контролю. Основними формами начальної роботи з курсу “Теорія і методика викладання атлетизму” є лекційний курс, практичні (семінарські заняття), самостійна робота студентів, складання контрольних нормативів, написання письмових робіт та суддівська практика. В навчальну дисципліну “Теорія і методика викладання атлетизму” входить один модуль, також вона є в переліку дисциплін, які є обов’язковими для включення в навчальний план підготовки фахівців галузі “Фізичне виховання”. Програма включає: Модуль №1. Тема 1.: "Вступ до предмету "Теорія і методика викладання атлетизму". Історія розвитку, умови спортивної діяльності. Історія розвитку силових видів спорту. Важка атлетика у програмах ігор Олімпіад. Характеристика, значення і місце силових видів спорту в загальній системі Олімпійського спорту в Україні. Визначення поняття "атлетизм". Характеристика етапів розвитку силових видів спорту у світі, в Україні. Аналіз виступів спортсменів України на міжнародних змаганнях за минулий рік. Аналіз виступів спортсменів України на іграх Олімпіад (у тому числі у складі команд СРСР та О.К.СНД). Важка атлетика, культуризм, гирьовий спорт, силове триборство, армреслінг – особливості і відмінності. Характеристика структури рухових дій спортсмена під час виконання змагальних вправ у вищеназваних видах спорту. Підготовчі та завершальні дії спортсменів у змагальних вправах із важкої атлетики. Характеристика основних спеціально-підготовчих вправ у важкій атлетиці, силовому триборстві та гирьовому спорті. Характеристика базових і формуючих вправ у культуризмі. Характеристика методів та засобів навчання силових вправ. Послідовність навчання змагальних вправ у важкій атлетиці та гирьовому спорті. Методичні прийоми та методи страхування, що використовуються під час виконання змагальних вправ у силових видах спорту. Особливості методики навчання обов’язкових поз та довільної композиції у культуризмі. Фізична культура і спорт – складова частина загальної культури людства, один із могутніх засобів зміцнення здоров’я, гармонійного розвитку людини. Значення фізичної культури для захисту Батьківщини. Значення всебічного розвитку здібностей людини. Фізична культура в системі народної освіти. Обов’язкові заняття фізичною культурою у школі. Позакласна та позашкільна робота. Колективи фізкультури, спортивні секції, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи-інтернати спортивного профілю, школи вищої спортивної майстерності. Досягнення українських спортсменів на змаганнях високого рангу. Аналіз виступів українських важкоатлетів на міжнародній арені. Популярність важкої атлетики серед осіб жіночої статі. Досягнення українських жінок у важкій атлетиці. Значення спортивної класифікації для розвитку спорту вищих досягнень. Розрядні норми згідно зі спортивною класифікацією у важкій атлетиці. Характеристика важкоатлетичного спорту, його місце та значення у системі фізичного виховання різних верств населення. Виникнення та розвиток важкої атлетики в Україні. Перший любительський гурток важкої атлетики Гарнич-Гарницького (1895 р.). Знамениті атлети дореволюційної України, їх досягнення, участь у міжнародних змаганнях. Роль та місце українських важкоатлетів серед провідних спортсменів СНД. Українські важкоатлети – учасники Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи, інших міжнародних змагань. Найвідоміші українські важкоатлети, їх перемоги та досягнення. Найсильніші важкоатлети зарубіжних країн, їх досягнення. Завдання та актуальні питання подальшого розвитку важкої атлетики в Україні.

             Тема 2.: “Особливості впливу занять з обтяженнями на організм людини”. Вплив різноманітних вправ та вправ з обтяженнями на опорно-руховий апарат – кості, зв’язки, м’язи, внутрішні органи та функції людини. Основні відомості про кровообіг, склад та значення крові. Серце та судини. Дихання та газообмін. Центральна нервова система та її провідна роль у життєдіяльності людини. Зміни, що виникають в усіх органах і системах організму під впливом занять важкою атлетикою. Вплив вправ з обтяженнями на розвиток сили м’язів та інших фізичних якостей. Загальні поняття про режими роботи м’язів – долаючий, уступаючий, утримуючий. Умови затримки дихання та натужування при підйомі штанги. Гігієнічні основи занять, відновлення організму спортсменів після занять, загартування, режим харчування. Поняття про гігієну. Особиста гігієна важкоатлета: догляд за шкірою, волоссям, порожниною рота. Гігієна сну. Гігієна одягу та взуття. Гігієна місця проживання та місць занять важкою атлетикою. Гігієнічне значення водних процедур (душ, лазня, купання). Поняття про заразні хвороби (передача, розповсюдження). Профілактичні засоби (особисті та колективні). Значення загартування для юних важкоатлетів. Гігієнічні основи та принципи загартування. Засоби загартування: сонце, повітря, вода. Заняття важкою атлетикою – один із засобів загартування. Режим юного спортсмена. Роль режиму для навчання, відпочинку, харчування, тренувань, сну. Приблизний розпорядок дня для важкоатлетів, що навчаються в першу та другу зміни. Ваговий режим важкоатлета. Допущені величини регуляції маси тіла у зв’язку з віком важкоатлета. Зменшення та збільшення ваги, перехід у більш важку вагову категорію. Харчування та його значення для організму. Значення збалансованого якісного харчування. Білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, мікроелементи, вода – складові частини якісного харчування. Калорійність харчових продуктів. Добові норми харчування важкоатлетів. Режим харчування. Особливості харчування спортсменів у зв’язку з періодом, метою тренувань та участю у змаганнях. Питний режим важкоатлетів.

