Экономические науки/1. Финансы и банковское дело

Дзецько Ольга Олександрівна,

Кісіль Яна Анатоліївна,

Крицька Аліна Миколаївна

Національний університет Державної податкової служби України

м. Ірпінь, Київська обл., Україна

БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ В УКРАЇНІ

Сьогодні економіка України потребує швидких структурних та технологічних перетворень при одночасному вдосконаленні готівково-безготівкового грошового обороту, так як сучасний її стан характеризується розладом платіжно-розрахункової системи та платіжною кризою. Від стану готівкових та безготівкових розрахунків, своєчасного і повного надходження від платників коштів залежить стан грошового обігу, ціноутворення, кредитні відносини, фінансовий стан підприємств і, як підсумок, соціальний стан населення. В період економічної кризи порушується система готівково-безготівкових розрахунків, невиправдано збільшується попит на готівку та кредит банків. Зважаючи на це, їх оптимальна організація є одним із першочергових завдань діяльності центральних банків.

У вітчизняній та зарубіжній економічній літературі проблеми безготівкових розрахунків знайшли висвітлення в наукових працях Дубенка Н.С., Євремова О.М., Міняйла О.В., Мороза А.М., Савлука А.І., Пуховкіна М.Ф., Ніконова М.В, Фищенка Н.Н. та ін.

У розвинутих країнах готівка становить незначну частину грошової маси: 5-7%. В нашій країні за даними НБУ станом на 1 грудня 2011 року готівковий оборот займає близько 29 % усього грошового обороту [1].

Безготівкові розрахунки в Україні становлять приблизно 71 % усіх розрахунків у господарському обороті. Найбільша питома вага безготівкових розрахунків здійснюється платіжними дорученнями (81 %), значно меншу вагу в безготівкових розрахунках займають розрахунки чеками (8 %), акредитивами (1 %) платіжними вимогами-дорученнями (6 %), інші (4 %) [5].

Найактивніше українські банки приєднувалися до міжнародної карткової платіжної системи VISA International, з якою за півтора року реєстрації було укладено 23 нових договори. Таким чином, кількість членів цієї системи в Україні збільшилася на 37% і налічує 77 банків [3].

Сьогодні VISA International є найбільшою в нашій країні міжнародною картковою платіжною системою за кількістю членів.

       За обсягами операцій у 2010 році частка платіжних систем склала: Visa – 47,7%, MasterCard – 36,1 %, НСМЕП – 7,6%, одноемітентні – 7,2%, Укркарт – 1,0%, інші – 0,4%. Найкращі показники за середньорічними оборотами має НСМЕП. За підсумками четвертого кварталу 2011 року обсяг загальних оборотів за операціями з картками НСМЕП становив близько 4 млрд. грн., що є рекордним квартальним показником за весь період роботи системи. Усього на кінець четвертого кварталу 2011 року було емітовано 1 389 431 карток НСМЕП, працювало 3195 одиниць банкоматно-термінального обладнання з логотипом НСМЕП [2].

Сегмент безготівкових платежів на національному картковому ринку нині знаходиться лише на стадії становлення. В Україні, на жаль, поки що не створено належних умов для істотного збільшення його частки. Серед негативних факторів розвитку безготівкових розрахунків, слід виділити чинники, що діють з боку користувача послуг, та з боку надавача послуг [2].

Серед проблем розвитку системи безготівкових розрахунків у національній економіці України, можна виділити такі:

1) оптимізація форм і способів безготівкових розрахунків, їх організації; вибір раціональніших у певних економічних умовах форм розрахунків, які давали б найбільший ефект;

2) інтенсифікація і прискорення розрахунків;

3) удосконалення захисту інструментів безготівкових розрахунків від можливих зловживань;

4) підвищення самостійності господарських суб’єктів за умови досконалої організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті [4].

Так, одним із перспективних методів розвитку безготівкових розрахунків, може стати створення банківської системи в мережі Інтернет , тобто об’єднання в одну систему «віртуальних» та реальних переказів. Нова система дасть змогу клієнту не виходячи з дому переказувати кошти на рахунок контрагента, та одночасно отримувачу зафіксувати прийняття грошей, хоча фактично їх на рахунку ще не буде.

Можна зазначити, що існує значна різноманітність серед форм, інструментів та систем безготівкових розрахунків, які можуть використовувати банки або обирати клієнти. Всі вони відрізняються між собою порядком перерахування грошей, документообігом, зв’язком між контрагентами. Кожна має свої плюси та мінуси. Тому надзвичайно важливо для банків обирати серед систем безготівкових розрахунків зважаючи на дохід та можливість покриття присутніх при цьому ризиків.

Література:

1. Бердніков В. НСМЕП: огляд розвитку у 2011 році/ В. Бердніков // Вісник НБУ. – 2012. – №2. – С.25-28.

2. Даниленко А., Шелудько Н. Тенденції та наслідки активізації споживчого кредитування в Україні/ А. Даниленко, Н. Шелудько // Вісник НБУ. – 2011. – №5. – С.12-16.

3. Кравець В. Місце та раль НСМП на картковому ринку України / В. Кравець // Вісник НБУ. – 2011. – №3. – С.19-21.

4. Ревун В. Проблеми функціонування комерційних банків/ В. Ревун // Вісник НБУ . – 2011 . – № 7 . – С.30-34.

5. Харченко В. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2011 році/ В. Харченко// Вісник НБУ. — 2012. – №4. – С.40-43.