Экономические науки/10. Экономика предприятия

Воробйова А.І., Краснянська Н.Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблема розвитку жіночого підприємництва в Україні

Особливості формування життєвих стратегій жінок в умовах соціального розвитку ринкової економіки в сучасній Україні повинні стати об'єктом особливої уваги. Сьогодні саме вони стають дедалі більшою суттєвою економічною силою, адже зарекомендували себе як висококласні професіонали, зокрема, в управлінській сфері та бізнесі, формуючи власну справу, впевнено створюючи підприємства, бізнесові структури різного рівня. В той же час сфера приватного бізнесу в Україні була і залишається переважно чоловічою, оскільки існує багато чинників економічного, соціального, культурного і навіть психологічного характеру, які стримують активне входження жінок у цю сферу. Суспільство все ще здебільшого стоїть на патріархальних позиціях і переконане, що бізнес є справою суто чоловічою, тому упереджено ставиться до намагань окремих жінок займатися нею. Але, не зважаючи на це, можна з впевненістю сказати, що жінку-підприємця можна сьогодні зустріти у будь-якій галузі. Так, з 246 банків України - 23 очолюють жінки [1]. Вони традиційно займають керівні позиції на підприємствах торгівлі, громадського харчування тощо. Жіноче підприємництво в Україні розвивається суперечливо. Саме тому актуальність теми жіночого підприємництва пояснюється складнощами економічного і соціального характеру, пережитими українськими підприємствами. Проблема жіночого підприємництва продовжує залишатися актуальною для України, де жінка залишається в полоні традиційного стереотипу про вторинну цінність ділової кар'єри.

У роботах українських дослідників Т. Орлова, В. Суковата, О. Кісь, Т. Журженко активно аналізується проблема розвитку жіночого підприємства. Зокрема в працях Н. Ісакової, О. Красовської, Л. Кавуненко, зазначаються мотивації жінок, що приходять у бізнес, особливості цього бізнесу і навіть його типи [1].

Метою даного дослідження є аналіз економічних чинників, які зумовлюють активність жіночого населення у сфері розвитку підприємництва, визначення найбільш суттєвих перешкод та проблем для розвитку жіночого підприємництва.

Культура управління підприємством, крім виробництва, полягає також і в ставленні до людини, праці, вирішенні соціальних питань. В умовах переорієнтації політико-економічної системи в Україні особливо гостро стоїть проблема збереження морального клімату в колективі, і тут значну вагу має відкритість адміністрації, що надзвичайно важлива для працюючих. Жінки піднімають питання в контексті зв'язків та взаємовідносин, привносячи в бізнес свої цінності. Соціологічні дослідження показують, що жінки, які приймають рішення, у тому числі і в бізнесі, мають відмінні від чоловіків цінності: піднімають питання в контексті взаємовідносин. Жіночий підхід до будь-якого питання включає в себе дух співробітництва, виваження почуттів та емоцій та погляду в далеке майбутнє.

Розвиток малого і середнього жіночого підприємництва, є одним з головних напрямків реалізації конституційного права жінок на працю, ефективним каналом, що дозволяє жінкам не тільки адаптуватися до нових соціально-економічних умов, але й вирішувати питання власного працевлаштування, створювати нові робочі місця, підвищувати професійні навички і уміння.

В Україні жіночий бізнес - об'єктивна реальність, причому, за оцінками експертів, він росте набагато динамічніше чоловічого та перевищує його за темпами зростання в 1,7 рази. При збереженні даної тенденції до 2014 року до 40% фірм будуть очолювати жінки. А вони мають, як правило, більш низькі стартові умови порівняно з чоловіками, але діють більш активно, займаючи навіть високо конкурентні ніші в бізнесі. І тим не менше, поки на частку жінок-керівників доводиться всього лише 18% від загальної кількості.

Аналіз вікової структури жінок-керівників бізнесу свідчить, що переважна їх більшість має вік від 35 до 50 років (38% від опитаних в м. Києві - це 358 жінок-керівників підприємств), від 23 до 34 років - до 20 %, старші 50 - 20%, а частка молодих жінок від 17 до 22 років (коли найкраще здобувати освіту) становила менше 10% [2].