             Тема 3.: “Методика розвитку швидкісно-силових якостей засобами важкої атлетики”. Особливості техніки виконання вправ зі штангою: велика вага снаряда, невеликі, граничні параметри амплітуди руху, коротко­часність виконання класичних вправ, невелика площа опори, складність корекції руху.  Класичні  вправи  зі штангою – ривок, поштовх. Фазовий склад ривка та підйому штанги на груди для поштовху: I фаза – взаємодія атлета зі штангою до моменту відриву її від помосту; II фаза – попередній розгін штанги; III фаза – підведення колін; IV фаза – фінальний розгін снаряда; V фаза – безопорний підсід; VI фаза – опорний підсід. Доцільність об’єднання III та IV фаз в один період – підрив. Характеристика усіх фаз руху. Кінематична, динамічна та ритмічна структура ривка та підйому штанги на груди для поштовху. Основні відмінності в техніці виконання цих вправ. Вимоги до раціонального виконання кожної з шести фаз. Вплив розвитку окремих м’язів і м’язових груп на техніку виконання вправ. Вплив на техніку антропометричних даних атлета. Особливості стартового положення у зв’язку  з антропометричними даними та розвитком рухових якостей спортсмена. Характер зусиль, які атлет використовує в початковий момент виконання вправи. Взаємозв’язок зусиль у II фазі тяги з кінематикою переміщень суглобів у процесі виконання всієї вправи. Взаємозв’язок зусиль у II фазі тяги та підриву. Фазовий склад поштовху від грудей. Попередній напівприсід і виштовхування. Штанга як коливальна система. Використання пружних якостей грифа при виконанні класичного поштовху. Швидкість і сила скорочення м’язів під час переходу від напівприсіду до виштовхування – головний фактор досягнення спортивного результату. Система "важкоатлет – штанга". Рух загального центру ваги (ЗЦВ) системи при виконанні класичних вправ. Переміщення окремих ланок тіла спортсмена та штанги відносно одне одного у процесі виконання ривка та поштовху. Гнучкість – одна з основних фізичних рис важкоатлета, яка потрібна для успішного виконання важкоатлетичних вправ. Взаємозв’язок максимальної висоти підйому та висоти фіксації снаряда з рухомістю в гомілковостопних, колінних та кульшових суглобах спортсмена. Необхідність великої амплітуди руху в ліктьових та плечових суглобах. Провідні елементи координації при виконанні ривка та поштовху. Вплив зусиль відштовхування від снаряда на швидкість виконання підсіду та на висоту підйому штанги. Раціональне використання внутрішніх і зовнішніх реактивних сил при виконанні підриву, при здійсненні ривка і поштовху, а також під час виштовхування штанги від грудей. Основні методи оцінки якості техніки при виконанні класичних вправ. Оцінка технічної майстерності з траєкторії, реакції опори атлета, з роботи м’язів, прискорення та швидкості руху штанги, з висоти підйому, зміни кутів у суглобах. Раціональне взаємовідношення характеристик техніки. Економічність руху. Аналіз основних помилок у техніці ривка та поштовху. Методичні прийоми для усунення помилок.

             Тема 4.: “Розвиток силової витривалості засобами гирьового спорту”. Визначення поняття "витривалість" (загальна, спеціальна). Засоби виховання силової витривалості – вправи з обтяженням, 50% від граничної ваги.

 Обтяження – маса власного тіла, гантелі, каміння, еспандери, гумові амортизатори, полегшені гирі і штанги. Методи багаторазового виконання вправ з обтяженням серіями до втоми в кожній серії і з відпочинком між серіями до відновлення (в одному занятті – від 4 до 8 серій). Величина зовнішнього опору, кількість повторень вправи, кількість підходів у серії та кількість серій, оптимальний темп виконання, оптимальна тривалість, характер відпочинку, енергозабезпечення.

