Вергелес К. В.

Одеський національний економічний університет, Україна

Науковий керівник: Владимирська Н. І. к.е.н., доцент

Оцінка ринку банківських послуг в Україні

У кожного банку є список послуг, який варіюється в залежності від його спрямованості, виду і особливостей діяльності. Тому для будь-кого, будь-то приватна або юридична особа, банк-партнер або корпоративні клієнти, знайдеться оптимальний вид послуг, продуктів і сервісів. Незважаючи на велику кількість поширених і індивідуальних пропозицій на ринку банківських послуг можна виділити основні і найбільш затребувані послуги.

Особливо актуальною тема є в наш час, оскільки ринок банківських послуг досить однотипний, а під впливом глобалізації фінансових ринків та конкуренції, банки повинні шукати нові шляхи задоволення потреб клієнтів.

Проблеми функціонування ринку банківських послуг досліджувалось великою кількістю як вітчизняних, так і іноземних науковців. Змістовні аспекти проблеми формування сучасного ринку банківських послуг висвітлені у працях таких відомих вітчизняних учених: А. Гальчинського, А. Гриценка, В. Гейця, О. Дзюблюка, М. Крупки, В. Міщенка, А. Мороза, Ю. Пахомова, М.Савлука, В. Суторміної, В. Федосова, А. Чухна та інших.

Мета дослідження полягає в оцінці стану ринку банківських послуг та надання рекомендацій щодо його покращення.

Виклад основного матеріалу. В зарубіжній і вітчизняній літературі відсутній єдиний підхід до визначення елементів, що характеризують ринок банківських послуг.

Зарубіжні вчені розглядають банківські операції як різновид банківських послуг, при цьому до банківських послуг вони відносять такі види діяльності банку, як управління грошовими ресурсами, споживчий кредит, лізинг тощо.

У банківському законодавстві України спостерігається підміна поняття «банківська послуга» поняттям «банківська операція». У Законі України «Про банки і банківську діяльність» у ст. 47 «Банківські операції», яка дає перелік можливих дій банку на ринку, наводяться поняття «операції» та «угоди», серед яких послуги окремо не виділяються. Національний банк України , коли ліцензує комерційні банки та видає їм письмові дозволи, також наводить банківські операції та послуги єдиним списком, об'єднуючи їх під назвою «операції».

Слід зазначити, що в українському законодавстві термін «банківські послуги» взагалі не використовується. У вищезазначеній статті Закону України в перелік операцій увійшли такі, які за змістом відносяться до послуг. 

Проте існують різні визначення сутності банківської послуги.

Одним з найпоширенішим визначенням є: банківська послуга – це кінцевий результат діяльності банку, спрямований на оптимальне забезпечення потреб клієнтів й отримання прибутку банком. Фактично банківська послуга є формою вираження взаємин між клієнтом і банком, представленою комплексом банківських операцій [3].

Ринок банківських послуг є однією із важливих і невід'ємних складових сучасної ринкової економки. Тому сьогодні зростає інтерес до різних аспектів діяльності банків та методів управління ними. Банки поступово перетворилися у основних посередників у перерозподілі капіталів, у забезпеченні безперервності процесу економічного відтворення.

Ринок банківських послуг - це специфічна сфера економічних відносин, функцією яких є балансування попиту і пропозиції на банківські продукти. Функціонування ринку банківських послуг має свої особливості, серед яких можуть бути виділені:

1. тісне поєднання державного і ринкового регулювання з метою підтримки його стабільності;

2. регулювання і регламентація відносин на ринку нормами міжнародного права і внутрішнім законодавством;

3. прозорість інформації про стан ринку та його учасників;

4. необмежена кількість учасників ринку;

5. широкий асортимент і диверсифікація банківських продуктів [4].

