Економічні науки/10. Економіка підприємства

К.е.н., доцент Ковбатюк М.В., аспірант Стрілок І.І.

Київська державна академія водного транспорту ім. гетьмана
Петра Конашевича-Сагайдачного, Україна

Класифікація методів рейтингового оцінювання транспортних підприємств

Завоювати чи розширити транспортний ринок в умовах жорсткої конкуренції можна шляхом підвищення якості обслуговування, тим самим збільшити ефективність діяльності транспортних підприємств. Для цього потрібна інформація про запити споживачів транспортних послуг, власні можливості і можливості конкурентів. Оцінити такий рівень діяльності є передумовою забезпечення ефективності управління підприємством.

Рейтингова оцінка транспортних підприємств може бути різною, як за цілями оцінки, так і за масштабом. Її проводять для:

- операцій купівлі (продажу) підприємства;

- операцій злиття (поглинання) компаній;

- оформлення кредиту;

- страхування;

- прийняття управлінських рішень;

- реалізації інвестиційних проектів та ін.

Така оцінка проводиться з урахуванням багатьох факторів та з використанням різних методів.

Під методами рейтингового оцінювання діяльності розуміють способи кількісного та якісного виміру рівня ефективності управління діяльністю підприємства. Головною метою методів оцінювання є отримання результатів, які можуть бути використані для цілей підвищення та підтримки ефективності управління діяльністю підприємства [1].

Сучасні підходи до оцінювання транспортних підприємств вимагають розробки оптимальних методів, що опираються на новітні апарати обчислень, визначення адекватних критеріїв та показників, що засновані на єдиних вимогах (рис.1) та принципах.

Рис. 1 – Основні вимоги до методів рейтингового оцінювання Розроблено за [2]

В даний час відсутня чітко розроблена система практичних методів оцінки транспортних підприємств, а потреба в ній об'єктивно існує. Без належної оцінки підприємств виконання функцій сучасного менеджменту в ринкових умовах господарювання неможливе.

Здебільшого в сучасній літературі розглядаються окремі методи або технології їх поєднання для побудови рейтингів авто-, авіа-, залізничних та водних транспортних підприємств.

Методи економіко-математичної групи, такі як: оптимального програмування застосовують для визначення оптимальних варіантів господарських рішень; мережевого планування й управління для виявлення та мобілізації резервів ресурсів при оперативному плануванні і управлінні; кореляційного й регресійного аналізу для визначення кількісної характеристики зв'язку, залежності і економічної обумовленості показників транспортних підприємств [3, с.169].

Поєднання методів факторного і кластерного аналізу дозволяє реалізувати автоматичне виділення типових груп підприємств на кластери. Використання такого підходу дає значний ефект, коли кількість підприємств більше тисячі і потрібен загальний фінансовий аналіз стану транспортної галузі [4].

Метод матриць базується на аналізі кон’юнктури ринку. Для нормалізації процедур вибору підприємства на підставі критерію мінімуму витрат при оцінці вартості послуг перевізників застосовується матриця вартості послуг. Обсяги замовлення й умови постачання відображають у рядках, перевізників — у стовпцях, а на перетині рядків і стовпців — вартість послуг та тарифи [5].

Метод абстрактного перевізника описує абстрактного перевізника, що здійснює перевезення абстрактного товару. Він базується на мінімізації параметрів, що розглядаються: вартості перевезення, вартості товару, що перевозиться, та часу транспортування [5].

Метод нечітких множин дає можливості формалізувати в єдиній формі і використовувати всю доступну неоднорідну інформацію (детерміновану, інтервальну, статистичну, лінгвістичну) [6].

Економіко-логічні групи методів, серед яких метод елімінування за параметрами, у процесі застосування котрого, споживач здійснює розгляд параметрів послідовно, від більш до менш значущих. Такими параметрами можуть бути: час, необхідний для перевезення; надійність часу прибуття до пункту призначення; тариф; імовірність пошкодження і втрати вантажу та ін. [5].