             Тема 5.: “Методика тренування із застосуванням комплексів вправ для локального розвитку основних груп м’язів”. Вправи для розвитку кистей, згиначів і розгиначів рук; вправи для розвитку грудних, дельтоподібних, трапецієподібних м’язів; вправи для розвитку згиначів і розгиначів стегна, м’язів спини. Вдосконалення фізичних здібностей, що забезпечують ефективність змагальної діяльності. Розвиток рухових якостей відповідно до вимог конкретного виду спорту. Поняття "сила" (зовнішня, внутрішня), "абсолютна сила", "швидкісна сила", "вибухова сила", "силова витривалість". Внутрішньом’язова, міжм’язова координація. Чинники, що можуть змінюватися у процесі силових тренувань. Методи розвитку сили (традиційний й нетрадиційний), метод короткочасних максимальних напружень, метод багаторазових близькограничних напружень, метод багаторазових легких та середніх напружень, статичний метод розвитку сили, метод примусового (пасивного) напруження, метод контрасту, метод переключення, безнавантажувальний метод, електростимуляційний метод. Вибухова сила, силова витривалість. Важка атлетика. Тренування у ривку і ривкових вправах, у поштовхові і поштовхових вправах, у тягах, у присіданні, у жимових вправах. Культуризм – тренування у присіданнях, у жимі, у тягах, тяга за допомогою м’язів ніг (тяга у важкоатлетичному стилі). Складання тижневих циклів підготовки. Гирьовий спорт – тренування у поштовху та поштовхових вправах, у ривку і ривкових вправах, із присіданням. Основні базові та формувальні вправи культуристів, м’язи, на які ці вправи впливають (за Вайдер, 1991). Зміст тренувальної програми, залежність від ваги обтяження (за Кенеді,Уельс,1984).

             Тема 6.: “Організація проведення змагань з атлетичних видів спорту”. Класифікація змагань та їх спрямованість. Чинники, що характеризують ефективність змагальної діяльності. Види і способи проведення змагань. Правила змагань, їх специфіка для кожного виду спорту. Зміст змагальної діяльності для кожного виду спорту. Способи регламентації змагань. Характеристика змагальної діяльності на прикладі обраного виду спорту. Чинники, що характеризують змагальну діяльність в одному із силових видів спорту. Аналіз правил змагань з важкої атлетики. Види та характер змагань. Програма змагань. Учасники: права та обов’язки учасників, костюм. Представники, тренери, капітани команд. Вагові категорії. Порядок зважування. Суддівська колегія:  права та обов’язки окремих суддів. Лікар змагань. Правила виконання ривка та поштовху. Виклик учасників змагань до штанги. Кількість підходів та надбавка ваги на штангу. Роль судді-хронометриста у фіксації проміжків часу при викликах спортсмена на поміст. Визначення особистих і командних результатів змагань. Умови реєстрації рекордів. Приміщення для змагань. Обладнання та інвентар. Організація та проведення змагань. Аналіз роботи головної суддівської колегії. Робота суддів та секретарів. Перевірка місць змагань, заявок, суддівських документів. Розподіл обов’язків між суддями. Зважування учасників змагань. Процес суддівства. Використання світлової та звукової сигналізації. Медичне обслуговування змагань. Робота судді-інформатора з глядачами. Інформація про хід змагань. Проведення відкриття та закриття змагань. Умови проведення допінг-контролю. Звіт про проведення змагань. Документація змагань та її оформлення. Умови реєстрації рекордів. Умови подання протестів.

             Тема 7.: “Обладнання місць тренувань, інвентар, тренажери”. Вимоги до спортивного залу для важкої атлетики: розміри, освітлення, вентиляція. Дизайн: кольорове покриття підлоги, помостів, стін, інвентаря, спортивного устаткування. Устаткування та інвентар: штанги та їх конструкція, гирі, гантелі, тренажери, металеві палиці, стійки важкоатлетичні, жердини, кільця, турнік, козел гімнастичний, різноманітні ослони. Устаткування термінової інформації. Вимоги до технічного огляду, ремонту і збереження спортивного інвентаря та обладнання.

             Тема 8.: “Навчальна практика суддівства змагань з атлетичних видів спорту”. Брати участь у суддівстві змагань із силових видів спорту, які проводить ВНЗ та які проводяться в регіоні. Правила змагань, види та характер змагань. Програма змагань. Учасники: права та обов’язки учасників. Визначення переможців, підведення підсумків, зважування учасників, мандатна комісія, заявки, допуск лікаря, протоколи змагань, звіт головного судді, реєстрація рекордів, виконання спортивних розрядів, обов’язки головного судді та головного секретаря. Виховне значення змагань, техніка безпеки при організації та проведенні змагань. Офіційні змагання для юнаків та юніорів. Вимоги до місць проведення змагань. Вікові групи і вагові категорії, встановлені для учасників офіційних змагань, програми змагань. Нормативи зі спеціальної та фізичної підготовки, теоретичні знання. Вміння вишикувати групу, віддати рапорт, подати команди для початку руху та зупинки групи, для повороту групи на місці та в русі. Перешикування групи. Забезпечення страхування, навчання способів самострахування при виконанні важкоатлетичних вправ. Подача команд для різновидів ходьби, бігу, стрибків. Демонстрація та керівництво виконанням загальнорозвивальних вправ. Вивчення правил змагань. Проведення окремих частин уроку. Роз’яснення та показ техніки вправ у цілому та за частинами. Вміння знаходити помилки. Поглиблене вивчення правил змагань та суддівство змагань. Виправлення помилок, що виникають при виконанні важкоатлетичних вправ. Складання комплексів розминки важкоатлетів. Складання індивідуального плану тренувань на урок, тиждень, місяць. Знайомство з організацією та проведенням змагань із важкої атлетики. Суддівство змагань. Отримання звання тренера на громадських засадах та судді з важкої атлетики. Проведення уроку з важкої атлетики в цілому. Складання річних та перспективних планів тренувань. Удосконалення знань, умінь та навичок тренера і судді. Вміння організувати та провести змагання з важкої атлетики.