Аналіз рівня освіти жінок-керівників підприємств свідчить, що 70% жінок, які започаткували бізнес, мають вищу освіту, проте лише менше третини з них здобули економічну освіту. Кожна третя жінка має гуманітарну освіту а ще третина - технічного профілю [2]. Отже, економічна освіта не стала головним чинником, що спонукає до прийняття рішення зайнятися бізнесом.

Жінки в бізнесі відрізняються вищим рівнем консолідації і не конфліктністю у взаємодії з місцевою владою. Соціологічні дослідження показали, що жіноче підприємництво знаходиться під меншим тиском кримінальних структур, ніж чоловіче. Жінки в бізнесі орієнтовані на стійкі ділові стратегії, ведуть свою справу більш відповідально і бережно. І, нарешті, жінки орієнтовані в першу чергу не на фінансову, а на правову та інформаційну підтримку з боку держави. Саме жінки здатні стати тими соціально відповідальними бізнесменами, які найкращим чином розпорядяться підтримкою держави.

І тому для професійного зростання жінок, перспектив їхнього розвитку надзвичайно важливе створення відповідних умов, які забезпечать не пільги, а передусім відповідна інфраструктура ринку.

Найбільш суттєвими перешкодами для розвитку малого жіночого підприємництва в Україні є недостатність власних фінансових коштів та недосконалість законодавства.

Труднощі із забезпеченням фінансовими ресурсами є однією із найвагоміших перешкод, що заважають ефективному розвиткові жіночого підприємництва.

Головною причиною, чому жінки-підприємці не звертаються за фінансовою допомогою до спеціалізованих установ, є слабкий розвиток системи мікрокредитування, а особливо - практично відсутнє інформування жінок про можливості отримати допомогу. Серед причин відсутності звернень за фінансовою допомогою є недостатній обсяг конкретних знань про те, куди, окрім банків, можна звернутися за допомогою у своєму регіоні, як саме це зробити, як правильно обґрунтувати необхідність у додаткових коштах, як грамотно розробити бізнес-план.

Причинами відмови в надані фінансової допомоги стали відсутність гарантій для банків у вигляді застав та великі процентні ставки за кредит для підприємців.

Розмарі Поклей, експерт Ради Європи, сказала свого часу так: "Вважається, що успіх або невдачі країни залежать від її економічного розвитку в першу чергу. І саме тут жінка виступає не просто користувачем переваг економічного розвитку, а є його безпосереднім творцем із неповторним досвідом, знанням, здібностями" [3].

Отже, жіноче підприємництво, з яких би причин і мотивів воно не здійснювалося, є реальністю. Найповніше використання економічного потенціалу жінок-підприємців могло б сприяти поліпшенню стану господарських справ, в цілому, сприяти модернізації країни. Але суспільство не може вибачити культурної трансгресії жінок-підприємців, які своєю діяльністю, самою моделлю життя порушують сталі гендерні стереотипи.

На мою думку, важливо продовжувати роботу по наданню пільгових кредитів жінкам, адже вони не просто розвивають бізнес, а створюють додаткові робочі місця. Мабуть, доречно на міському телебаченні запровадити спеціальні програми, які були б спрямовані на інформування жінок щодо можливостей розвитку бізнесу, можливостей, що надають численні громадські організації жінкам-підприємцям, а також міські органи влади.

Література:

1. Ісакова Н. Предприниматели-женщины в Украине: путь в бізнес / Н. Ісакова, Л. Кавуненко, Ф. Велтер, Д. Смоллбоун // Социология: теория, методы, маркетинг.- 2004.- №2. - С. 146 – 155

2. Костенко А.М., Світайло Н.Д. Соціокультурні аспекти реалізації жіночого потенціалу в бізнесі / А.М. Костенко, Н.Д. Світайло // Філософія науки: традиції та інновації. -2010. - №1(2).- С. 158- 167

3. Кісь О. Моделі конструювання гендерної ідентичності жінки в сучасній Україні / Оксана Кісь // Незалежний культурологічний часопис "Ї". – 2003. – № 27. – С. 76-84.