Білокінь М. М.

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту, Україна

Напрями підвищення ефективності використання капіталу в операційній діяльності підприємства

Постановка проблеми. У системі загального управління використанням капіталом підприємства основна роль відводиться забезпеченню ефективного його використання в операційній діяльності. Актуальність даної теми полягає в ефективності використання капіталу на підприємстві, що у випадку його доцільного використання дозволить раціонально та ефективно розподіляти належні підприємству кошти з метою максимальної рентабельності виробництва.

Мета роботи. Метою роботи є дослідження використання капіталу в операційній діяльності підприємства та шляхи його оптимізації на підприємстві.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні теоретичних положень і в розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення фінансового забезпечення господарської діяльності суб’єктів малого підприємництва. В процесі дослідження було виведено нове трактування поняття операційний капітал - сукупність власних та залучених коштів у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, що спрямовуються в основну діяльність підприємства: виробництво продукції, надання робіт та послуг з метою отримання доходу.

Виклад основного матеріалу. Інтенсивність розвитку операційної діяльності є основним параметром, що характеризує поступальний економічний розвиток підприємства по окремих стадіях його життєвого циклу. Відповідно, можливості ефективного використання капіталу в операційному процесі на різних стадіях життєвого циклу підприємства визначають цілі і завдання не тільки стратегії використання капіталу, але і мети, а також можливості реалізації загальної економічної стратегії підприємства.

У підприємства, залежно від джерел формування виділяють 2 групи власних фінансових ресурсів: внутрішні та зовнішні. Внутрішні фінансові ресурси утворюються за рахунок операційної та інших видів діяльності і після покриття всіх необхідних витрат, оплати податкових та інших обов'язкових платежів, поточного споживання, залишається у власності підприємства та інвестується в його подальший розвиток - зростання основного та власного обігового капіталу.

У сучасній літературі питанням підвищення ефективності використання капіталу в операційній діяльності приділяється багато уваги в роботах різних вчених-економістів: Івасов Б.С., Бланк І.О., Лахтіонова Л.А., Тарасенко Н.В., Ковальов В.В., Стоянова В.С., Теплова Т.В. та багато інших. Однак варто підкреслити, що ці проблеми розглядалися в основному на рівні галузей промисловості по Україні, окремим регіонам або по конкретних підприємствах.

Характер операційної діяльності підприємства визначається перш за все специфікою галузі економіки, до якої воно належить. Основу операційної діяльності більшості підприємств складає виробничо-комерційна і торгова діяльність, яка доповнюється здійснюваною ними інвестиційною і фінансовою діяльністю. Разом з тим, інвестиційна діяльність є основною для інвестиційних компаній, інвестиційних фондів і інших інвестиційних інститутів, а фінансова діяльність є основною для банків і інших кредитно-фінансових інститутів [1, с. 164].

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості безпосередньо залежить від фінансового капіталу та його структури. Досягнення стратегічних цілей підприємства також значно залежить від ефективності управління капіталом підприємства та його структурою, тобто визначення загальної потреби в них, формування оптимальної структури, умов їх залучення [2, с. 268].

Сучасний період розвитку України характеризується намаганням інтегруватися у світові ринки товарів та послуг. Одним з провідних напрямків у цьому процесі є залучення країни до глобальної фінансової системи.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу, а також інші види діяльності, які не підлягають під категорію інвестиційної чи фінансової діяльності.

Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою фінансової роботи на підприємстві. Недостатність таких джерел призводить до недостатнього фінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Натомість надлишок оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених (залучених) коштів.

Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від раціональності формування джерел фінансування, тобто від того, які кошти має підприємство у своєму розпорядженні, кому підприємство зобов'язане за ці кошти і куди вони вкладені.

Література:

1. Грідасов В. М. Інвестування: Навчальний посібник./ Грідасов В. М., Кривченко С. В., Ісаєва О. Є. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 164 с.

2. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навч. посіб./ Швайка Л. А. – Л.: Новий світ-2000, 2003. – 268 с.

3. Белінський Л.В. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник./ Белінський Л.В., Довгань Л.Є. – К.: ЛИБІДЬ 2005. – 624 с.

4. Бланк И.А. Управление капиталом / И. А. Бланк. – К. : Ника-Центр, Эльга, 2002. – С. 312–534.

5. Бойчук І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник./ Бойчук І.М. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.