Орієнтовна тематика практичних занять, загальна фізична підготовка, загальнорозвивальні вправи без предметів

Вправи для м’язів рук і плечового пояса: рухи руками з різних вихідних положень:

стоячи, сидячи, лежачи, згинання та розгинання, колові рухи, махові рухи, відведення та приведення. Вправи з партнером. Відштовхування.

Вправи для м’язів шиї та тулуба: нахили, обертання та повороти голови; нахили тулуба вперед, назад, у боки; колові рухи; поєднання нахилів і поворотів тулуба; піднімання прямих і зігнутих ніг угору, лежачи на лаві.

Вправи для м’язів ніг:піднімання на носки, різні рухи прямими та зігнутими ногами, присідання на одній та обох ногах, випади, зміна випадів із додатковими пружними рухами, підскоки з різних положень ніг, стрибки на місці та в русі.

Вправи для м’язів всіх частин тіла: присідання з нахилом уперед та рухами руками, випади з нахилом та обертанням тулуба, різнойменні рухи на координацію; вправи для формування правильної постави; вправи на розтягнення та розслаблення; різні вправи з використанням опору партнера; імітаційні вправи (імітація техніки важкої атлетики ).

Вправи з предметами: Вправи зі скакалкою: підскоки на одній та обох ногах, з однієї ноги на другу, стрибки з обертанням, у напівприсіді, підскоки з подвійним обертанням скакалки, біг зі скакалкою прямо та по колу, естафети зі скакалкою. Вправи з гімнастичною палицею (пластмасовою або металевою): нахили та повороти при різних вихідних положеннях палиці, махові та колові рухи з палицею, перестрибування через палицю, підкидання та ловля палиці, ходьба, біг із палицею за головою, вправи з палицею в положенні сидячи та лежачи, з опором партнера, імітація техніки змагальних вправ.

Вправи з набивними м’ячами: згинання та розгинання рук із м’ячем, колові рухи руками, поєднання рухів руками з рухами ніг та тулуба, підкидання м’яча догори, ловля м’яча з поворотами та присіданнями, перекидання м’яча стоячи в парах і в колі з різних вихідних положень (стоячи, стоячи на колінах, сидячи, лежачи) різними способами: поштовхом від грудей, від плечових суглобів однією та двома руками, кидки м’яча обома руками з-за голови, між ногами; змагання на дальність кидка однією та обома руками, естафети з м’ячами.

Вправи на гімнастичних снарядах: Гімнастична лава: сидячи, нахили та повороти тулуба, піднімання ніг або тулуба догори, розведення та зведення ніг; різні стрибки через лаву. Канат, жердина: лазіння по вертикальній жердині або канату з допомогою рук і ніг, без допомоги ніг, розмахування ногами в висі, піднімання зігнутих та прямих ніг у висі. Козел: опорні стрибки – ноги нарізно та зігнувши ноги, стрибки боком; скочити та зіскочити з козла, зіскоки прогинаючись із різними рухами ніг і поворотами. Кільця: розмахування в висі, обертання ногами, виси прогинаючись, розкачування, обертання в положенні розкачування спереду та ззаду, зіскоки з положення розкачування вперед і назад. Жердини: згинання та розгинання рук з упору, розмахування в упорі на передпліччях та в упорі на руках; з упору махом назад – згинання рук, махом уперед – розгинання; із сіду ноги нарізно – переворот уперед, стійка на плечах. Турнік: підтягування, розкачування, підйом розгинанням, перевороти, зіскоки. Гімнастична стінка: у висі – піднімання та опускання зігнутих і прямих ніг, розведення та зведення, колові рухи ногами, бокові розкачування, лазіння, присідання; стоячи біля стінки – нахили вперед, назад, у боки з опорою ногою на рейку; лежачи або сидячи, зачепившись ногами, нахили вперед, назад, повороти тулуба; сидячи обличчям до стінки – вставання, перехоплюючи руками за рейки. Акробатика: переверти вперед, назад, у боки; стійка на лопатках, на плечах, стійка на руках біля стіни та з допомогою партнера, переверти вперед з розбігу, стійка на голові, перевороти колесом, міст, переворот назад у стійку на голові або на руках. Легка атлетика: біг з низького старту, біг з високого старту (дистанції 30, 60, 100 м), біг 300 – 400 м, кроси, стрибки в довжину з місця та розбігу, стрибки у висоту з місця та розбігу, потрійний стрибок із місця та розбігу, багатоскоки, стрибки у висоту на козла, метання диска і гранати, штовхання кулі, гирі. Спортивні ігри: баскетбол, волейбол, ручний м’яч, бадмінтон, настільний теніс, футбол, хокей – ігри за спрощеними правилами. Рухливі ігри: ігри з бігом, стрибками, метаннями; перетягування канату, естафети з бігом, стрибками, метаннями, з подоланнями перешкод, із перенесенням ваги, розстановленням та збиранням предметів та ін. Плавання: для невміючих плавати – оволодіння вмінням та технікою плавання, плавання на дистанції 25, 50, 100 м і до 500 м, занурення, стрибки у воду, ігри на воді, методи рятування потопаючих.

