Пащенко Т.В.,  Автомобільно-дорожній інститут Дон НТУ, м. Горлівка

Місевра Т. А.  Автомобільно-дорожній технікум Дон НТУ, м. Горлівка

 

Аналіз методів досліджень систем управління підприємствами автотранспорту

 

Підприємства автомобільного транспорту це складні виробничі системи. Вони мають значну кількість внутрішніх та зовнішніх зв’язків, і на них впливає ціла гама різнопланових факторів.

Управління це цілеспрямована дія на об’єкт.

Ті моделі управління, які використовуються на підприємствах автомобільного транспорту не завжди бувають оптимальними. Вони або мають зайві зв’язки та ланки управління, або не охвачують всі складові процесу. За цих обставин не забезпечується максимальна ефективність протікання процесу. Необхідна оптимізація управління.

В основі моделювання виробничих процесів знаходиться система.

Під системою слід мати на увазі об’єкт, який об’єднує множину компонентів, що знаходяться у взаємодії, функціонує в якості єдиного цілого, об’єднаного інформаційним процесом, і служить для досягнення цілі [20].

 Системи бувають технічні, людино-машинні, виробничо-економічні, соціальні та інші [1]. За ступенем складності вони класифікуються на прості, складні і дуже складні. Признаками складності є рівень ієрархічності системи, тобто наявність в структурі визначеної кількості рівнів і існування в системі елементів різного походження (наприклад, технічних, економічних, соціальних).

Складовими системи є елементи. Елемент – це об’єкт, який не підлягає подальшому розчленовуванню і виконує визначені функції в умовах поставленої задачі [1]. В загальному вигляді систему  можна представити моделлю (рис.1) [2].

Кожний елемент системи характеризується входом Х1(вхідним впливом на елемент інших елементів або оточуючого середовища),   виходом Y1 (перетвореним впливом даного елемента на інші елементи або на оточуюче середовище), а також можливими показниками його стану gк.

Параметрами системи є:

вхід – частина системи, яка сприймає вплив оточуючого середовища;

процес – явище неперервної зміни системи протягом часу;

вихід – результат або кінцевий стан процесу;

зворотній зв’язок – системний процес порівняння виходу з критеріями;

обмеження – комплекс правил, які визначають границі проблеми.

В кожній системі буває один або декілька виходів. Всі виходи необхідно оцінювати за критеріями ефективності. Така оцінка дозволяє оцінювати якість протікання процесу і здійснювати його корекцію, тобто мати зворотній зв’язок.

Система управління повинна не тільки постійно відповідати рівню технологічних процесів, але й стимулювати, забезпечувати їх поступальний

 

 

 

 

 

   g1               gк

 
                 

 

Вихід:

 

Вхід:

 
                       Х1                                                                                             Y1

                       Х 2                                                                                            Y2

Хі (і = 1,n )                                                                                 Yj (j = 1,m)

                                                                           

                        Хn                                                             Ym

 

Рис. 1.2 Схема системи

 

розвиток. Отже система  має бути динамічною, потребує  свого безперервного удосконалювання, постійної раціоналізації і оптимізації.

Система управління виробничим процесом підприємства  автомобільного транспорту є виробничо-економічною, складною системою. Моделювання таких систем найчастіше здійснюють методами дослідження операцій.

Базуватись дослідження повинні на системному підході. Системний підхід при дослідженні процесів управління підприємствами автомобільного транспорту передбачає вирішення таких задач [3, 4, 5]:

комплексне вивчення протікання виробничого процесу;

вивчення загального функціонування системи управління;

виділення окремих самостійних ланок управління виробничим процесом;

характеристику ієрархічної будови системи і взаємозв’язків об’єктів різних рівнів;

аналіз виробничих функцій структурних підрозділів ;

аналіз функцій управління за напрямками діяльності та аналіз людино-машинної взаємодії;

виділення задач, які підлягають формалізації;

вивчення можливостей формалізації задач;

розробку формалізованих моделей управління;

аналіз шляхів впровадження в виробництво творчих ідей, нових технологій, методів та способів організації процесів;

аналіз використання робочої сили.

З точки зору забезпечення оптимального функціонування виробництва підприємство необхiдно розглядати як логістичну систему. Така система включає низку підсистем. Причому  підсистеми мають між собою відносини і зв’язки, які забезпечують цілісність, єдність системи [6].

Підприємства автомобільного транспорту мають свою специфіку функціонування. Вони практично не випускають і не мають готової продукції, яку необхідно зберігати на складах і потім реалізовувати. Продукцією підприємств в основному є транспортна послуга або послуга по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів. Серед основних задач логістики  підприємств, транспорту  можна виділити такі задачі:

нормування витрат матеріалів та запасних частин;

прогнозування та планування витрат матеріальних ресурсів;

оптимізація витрат матеріальних ресурсів;

управління закупками матеріальних ресурсів;

управління запасами на складах;

розробка заходів економії матеріальних ресурсів і контроль за їх виконанням.

Задачами внутрішньовиробничої логістики цих же підприємств є:

планування виробничих процесів;

планування розвитку виробничої бази;

оперативне управління процесами технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

контроль якості протікання виробничого процесу.

Використання кібернетичних методів аналізу і розробки систем управління дозволяє проводити аналогії, здійснювати математичне моделювання і вивчення і удосконалювання складних виробничих процесів.

 

     Перелік посилань

 

1.        Цвіркун А.Д. Структура сложных систем. – М.: Советское радио, 1975. – 200с.

2.        Кузнецов Е.С. Управление техническими системами. Учебное пособие/ МАДИ (ТУ). – М.:Моск.автом-дорожн.ин-тут, 1998. – 202 с.

3.   Говорущенко Н.Я., Туренко А.Н. Системотехника транспорта (на примере автомобильного транспорта).// В двух частях. Часть 1. - Харьков: РИО ХГАДТУ, 1998.-255с.

4.        Мильнер Б.З. Евенко Л.И., Рапопорт В.С. Системный подход в организации управления. – М.: Экономика, 1983. – 224 с.

5.        Николаев В.И., Брук В.М. Системотехника: методы и приложения. – Л.: Машиностроение. Ленингр.отд-ние, 1985. – 199 с.

6.  Логистика автомобильного транспорта: концепция, методы, модели / В.С. Лукинский, В.И. Бережной, Е.В. Бережная и др. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 280 с.