Метод суми місць передбачає попереднє ранжування всіх досліджуваних структурних об'єктів за окремими показниками. Зважуючи значущість кожного показника, складають таблицю за критеріями і розраховують конкретне значення узагальнюючої оцінки. Такий метод є основою Національного бізнес-рейтингу при визначенні рейтингу підприємств - лідерів економіки.

Метод аналізу ієрархій базується на використанні зважених середніх, присвоєння оцінок та вагових коефіцієнтів для набору показників [7].

Перелік методів наведеної вище групи доцільно доповнити таксонометричним методом, який передбачає розрахунок узагальнюючого рейтингового показника на базі зіставлення результатів діяльності підприємства із відповідними характеристиками еталону.

За оцінками експертів майже 25 % господарських рішень приймаються інтуїтивно, тому все частіше використовують аналітичні методи експертних оцінок. Ці методи побудовані на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціаліста під час розв'язування аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку економічних ситуацій [8]. Такими методами керуються при визначені Міжнародного економічного рейтингу «Ліга Кращих», Національного морського рейтингу та рейтингової програми «Українська бізнес олімпіада».

Загальноприйнятої універсальної класифікації методів рейтингового оцінювання підприємств не існує. Узагальнивши існуючі методи, авторами доповнено та запропоновано класифікацію методів рейтингового оцінювання підприємств транспорту, що наведена на рисунку 2.

Найбільш раціональні методи рейтингування обираються відповідно до чинників мікро- та макро- середовищ функціонування транспортних підприємств. Періодично вони потребують часткового чи повного перегляду, перевірки відповідності встановленим у поточний момент цілям та завданням рейтингування.

Рис. 2 - Класифікація методів рейтингового оцінювання

транспортних підприємств

Потреба в об’єктивній, прозорій та відповідній реальним ринковим умовам рейтинговій оцінці стрімко зростає, адже існуючі методи оцінки окремих складових транспортної інфраструктури не дозволяють оцінити її комплексно; використання експертних оцінок призводить до суб’єктивності отриманих результатів аналізу та оцінки; відсутній чіткий алгоритм проведення аналізу та оцінки транспортних підприємств.

Таким чином, рейтингова оцінка підприємств транспорту вимагає знань і досвіду в галузі методології оцінки та в області реальних подій ринку.

Ефективне функціонування діяльності транспортних підприємств залежить від оперативної та якісної рейтингової оцінки, яка сьогодні являється підґрунтям для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Література:

1. Сіменко І. В. Визначення методичного інструментарію оцінки якості систем управління // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Сер. Економічні науки : науковий журнал. – 2009. – №3. – С.91-99.

2. Сорокина И.Э. Методы оценки конкурентоспособности хозяйствующих субъектов [Текст] / Сорокина И.Э. // Маркетинг в России и за рубежом. – 2009. - №4. – С.63-73.

3. Гриценко Н.В. Методи вибору оптимальної структури управління залізничним транспортом // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – №34. – С.168-170.

4. Балдин А.В., Борисевич В.Б., Нестеренко В.И. Факторный и кластерный анализ основных показателей производственной деятельности предприятий транспортного комплекса // Российское предпринимательство. — 2006. — № 1 (73). — c. 56-58.

5. Смирнов І.Г., Косарева Т.В. Транспортна логістика: Навч. пос. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.

6. Григорак М.Ю., Шквар О.Є. Використання експертних методів при виборі

перевізника (на прикладі авіакомпаній) [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2010_7_4/11.pdf.

7. Луцька Т. В. Рейтинг конкурентоспроможності підприємств сфери послуг // Електронне наукове фахове видання "Ефективна економіка" [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=484.

8. Черниш С.С. Економічний аналіз: Навч. посіб. - К: Центр учбової літератури, 2010. - 312 с.