Спеціальна фізична підготовка, вивчення та вдосконалення техніки важкоатлетичних вправ

Ривок. Стартове положення. Підхід до штанги, розстановка ніг, вихідне положення на старті. Вивчення захвату, встановлення оптимальної ширини хвату при виконанні ривка. Положення ніг, тулуба, рук і голови на старті, величини кутів у суглобах ніг. Різновиди старту (статичний, динамічний). Дихання перед початком виконання вправи та під час виконання. Піднімання штанги до підсіду – тяга, підрив, напрям і швидкість руху штанги у ІІ фазі тяги. Робота м’язів-розгиначів ніг і тулуба. Положення ніг, тулуба та рук перед підривом. Підрив – друга, заключна, частина руху до підсіду. Напрям і швидкість руху штанги. Переміщення ланок тіла атлета в підриві. Плечовий пояс як провідна ланка кінематичного ланцюга. Зміна співвідношення центру ваги тіла атлета та штанги при виконанні тяги і підриву, їх зближення перед початком підриву. Робота руками в заключній частині підриву. Динамічна, кінематична та ритмічна структури тяги і підриву. Опускання в підсід. Дії атлета при опусканні в підсід, які сприяють подальшому підйому штанги. Характеристика підсідів розніжкою та ножицями. Напрям руху штанги та атлета при опусканні в підсід. Безопорова та опорова фази підсіду. Площа опори та центр ваги системи в підсіді. Залежність висоти фіксації штанги в підсіді від гнучкості в суглобах. Вставання з підсіду. Біомеханічні умови збереження рівноваги та вставання при застосуванні різних підсідів. Техніка випрямлення ніг при вставанні. Фіксація та опускання штанги на поміст. Дихання при виконанні ривка. Поштовх. Основні відмінності в техніці виконання ривка та поштовху. Стартове положення. Постановка ніг під гриф штанги. Ширина хвата, захват, величини кутів у суглобах ніг. Розміщення ланок тіла відносно одна одної та штанги у просторі. Тяга. Напрям і швидкість руху штанги в першій та другій фазах тяги. Кінематика кутових переміщень та зусиль атлета при виконанні тяги та підриву. Найбільш доцільне розташування ланок тіла у граничний момент між тягою та підривом. Ритмова структура підриву. Характер відмінностей підведення колін при виконанні ривка та підйому штанги на груди в поштовху. Швидкість та висота вильоту штанги в підриві. Основні фактори, що лімітують величину швидкості та висоту вильоту штанги. Підсід. Різновиди підсідів (розніжка, ножиці). Швидкість та глибина переходу у підсід, порядок перестановки ніг при переході в підсід різними способами. Безопорна та опорна фази підсіду. Взаємодія атлета зі штангою у безопорній та опорній фазах підсіду. Техніка підведення рук під гриф штанги. Біомеханічні умови рівноваги в підсіді. Положення ніг, тулуба та рук у підсіді. Вставання з підсіду. Порядок переміщення ланок тіла при вставанні, який не призводить до різних зміщень штанги в сагітальній та фронтальній площинах. Підйом штанги від грудей. Положення ніг, тулуба, голови та рук на старті. Напівпідсід перед виштовхуванням штанги. Напрям, амплітуда та швидкість напівприсіду. Положення ланок тіла перед початком виштовхування. Розміщення ЗЦВ над площею опори. Виштовхування штанги від грудей. Робота ніг, тулуба та рук при виштовхуванні. Динаміка зусиль, використання пружних та реактивних сил у поштовху. Ритмова структура поштовху. Швидкість виконання фази гальмування у напівприсіді – головний фактор, який визначає величину опірних реакцій та висоту вильоту штанги при виштовхуванні. Траєкторія руху штанги при виконанні напівприсіду та виштовхування. Напрям, швидкість та амплітуда виштовхування. Опускання в підсід після поштовху. Відштовхування від снаряда. Порядок переставлення ніг при переміщенні в підсід, раціональне положення ніг, тулуба та рук у підсіді. Чітка взаємодія між ланками тіла в підсіді. Вставання з підсіду. Випрямлення та послідовність перестановки ніг. Фіксація ваги та техніка опускання штанги на поміст. Дихання атлета при виконанні поштовху.

