ст-ка Загоруйко І.Я.,

доц. Вишивана Б.М.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Напрями вдосконалення валютного регулювання та валютного контролю в Україні

Валютний контроль є однією із найважливіших сфер фінансової діяльності, оскільки з його допомогою держава може стабілізувати курс національної валюти та протидіяти незаконному відтоку капіталу з України, відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, скороченню національних валютних резервів, потрясінням грошово-кредитної системи, різким коливанням валютного курсу [5].

Вітчизняна система валютного регулювання та валютного контролю, на жаль, не відповідає вимогам світового співтовариства. Валютна політика повинна ґрунтуватися на принципах вільного попиту і пропозиції валютних цінностей на валютному ринку та безперешкодному проведенні резидентами й нерезидентами валютних операцій. Процес лібералізації валютного регулювання та валютного контролю повинен виходити з численності інтересів суб’єктів валютного ринку, при цьому обов’язковою умовою повинна бути стабільність валютного ринку.

Протягом останніх років НБУ займається скуповуванням доларів США, що означає необхідність придбання ще більших обсягів твердої валюти, а отже, й додаткової емісії. У таких умовах підтримку цінової конкурентоспроможності потрібно здійснювати за рахунок суттєвого зниження темпів інфляції, а не шляхом девальвації курсу гривні. При цьому в умовах відсутності інвестицій з-за кордону важливим є підтримання ліквідності банківської системи.

Ситуація на валютному ринку суттєво впливає на рівень споживання населення, оскільки значна частина товарів, яку споживають українці є імпортованою. Велику частку доходів витрачають на оплату імпорту.

За перше півріччя 2012 року експорт товарів склав 33677,8 млн дол. США, імпорт – на 6,6%. Від’ємне сальдо становило 7216 млн доларів. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,82. Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 209 країн світу [3].

У країнах зі стабільною економічною та політичною ситуацією експортерам вигідніше повертати валютний виторг у країну в найкоротший термін, а інвесторам переводити вільні капітали з метою одержання більшого доходу, ніж тримати їх за кордоном на менш вигідних умовах. З урахуванням нестабільності економічних і політичних умов в українських експортерів часто виникає бажання не повертати валютні кошти в країну, а залишати їх за кордоном. Це спричиняє відплив національних та іноземних капіталів, що негативно відображається на економіці країни загалом, зокрема призводить до дефіциту платіжного балансу, різкого підвищення попиту на іноземну валюту на внутрішньому валютному ринку та зниження вартості національної грошової одиниці [4].

У зв’язку з цим держава повинна встановлювати такі валютні обмеження, які б перешкоджали відпливу капіталів. Наприклад, законодавчо встановлювати строки повернення в країну виторгу від експортних операцій, а також товарів (робіт, послуг) з імпорту за умови попередньої оплати, обмеження щодо вивозу валютних цінностей громадянами, заборону проведення розрахунків в іноземній валюті на території країни. Однак ефективну валютну політику не можна проводити тільки з використанням засобів адміністративного впливу. Їх варто доповнювати стимулюванням розміщення капіталу в національну економіку порівняно з можливостями експорту капіталу за кордон.

Важливим є облік і такої тенденції модифікації світової системи валютного контролю й регулювання, як переміщення центра валютного контролю з рівня державних органів окремих країн на міжнародні спеціалізовані установи й саморегулюючі організації (СРО) безпосередніх учасників ринку. Варто підкреслити, що ці зміни не можуть відбуватися швидко, тому що вони мають відношення до самої концепції державного нагляду за економічними процесами. В умовах України передачу функцій валютного контролю до СРО доцільно почати з більш тісного співробітництва з Українською міжбанківською валютною біржею й Асоціацією українських банків [4].

Українська гривня не є повністю конвертованою валютою, а іноземна валюта широко використовується всередині країни. Тому, безумовно, для забезпечення стійкості грошового обігу і недопущення надмірного зростання обмінного курсу гривні, що може викликати прискорення інфляції, Україні потрібно нагромаджувати золото-валютні резерви [1].

У загальнодержавному масштабі може бути цікавою ідея використання валютних резервів України для дилінгу з метою підвищення надійності й ефективності їхнього збереження.

Дилінг може дати максимальний прибуток за короткий час і гроші, виведені на ринок, матимуть максимальну ліквідність. У будь-який момент часу їх можна використати в інтересах НБУ й держави. Якщо врахувати, що сьогодні валютні резерви, розміщені “консервативно”, дають 1-5 % річних і мають обмежену ліквідність, то дилінг дає можливість одержати прибутковість у 30-50 % річних й практично миттєву ліквідність. У механізмі шилінгу з використанням валютних резервів НБУ ризик може бути зведений до нуля, якщо нарощувати операції поступово й доручити проведення таких операцій найбільш досвідченим дилерам України [2].

Парадигма валютного контролю, що базується на низці обмежень і заборон, відокремлюючи національний ринок від впливу міжнародних факторів, призводить до неможливості користування перевагами, які дає глобалізація, але не захищає від проблем, пов’язаних із цим феноменом. На нашу думку, загальним напрямом модифікації системи банківського валютного контролю в Україні повинна бути стратегія не звичайної лібералізації у вигляді поступового зменшення або скасування обмежень, а орієнтація на швидку адаптацію до сучасних вимог і стандартів світової валютної системи з урахуванням процесу глобалізації та його впливів на функціонування фінансових ринків.

Список використаних джерел:

1. Беляєв Д.О. Оптимальний обсяг золотовалютних резервів України [Електронний ресурс] / Д.О. Беляєв. – Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_Gum/Ekpr/2009_23/2/bekyaev.pdf

2. Блащук Ю.О. Комерційний банк як агент валютного контролю / Ю.О. Блащук // Фінанси України. – 2004. – № 4. – С.138-141.

3. Зовнішня торгівля України товарами (I півріччя 2012 р.) [Електронний ресурс] : Міністерство закордонних справ України. – Режим доступу: http://mfa/gov/ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/foreign-trade

4. Косова Т.Д. Концепція реформування валютного регулювання та контролю / Т.Д. Косова, К.Т. Свєшнікова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:/archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Tiru/2009_28_3/26/.pdf

5 Биканова М.О. Порівняльно-правовий аналіз системи валютного контролю в Україні та в країнах центральної Європи / М.О. Биканова [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:/archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_5/PB-5/PB-5_1.pdf