Экономические науки/ 1. Банки и банковская система

Фабіянська А.В., науковий керівник: Краснянська Н.Л.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Банки, їх функції та роль в умовах ринкової економіки

Банківська система є основною складовою частиною кредитної системи. Банки відіграють важливу роль в економіці країни та виконують велику кількість функцій. Через них проходить рух основної частини грошових ресурсів у виробничій і невиробничій сферах господарського комплексу країни. Банки різних рівнів глибоко проникають у сферу виробництва і активно впливають на економічні та соціальні процеси в країні, тому тема є досить актуальною.

Дослідженню проблем розвитку банківської діяльності в Україні в сучасних умовах присвячені праці таких вітчизняних вчених, як Васюренко О., Вересюк А., Гончарук А., Дзюблюк О., Долішній М.І., Другов О., Заруба О., Іваницька О., Красюк І., Лютий І., Могільницька М., Савлук М., Смовженко Т. та багатьох інших.

Метою даної роботи є визначення сутності банків, їх функцій та ролі в умовах ринкової економіки.

Банки – особливі економічні інститути, що виконують такі основні функції: акумулюють грошові кошти, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випускають різні цінні папери, тощо [3]. Як уже було зазначено, банківська система є основною складовою частиною кредитної системи. В Україні, як і в більшості країн світу, склалася дворівнева банківська система, до якої входять центральний банк і комерційні банки. Центральний банк (Національний банк України) покликаний забезпечувати стійкість своєї грошової одиниці; проводити єдину державну політику в галузі кредиту, грошового обігу, розрахунків і валютних відносин; захищати інтереси кредиторів і вкладників банків на основі визначення загальних правил регулювання діяльності комерційних банків і контролю за їхнім дотриманням; сприяти розвитку економіки та її інтеграції у світову економіку.

Функції Центрального банку:

· емісія готівкових грошей;

· регулювання кредитної системи;

· збереження офіційних золотовалютних резервів;

· надання кредитів і здійснення розрахункових операцій для урядових органів;

· грошово-кредитне регулювання економіки;

· контроль за діяльністю кредитних установ;

· надання комерційним банкам ліцензій на проведення банківських операцій та операцій із зарубіжною валютою;

· обслуговування державного боргу країни

Головне завдання Національного банку – управління емісійною, розрахунковою та кредитною діяльністю. За допомогою норми резервування, норми відсоткової ставки на позички та операцій на ринку цінних паперів держава через центральний банк проводить грошово-кредитну політику

Отже, центральні банки більшості країн виконують роль емісійного, відповідального за грошове господарство і кредитного центру, а також роль касира держави. Вони є кредиторами комерційних банків.

На сьогоднішній день в Україні функціонують 5 державних банків, хоча донедавна їх було лише 2. Традиційно під державними банками розуміють Укрексімбанк та Ощадбанк, кожен з яких знаходиться у стовідсотковій власності держави. Проте в червні 2009 року урядом було прийнято рішення про входження у статутний капітал ще трьох банків з метою утримання їх від дефолту, відновлення їх платоспроможності і таким чином підтримання вітчизняної банківської системи та національної економіки в цілому. Так, держава стала головним власником таких банків, як Укргазбанк, статутний капітал якого наповнила на 3,2 млрд грн, що становить 84,21%, «Родовід», наповнивши статутний капітал 2,809 млрд грн, що склало 99,97 % прав власності, банк Київ, направивши 3,563 млрд грн на поповнення статутного капіталу, таким чином,отримавши 99,93% прав власності на установу.

Другим рівнем банківської системи виступають комерційні банки. Це – кредитні установи, призначені для залучення грошових засобів та їх розміщення від свого імені на умовах повернення, строковості, платності.

Основне призначення комерційних банків – посередництво у переміщенні грошових засобів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців. Залежно від обсягу операцій, які виконують комерційні банки, їх поділяють на: універсальні (здійснюють усі операції) та спеціалізовані (виконують менший обсяг операцій, обслуговують певну галузь чи сферу економічної діяльності або групу клієнтів).

Комерційні банки здійснюють операції у найширшому діапазоні:

· концертують тимчасово вільні кошти, перетворюючи їх у позичковий капітал;

· надають кредити підприємствам і організаціям;

· здійснюють посередництво у розрахунках і платежах;

· здійснюють операції з цінними паперами і товарними документами;

· надають консультаційні послуги;

Усі операції, що виконуються комерційними банками, поділяються на три групи: 1) пасивні; 2) активні; 3)комісійні.

Пасивні спрямовані на залучення коштів. За цими операціями банк має зобов’язання перед іншими суб’єктами і здійснює витрати.

Активні спрямовані на використання ресурсів банку. За цими операціями банк одержує доходи.

Комісійні операції – це посередницька діяльність: обслуговування платежів клієнтів, отримання грошей за борговими зобов’язаннями (векселями, чеками) за дорученням своїх клієнтів, зберігання цінних паперів, тощо.

Комерційні банки більшості західних країн виконують зараз різні операції для задоволення фінансових потреб усіх типів клієнтів - від індивідуального вкладника до великої компанії. Великі банки здійснюють для своїх клієнтів до 300 видів операцій і послуг: ведення депозитних рахунків, видачу різноманітних кредитів, купівлю-продаж цінних паперів, операції за дорученням, зберігання цінностей у сейфах і ін Завдяки цьому комерційні банки постійно і нерозривно пов'язані практично з усіма ланками відтворювального процесу.

Можна зробити висновок, що банки існують різних видів, виконують різноманітні функції та відіграють свою важливу роль для розвитку та стимулювання економіки країни.

Подальші дослідження будуть спрямовані на поглиблення вивчення взаємозв’язків між діяльністю комерційних банків та станом національної економіки, впливу банківської системи на розширення масштабів інвестиційної діяльності, обсягів кредитування, відновлення довіри до фінансового сектору з боку підприємницьких структур та приватних осіб.

Список використаних джерел

1. Економічна теорія: Політекономія : підруч. / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання-Прес, 2001. – 581с.

2. Політична економія : підруч. / За ред. Ю.В. Ніколенка. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 631с.

3. Дзюбик С. Д. Основи економічної теорії : навч посіб. / С. Д. Дзюбик, О. С. Ривак. – К : Знання, 2008. – 491с.

4. Степура О. С. Політична економія : навч посіб. / Степура О. С. – К. : Кондор, 2008. – 405с.

5. Загальна економіка : підруч. / За ред. І.Ф . Радіонової. – Кам’янець-Подільський : Абетка-Нова, 2007. – 367с.

6. Державні банки як інструмент протидії експансії іноземного капіталу в банківській системі України [Електронний ресурс] / В. В. Оніщенко // Механізм регулювання економіки - 2011. - №4. - С. 230. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mre/2011_4/5_4.pdf