Вдосконалення техніки ривка: Цілісне та розчленоване виконання окремих періодів і фаз руху. Спеціально-допоміжні вправи: ривок у напівприсід, ривок без підсіду, ривок з вису, ривок із підставок, ривок стоячи на підвищенні, тяга ривкова з підривом і без підриву, присідання зі штангою на випростаних руках. Виконання тяги ривкової із різними обтяженнями у швидкому, середньому та повільному темпах. Застосування пасивного розтягнення м’язів перед виконанням ривка та після нього. Ударний метод розвитку вибухової сили для вдосконалення елементів техніки з підвищенням реактивної спроможності нервово-м’язового апарату. Електростимуляційне вибіркове тренування окремих м’язів або м’язових груп.

Вдосконалення техніки поштовху Цілісний та розчленований методи виконання класичного поштовху. Спеціально-допоміжні вправи: підйом на груди з напівприсідом, підйом на груди з вису, підйом на груди з підставок, стоячи на підвищенні, тяга поштовхова з підривом і без підриву, присідання зі штангою на грудях і на плечах, швунг поштовховий, швунг без підсіду, поштовх із-за голови, напівпоштовх штанги з різними обтяженнями. Зміна темпу виконання вправ. Застосування пасивного та активного розтягнень м’язів. Електростимуляційне тренування м’язів. Контроль за процесом становлення та вдосконалення спортивної майстерності борців. Причини виникнення помилок, їх систематизація. Контроль за технікою виконання вправ із застосуванням технічних засобів. Критерії спортивної майстерності: траєкторія руху штанги, реакція опори, швидкість та прискорення руху штанги, висота підйому, висота досягнення максимальної швидкості руху штанги, зміни кутів у суглобах, порядок і характер збудження окремих груп м’язів. Ритм виконання окремих періодів і фаз руху. Амплітудні співвідношення характеристик техніки. Параметри відхилення штанги від вертикалі при виконанні тяги, підриву та переході в підсід. Траєкторія, сила реакції опори, швидкість та прискорення руху штанги при виштовхуванні. Відхилення траєкторії від вертикалі при виконанні поштовху від грудей.

Розвиток специфічних якостей важкоатлета, (вправи зі штангою, іншими спортивними снарядами, без снарядів), ривок і спеціальні вправи для ривка. Ривок із напівприсідом. Ривок із напівприсідом з вису: вихідне положення грифа штанги (нижче, на рівні, вище колін). Ривок із напівприсідом з підставок. Ривок без підсіду. Ривок без підсіду з вису. Ривок без підсіду з підставок. Ривок із підсідом ножиці з вису, з підставок. Ривок із підсідом розніжка з вису, з підставок. Тяга ривкова. Тяга ривкова без підсіду з підставок, із вису. Тяга ривкова, стоячи на підставці: з підривом і без підриву. Підйом штанги на груди ривковим хватом. Присідання зі штангою на випростаних вгору руках. Підсід із вихідного положення зі штангою на грудях або плечах.

Поштовх і спеціальні вправи зі штангою для поштовху: Підйом штанги на груди з напівприсідом. Підйом штанги на груди з напівприсідом із вису, з підставок. Підйом штанги на груди з напівприсідом, стоячи на підвищенні. Підйом штанги на груди способами "розніжка" та "ножиці". Підйом штанги на груди способами "розніжка" та "ножиці" з вису, з підставок. Тяга поштовхова. Тяга поштовхова без підриву з підставок, із вису. Тяга поштовхова, стоячи на підставці: з підривом і без підриву. Поштовх штанги зі стійок. Швунг поштовховий. Швунг поштовховий зі стійок. Поштовх із подачі партнерів. Поштовх штанги із-за голови. Поштовх штанги від грудей широким хватом. Напівпоштовх штанги (від грудей, з-за голови). Спеціальні вправи зі штангою загального призначення. Ривкові вправи та підйоми штанги різними способами та з різних вихідних положень. Присідання зі штангою на плечах, на грудях, способом "ножиці". Ходьба зі штангою на грудях або плечах способом "ножиці". Жим штанги ногами. Нахили зі штангою на плечах. Жим. Жим зі стійок. Швунг жимів. Жим широким та вузьким хватами, сидячи, лежачи, із-за голови, від нижньої частини грудей, вище грудей, однією рукою. Стрибки зі штангою на грудях і на плечах. Вправи в ізометричному та уступаючому режимах роботи м’язів: Виконання тяги на закріпленому грифі штанги в різних фазах ривка: в положенні старту, на рівні колін, на висоті нижньої третини стегна, на висоті середини стегна; на висоті початку, середини, кінця підриву; в положенні підсіду та під час вставання з підсіду. Повільне опускання штанги на поміст або до положення вису. Повільне опускання штанги, згинаючи ноги на тулуб. Повільне присідання в підсід зі штангою на прямих руках. Виконання вправ у різних режи­мах роботи м’язів. Вищезазначені вправи, але такі, що відрізняються шириною хвату та амплітудою руху, тобто для поштовху. Опираючись у закріплений гриф, у різних фазах поштовху від грудей вставання з підсіду: у напівприсіді на початку прямування штанги вгору; в кінці прямування штанги вгору; у підсіді "ножиці"; в різних положеннях. Повільне присідання зі штангою на грудях або на плечах. Повільне присідання зі штангою на прямих руках у підсіді "ножиці". Вправи при комбінації режимів м’язової діяльності. Вправи з гирями (16, 24, 32 кг): Підйом до плеча однієї та двох гир, однією та двома руками, махом, силою; жим або поштовх однієї та двох гир, однією або двома руками, одночасно та поперемінно; ривок гирі однією та двома руками, кидання гирі однією та двома руками у висоту, вперед, назад, у бік; жонглювання однією та двома гирями (одному та з партнерами). Виконання вправ із гирями в положенні стоячи, сидячи, лежачи. Імітація ривка та поштовху. Вправи з гантелями (вага гантелей до 12 кг) Згинання та розгинання рук у ліктьових суглобах; жим; піднімання рук із гантелями догори, вперед, у сторони, дугами вперед, у середину, без поворотів, із поворотами тулуба праворуч, ліворуч; розведення рук в боки без повороту та з поворотом тулуба; повороти, нахили та рухи тулуба по колу в різних напрямках без руху та з рухом руками; присідання; стрибки з гантелями; згинання та розгинання ніг із гантелями, що прикріплені до ніг; піднімання та опускання прямих ніг, рухи ногами по колу; імітація ривка та поштовху.

