Экономические науки /16.Макроекономика

Беспалько Р.В.

Науковий керівник: доцент, к.е.н. Павлюк Т.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Характер інфляції в Україні

Із початком незалежності Україна зіткнулася із різними економічними проблемами, однією з яких була і залишається інфляція.

Визначень даному терміну і його трактувань різними науковцями є безліч, але найбільш загально прийнятим потрібно вважати, що інфляція – тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Характер інфляції завжди був неоднозначним в нашій країні та набував різних форм прояву. Так у 1993 Україна пережила гіперінфляцію — інфляцію, що вийшла з-під контролю, ситуація, коли ціни стрімко зростають разом із швидким знеціненням грошової одиниці. Формально гіперінфляція визначається, як інфляція з темпами більше ніж 50 % на місяць [5].

Для 2002 та 2012 років, характерним було протилежне явище інфляції – дефляція. Дефляція — зменшення різними заходами фінансового і економічного характеру кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот, з метою підвищення їх купівельної вартості, зменшення рівня товарних цін, боротьби з бюджетним дефіцитом і т. д. Як наслідок — зниження загального рівня цін протягом певного періоду часу . Відповідно 2002 рік завершився дефляцією - 0,6 %, а 2012 рік з дефляцією - 0,2 % [1]. Ці не значні зміни хоч і проявляються в суспільному житті, але нажаль не є достатніми.

Решта років характеризуються повзучою інфляцією, яка проявляється в тривалому, поступовому зростанні цін та галопуючою інфляцією, тобто зростання цін темпами в межах 10-50% в річному вимірі [4].

Винуватцем інфляції найчастіше виступає державна влада, а жертвою — населення. Проте, не потрібно бути такими категоричними, адже все взаємопов’язано, і серед причин інфляційних процесів в Україні виділять як і некомпетентність влади так і необізнаність населення.

Через інфляцію відбувається безліч соціальних диспропорцій, найбільш суттєві це [2]:

- знижується рівень життя громадян, особливо тих хто має сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги;

- водночас знецінюються попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю;

- інфляція посилює також і безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Для боротьби із соціально-економічними проблемами наша державна влада повинна сфокусуватися на їх подальшому вирішенні дієвими методами. Повинно бути реальне покращення ситуації на яву, а не лише проста недостатня статистика.

На сьогодні уже назбиралось достатньо досвіду як і вітчизняного так і закордонного з приводу розв’язання проблем щодо інфляції, тому достатньо буде просто не повторювати пройдешні помилки. Загальна антиінфляційна політика повинна передбачати [3]:

- збільшення виробництва і насичення ринку товарів;

- проведення обґрунтованої кредитної, податкової, цінової політик (оптимальне поєднання ринкових механізмів і методів державного регулювання);

- збільшення виробництва і насичення ринку товарів;

- обмеження емісії грошей;

- стимулювання та нагромадження інвестицій;

- збільшення безготівкового обігу;

- формування конкурентного середовища;

- приватизація і стимулювання середнього та малого підприємництва;

- широке впровадження електронної системи розрахунку;

- скорочення дефіциту державного бюджету

Хоч і існують думки, що інфляція може бути в деяких мірах корисною для державної економіки, а саме заставлятиме розвиватися виробництво, але все ж таки інфляція – негативне явище для усього благоустрою країни, а тому для того, щоб її подолати мало буде тільки хотіти цього, потрібно і діяти, як і владі так і громадянам.

Література:

1. Дефляція переростатиме в інфляцію [Текст] // Діловий вісник. - 2003. - № 3. - С. 5

2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581с.

3. Инфляция и методы ее регулирования [Текст] / В. Андрианов // Общество и экономика. - 2006. - № 4. - С. 135-162

4. Інфляція як один з основних показників макроекономіки [Текст] / М.Озель // Вісник Національного Банку України. - 2000. - № 7. - С. 43-44

5. Подальший розвиток фінансово-економічної термінології [Текст] : рецензія / О.Є. Кузьмін // Регіональна економіка. - 2005. - № 3. - С. 246-248.