Пащенко Т.В.,  Автомобільно-дорожній інститут Дон НТУ, м. Горлівка

Місевра Т. А.  Автомобільно-дорожній технікум Дон НТУ, м. Горлівка

 

Формування систем управління виробничими процесами підприємств автомобільного транспорту

 

Дослідженням систем управління виробничими процесами в цілому і окремих їх підсистем та елементів постійно приділяється увага вчених і виробничників [1, 2, 3, 4].

Розвиток кібернетики в середині минулого століття, стимулювали розробку  систем, методів і моделей управління виробничими процесами підприємств.

В цьому напрямку проводились і проводяться наукові дослідження [2, 3, 4].

Перехід на ринкові умови господарювання суттєво змінив умови роботи підприємств автомобільного транспорту. Підприємствам приходиться тепер працювати на ринку споживача. Багато підприємств не знаходять своєї ніші на ринку транспортних та автосервісних послуг, банкрутують. Інші підприємства пристосовуються до ринкових форм організації економіки. Роблять вони це інтуїтивно. Існуючі системи управління підприємствами не відповідають ринковим засадам.

Перенести системи, методи і теорію управління, напрацьовані в розвинутих країнах, на наші підприємства без їх корекції і адаптування неможливо за великої різниці в формах, методах, організації виробництва і інших особливостях.

Основними принципами організації управління є [1, 5]:

адаптивність системи управління (здатність системи управління пристосовуватись до зміни цілей та умов роботи);

паралельність процесів управління (одночасне виконання окремих видів робіт, направлених на реалізацію однієї цілі);

ритмічність (регулярна повторюваність багатьох процесів управління);

безперервність процесів (відсутність перерв в управлінні: сприйняття, переробка інформації, розробка і впровадження управлінських рішень;

однорідність в управлінських процесах (однакова методична основа на різних рівнях управління, стандартне оформлення процесів управління);

прямоточність процесів управління (упорядковане переміщення інформації в вертикальному та горизонтальному напрямках управління).

Принцип паралельності процесів управління автотранспортних підприємств раніше передбачав тільки одночасне виконання робіт по управлінню процесами ТО і ремонту автомобілів для досягнення загальної мети “Забезпечення достатнього рівня технічного стану транспортних засобів”. Тепер для підприємств принцип паралельності полягає в необхідності управління такими паралельними процесами: формування програми перевезень, ТО і ремонту; маркетингові дослідження і формування програми транспортних та сервісних послуг.

Ці процеси паралельні, вони сприяють досягненню мети “Забезпечити ефективне, прибуткове функціонування підприємства”. Методологічна основа наведених процесів управління різна. В даний час немає чіткої теорії розробки систем управління виробничими процесами транспортних і сервісних підприємств, які б забезпечували паралельність ефективного проведення робіт.

Змінились форми забезпечення принципів однорідності і прямоточності. Ці принципи передбачали однорідну побудову систем управління процесами на всіх рівнях (державному, галузевому, рівні підприємства, рівні структурних підрозділів підприємства) і прямоточне, упорядковане, переміщення інформації по всім цим каналам управління. В даний час практично відсутні форми організації автомобільного транспорту на державному і галузевих рівнях. Практично не проводяться загальні технічна, технологічна і організаційна політики. Відповідно, потрібна трансформація існуючих методів управління для забезпечення принципів однорідності і прямоточності.

Розглядаючи основні етапи розробки систем управління  підприємств, можна констатувати, що методики розробки більшості етапів змінюються.

Так методика розробки системи цілей, та критеріїв ефективності функціонування виробничих процесів повинна включати цілі і наміри.

Традиційне дерево цілей [2], відповідно до якого будувались раніше системи управління, характерне для авторитарного стилю керівництва [1]. Необхідна нова система представлення цілей (рис 1), яка б поруч з цілями розглядала наміри структурних підрозділів і конкретних виконавців. Система намірів доповнює систему цілей і сприяє залученню виконавців виробничого процесу до пошуку раціональних і оптимальних рішень і збільшує творчий внесок працівників.

Загальна ціль   (Вищій рівень)

 
 


 

 

 

 

 


Рис. 1. Схема формування дерева цілей та намірів структурних підрозділів підприємства

 

Для забезпечення ефективності виробничого процесу та якості транспортних і сервісних послуг  необхідно залучити до активної роботи в цьому напрямку всіх виконавців.

Щоб реалізувати поставлену ціль, необхідно при розробці системи управління створити умови для об'єднання колективу для спільної роботи. Цього можна досягти тільки застосовуючи  правильний цикл взаємин керівництва і підлеглих, тобто створюючи умови для  успішного застосування системи Кайзен (рис.2) [5].

Теоретичні основи управління підприємствами автомобільного транспорту повинні включати заходи по навчанню, перенавчанню працівників, їх мотивуванню і стимулюванню.

Необхідно розробити стратегію розвитку формалізованих методів управління виробничими процесами підприємств.

 

Подпись: Делегування повноваженьПодпись: Керівництво  довіряє

 

 

 


Подпись: Підлеглі мотивованіПодпись: Покращення результатів

Погіршення результатів

 
Подпись: Підлеглі втрачають мотивацію

 


         

а)

 

б)

 
 

 


Рис.2. Цикл взаємин керівника і підлеглих: а - порочний;                          

            б – правильний 

 

Результатом функціонування системи управління є підвищення якості виробничого процесу та загальне підвищення ефективності роботи підприємства.

 

     Перелік посилань

 

1. Макаренко М.В., Махалина О.М. Производственный менеджмент. Учебное пособие для вузов. – М.: ПРИОР, 1998. – 384 с.

2. Кузнецов Е.С. Управление техническими системами. Учебное пособие/ МАДИ (ТУ). – М.: Моск. автом.-дорожн.ин-тут, 1998. – 202 с.

3. Техническая кибернетика транспорта: Учебное пособие / Н.Я. Говорущенко, В.Н. Варфоломеев. – Харьков: ХГАДТУ, 2001. – 271 с.

4. Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели / В.С. Лукинский, В.И. Бережной, Е.В. Бережная и др. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 280 с.

5. Всеобщее Управление качеством: Учебник для вузов / О.П. Глудкин, Н.М. Горбунов и др.; Под ред. О.П.Глудкина.- М.:Радио и связь,1999.-600с.