Вправи для розвитку сили м’язів: Вправи для розвитку кистей, згиначів і розгиначів рук; вправи для розвитку грудних, дельтоподібних, трапецієподібних м’язів; вправи для розвитку згиначів і розгиначів стегна, м’язів спини. Вправи в ізометричному та уступаючому режимах роботи для окремих груп м’язів. Вправи на розтягнення.

Основні знання і вміння, які повинен набути студент після засвоєння програми модуля №1

Студент повинен знати: Історію розвитку і становлення силових видів спорту, загальні риси і відмінності видів спорту, які входять до переліку атлетичних видів спорту. Вплив занять з обтяженням на організм людини. Зміни, що виникають в усіх органах і системах організму під впливом занять силовими видами спорту. Допущені величини регуляції маси тіла у зв’язку з віком атлетів. Особливості методик занять силовими видами спорту та змагальної діяльності жінок. Особливості харчування спортсмена. Методика розвитку швидкісно-силових якостей засобами важкої атлетики. Вплив розвитку окремих м’язів і м’язових груп на техніку виконання вправ. Основні методи оцінки якості техніки при виконанні класичних вправ. Методика використання у тренувальному процесі вправ з обмеженням. Розвиток рухових якостей відповідно до особливостей та вимог конкретного виду спорту. Поняття про різні прояви сили та методику тренувань із застосуванням вправ для локального розвитку основних груп м’язів. Чинники, що можуть змінюватися у процесі силових тренувань. Організація і проведення змагань з атлетичних видів спорту. Зміст змагальної діяльності для кожного виду спорту. Обладнання місць тренувань, інвентар, тренажери, устаткування та інвентар. Вимоги до місць проведення змагань. Правила змагань. Методика та організаційні аспекти підготовки спортсменів у силових видах спорту.

Студент повинен вміти: Вишикувати групу, віддати рапорт, подати команди для початку руху та зупинки. Перешикувати групи. Забезпечити страхування, навчання способів самострахування. Скласти конспект заняття та індивідуальні програми для тренувань і виконання вправ з обмеженням. Сформувати та повідомити мету навчально-тренувального заняття. Проводити урок у цілому та за частинами. Знаходити та виправляти помилки, що виникають при виконанні важкоатлетичних вправ. Складати комплексні розминки важкоатлетів. Планувати річний та перспективний плани тренувань. Використовувати на практиці загальнорозвивальні вправи з атлетичних видів спорту (та з інших) для загальної фізичної підготовки. Застосовувати на практиці з метою спеціальної фізичної підготовки важкоатлетичні вправи (ривок, поштовх, тяга, підсід). Планувати, скласти конспект, провести навчально-тренувальні, тренувальні, контрольні заняття для розвитку специфічних якостей важкоатлета (вправи зі штангою, іншими спортивними снарядами, без снарядів). Уміти показати та пояснити технічні дії повністю та за окремими елементами, проводити вправи зі штангою загального призначення та вправи в ізометричному та уступаючому режимах роботи м’язів. Методично правильно проводити вправи з гирями в положенні стоячи, сидячи, лежачи та з гантелями, а також показувати та проводити змагальні вправи. Скласти контрольні нормативи з технічної, загальної та спеціальної фізичної підготовок.

Критерії успішності та засоби діагностики успішності навчання

Формою контролю досягнутих успіхів студента за модуль, семестр та дисципліну в цілому є теоретичні знання, нормативи техніко-тактичної, загальної, спеціальної фізичної підготовки, cпортивні досягнення модульно-рейтингові завдання. Залік складають не лише ті студенти, які за підсумками модульно-рейтингового контролю одержали оцінку "незараховано" і "незадовільно", а і ті, які бажають підвищити оцінку, одержану за результати модульно-рейтингового контролю. Структура модульного завдання має бути такою, щоби можна було провести оцінювання теоретичних знань і практичних вмінь студента за даний модуль програмного матеріалу. Оцінювання досягнутих успіхів за семестр проводиться в системі оцінювання університету, після чого переводиться в національну шкалу оцінювання та шкалу ЕСТS.

