К.е.н. Литвиненко О. Д., студ. Бабич М. О.

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

загальна оцінка фінансового потенціалу підприємства

Для ефективного функціонування і забезпечення конкурентоспроможності підприємств та інших суб'єктів господарювання необхідно якісно розвивати матеріально-технічні, структурно-функціональні, соціально-трудові та інші елементи потенціалу.

Фінансовий потенціал є дуже важливим для підприємства, бо це обсяг власних, позичених та залучених фінансових ресурсів підприємства, а достатній обсяг фінансових ресурсів, їх ефективне використання визначають стійкий фінансовий стан: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність. У цьому зв'язку найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш ефективне їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства загалом [1, с.50].

Дослідженням фінансового потенціалу підприємства займалися такі видатні вчені, як Б. Є. Бачевський, Є. Слуцький, В. Левицький, О. Білімович, Р. А. Білоусов, О.М. Волкова, Е. П. Горбунов, П. А. Ігнотовський, Ф. І. Євдокімов, Г. Б. Клейнер, В. В. Ковальов, О. В. Мізіна, І. І. Лукінов, Р. В. Марушков, Б. М. Мочалов, С. В. Мочерний, О. І. Олексюк, І. М. Рєпіна, О. С. Федонін та ін.

В умовах ринкової економіки проблема оцінки фінансового потенціалу підприємства розпадається на ряд окремих питань, з яких ключовим є фінансовий аналіз. Фінансовий аналіз є способом накопичення, трансформації і використовування інформації фінансового характеру, який необхідний для того, щоб:

– оцінити поточний і перспективний фінансовий стан підприємства;

– виявити доступні джерела засобів і оцінити можливість і доцільність їх мобілізації;

– спрогнозувати положення підприємства на ринку капіталів.

Метою фінансового аналізу є отримання найбільшого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі активів і пасиву, в розрахунках з дебіторами і кредиторами, щоб своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства, його платоспроможності [2, с.69].

Основою стабільного положення підприємства є його фінансова стійкість ‒ це такий стан розподілу і використовування фінансових ресурсів, який забезпечить безперервну фінансову рівновагу грошових потоків і розвиток підприємства в умовах допустимого рівня ризику.

Основною метою управління фінансовим потенціалом є оптимізація фінансових потоків з метою максимального збільшення позитивного фінансового результату. Для цього підприємство повинне розробляти і ефективно застосовувати відповідні стратегії фінансування.

Формування стратегії управління фінансовим потенціалом повинне включати діагностику і прогнозування фінансового потенціалу підприємства, стратегічне і тактичне планування, вибір ефективних фінансових інструментів, зокрема в рамках ухвалюваних інвестиційних рішень, управління фінансовими ризиками, податкове планування.

Прогнозування фінансового потенціалу підприємства - це формування системи фінансових можливостей і вибір найефективніших шляхів їх оптимізації. В рамках фінансового прогнозування розробляється загальна концепція фінансового розвитку і фінансова політика підприємства по окремих аспектах діяльності.

Процес прогнозування фінансового потенціалу можна зосередити на трьох аспектах:

– прогнозування ресурсної бази підприємства (трудові, фінансові, матеріальні);

– прогнозування фінансової ситуації;

‒ прогнозування фінансової політики.

Для забезпечення надійності прогнозування фінансового потенціалу, необхідно використовувати достатньо повну за об'ємом, змістом і структурою інформацію і високий рівень достовірності цієї інформації.

Процес прогнозування фінансового потенціалу починається з прогнозування об'єму виробництва і реалізації продукції, після чого прогнозують фінансові результати, рух готівки і звітність. Визначення майбутнього об'єму виробництва і реалізації продукції є вхідною крапкою і необхідним елементом встановлення взаємозв'язку між можливостями розвитку підприємства, потребами в інвестиціях і фінансових ресурсах.

Реалізація будь-якого стратегічного прогнозу потребує в першу чергу ефективного фінансування, яке передбачає як мобілізацію внутрішніх фінансових можливостей, так і залучення зовнішніх ресурсів. Основні стратегічні напрями розвитку підприємства: інноваційне, маркетингове, організаційне, збутове формуються з урахуванням конкретних фінансових можливостей і фінансових перспектив. Тому фінансово-економічний аналіз є базою для ухвалення управлінських рішень з питань життєдіяльності підприємства. Головною задачею управління фінансовим потенціалом підприємства є оптимізація фінансових потоків з метою максимального збільшення позитивного фінансового результату. Для цього підприємство повинне мати правильно складений фінансовий план своєї діяльності.

Література:

1. Бачевський Б. Є. Потенціал і розвиток підприємства. Навч. посібник/ І. В. Заблодська, О. О. Решетняк.– К.: ЦУЛ, 2009. ‒ 400 с.

2. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз. Підручник/ О. Є. Чорна – К.: ЦУЛ, 2008. – 392 с.