        Результати: В експерименті впродовж двох навчальних років прийняло участь 283 студенти різних факультетів, 1-5х. курсів навчання та різних рівнів фізичної і спортивної підготовки, початківці та спортсмени вищих розрядів. В результаті проведеного анкетування 217 опитаних віддали перевагу запропонованій нами системі навчання і контролю, 42 респонденти віддали перевагу традиційній системі і 24 респонденти не віддали переваги жодній. Отже в результатi проведеного нами дослiдження функцiонування системи педагогiчного контролю у Вищій школі було визначено, що успiшність навчання забезпечується ефективною реалiзацiєю його дiагностичної, навчальної, виховної та органiзацiйної функцiй. Результати дiагностики, як основа реалiзацiї цих функцiй, повиннi визначатися за допомогою сучасної методики контролю, що дозволяє об'єктивно оцiнювати рiвень професiйних знань та умiнь, отримувати науково обгрунтованi результати контролю[5]. Враховуючи особливостi та специфiку навчання, є можливим запровадження в Вищій школі сучасної системи контролю, що базується на модульнiй технологiї навчання та рейтинговому оцiнюваннi про що переконливо свідчать результати проведеного дослідження. Оцiнки, що використовуються для вимiрювання знань та умiнь, повиннi вiдповiдати основним критерiям, якi характеризують якiсть оцiнювання надiйнiсть, валiднiсть, репрезентативнiсть.

        Висновки: Застосування системи рейтингового контролю знань та умiнь студентiв може бути використана у навчальному процесі груп спортивного вдосконалення з атлетичних видів спорту . а також для викладання дисціпліни “Теорія та методика викладання атлетизму” в освiтнiх закладах рiзних профiлiв. Запровадження модульно-рейтингової системи контролю значно розширює можливостi порiвняльного аналiзу успiшностi студентiв. Високий ступiнь диференцiйної спроможностi результатiв контролю та використання iнтервальної шкали оцiнок дозволяють порiвняти досягнення студентiв. Данi можливостi можуть бути використанi для побудови профiлiв освоєння знань та навичок, визначення схильностi кожного студента, кращих студентiв університету. Отже виходячи із вимог Болонської конвенції та концепції здорового способу життя педагог сьогодні повинен бути зорієнтований на профілактику захворювань, тобто дбати про здоров’я здорової людини. Випускник вищої школи повинен стати пропагандистом формування престижності здоров’я і впровадження фізичної культури в спосіб життя всіх верств населення, особливо молоді.

        Аннотация: Туваков А.Н., Иващенко П.Н,. Иващенко О.П. Организационные и методические аспекты преподавания атлетических видов спорта в условиях реформирования высшего образования на основе Болонской декларации.

В научной статье освещаются вопросы включения Высших Учебных Заведений в процесс построения единого европейского образовательного пространства с едиными критериями и стандартами образования, которые касаются и дисциплины физическое воспитание. Показано преимущества кредитно-модульной системы учебы и модульно-рейтинговой системы контроля.

        Ключевые слова: Болонская декларация, модуль, кредит, рейтинг, атлетизм.

        Summary: Tuvakov A.N., Ivaschenko P.M., Ivaschenko О.P. Organizational and methodical aspects of teaching athletics under conditions of reforming higher education on the basis of Bolognia declaration.

The article deals with the questions of including Institutions of Higher Education in the process of single Europian educational space construction with single criteria and educational standards which concern physical education disciplines too. The advantages of credit-module system of teaching and module-rating system of control are shown in this article.

        Key words: Bolognia declaration, module, credit, rating, athletics.

Література

1.            Аванесов В.С. Основы научной организации педагогического контроля в высшей школе. // М.,1989. – С 167.

2.            Азгальдов Г.Г. Что нужно для успешной работы // Вестник высшей школы.–1991.-N7. С.32-42.

3.            ІващенкоП.М. Організація навчально-тренувального процесу груп спортивного вдосконалення з боротьби “дзюдо” у вищій школі. Методичний посібник. – Дрогобич 2007.С 67.С 18.

4.            Іващенко П.М. Теорія і методика викладання атлетизму // Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" спеціальностей 6.010201 "Фізичне виховання", 6.010203. "Здоров’я людини". – Дрогобич 2007. С 20.

5.            Кочубей М.Й., Сидорко О.Ю., Готлiб В.М. Обгрунтування, розробка та застосування системи рейтингового контролю знань та умiнь студентiв: Методичний посiбник для викладачiв навчальних закладiв та слухачiв факультетiв пiдвищення квалiфiкацiї. – Львiв, 1994. С.32.

6.            Магльований А.В. Кунинець О.Б. та співавт. Організація та методика проведення занять з фізичного виховання в умовах реформування вищої освіти на засадах Болонської декларації. В монографії “Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи” За ред. М. Лук’янченка та інш. ст. 77-82. – Дрогобич 2007. С 610.