Станом на 01.11.2012 р. в Україні було зареєстровано 177 комерційних банків [1]. З початку року 25 банків виключено з Державного реєстру банків та 24 банки знаходяться у стадії ліквідації. Функціонують 55 комерційних банки з участю іноземного капіталу, в тому числі 23 із 100% іноземним капіталом. Максимальна кількість - 230 зареєстрованих банки діяли на ринку України в 1995 році. З цього часу щорічно кількість банків, що припиняють свою діяльність у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією, перевищувала кількість новостворених банків. Так у 2010 та 2011 рр. з Державного реєстру було виключено по 6 банків. Найбільшу кількість банків за 2007-2011 рр. було ліквідовано у 2011 р. – 21 банк [1]. Комерційні банки – це основні носії пропозиції на ринку банківських послуг поряд з установами та інститутами парабанківської системи.

Динаміка чисельності комерційних банків України розглянута у таблиці 1

Таблиця 1.

Динаміка чисельності банків України

№ з/п	Назва показника	01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009	01.01.2010	01.01.2011	01.01.2012	01.11.2012
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1.	Кількість банківза Реєстром	193	198	198	197	194	198	177
2.	Виключено зДержавного реєстру банків з початку року (в колонках 3, 4, 5, 6, 7, 8 - дані запопередній рік)	6	1	7	6	6	0	25
3.	Кількість банків,що знаходитьсяу стадії ліквідації	19	19	13	14	18	21	24
4.	Кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій	170	175	184	182	176	176	177
4.1	з них: з іноземнимкапіталом	35	47	53	51	55	53	55
4.1.1	у т.ч. зі 100%іноземнимкапіталом	13	17	17	18	20	22	23
5.	Частка іноземногокапіталу устатутномукапіталі банків, %	27.6	35.0	36.7	35.8	40.6	41.9	39.0

Для банків фактор розвиненості та структурної досконалості мережі філій значною мірою визначає їх конкурентоспроможність на фінансовому ринку України. Тому задача побудови оптимальної географічної та ієрархічної структури територіально відокремлених підрозділів є однією з головних при управлінні банком.

У більшості економічних районів країни суперництво розгортається між місцевими банками й територіальними підрозділами найкрупніших і великих банків або лише між філіями й відділеннями різних банків. Концентрація капіталу відбувається лише в обмеженій кількості кредитних інститутів, більша частина яких розташована в Києві, що робить регіональні банківські системи нестійкими та позбавляє їх можливості розвивати свій потенціал. Управління територіальними підрозділами банків є одним з ключових питань, оскільки це в подальшому впливає на організацію планування, аналізу та контролю за їх діяльністю. Варто відзначити, що філії відіграють першорядну роль у формуванні територіально розгалуженої мережі банківських установ. Саме завдяки банківським регіональним підрозділам (філіям та відділенням) значною мірою вирівнюється вкрай нерівномірна розосередженість банківських центрів в Україні.

Більше половини діючих банків сконцентровано у м. Києві та Київської області (114 банків), на другому місці за кількістю банків - Дніпропетровська (13), Донецька (10), Одеська та Харківська області, в яких зареєстровано по 8 та 9 банків відповідно. При цьому станом на 30.11.2011 р. в 11 областях не зареєстровано жодного банку, а надання банківських послуг здійснюється виключно через мережу регіональних підрозділів. Найменш охоплені банківською інфраструктурою Тернопільська, Чернівецька, Житомирська, Рівненська та Волинська області.

З точки зору продуктової структури ринок банківських послуг являє собою сукупність пропонованих для продажу банківських послуг. Це обумовлює виділення у його структурі певних сегментів, що відповідають окремим групам банківських продуктів;

1. ринок кредитних послуг;

2. ринок інвестиційних послуг;

3. ринок розрахунково-касових послуг;

4. ринок депозитних послуг та інших.

Загальний обсяг депозитів за січень - вересень 2012 року збільшився на 8,2 % - до 529,3 млрд. грн. Такий приріст забезпечено як за рахунок зростання депозитів у іноземній, так і в національній валютах, яке протягом цього періоду становило 9,8 % та 7,0 % відповідно.

Позитивну динаміку депозитного портфеля банків досягнуто виключно за рахунок притоку до банківського сектору заощаджень населення.

За підсумками січня - вересня 2012 року обсяг депозитів фізичних осіб збільшився на 14,0 % - до 350,4 млрд. грн. [1].

Згідно звіту Асоціації українських банків найбільшу кількість депозитів фізичних осіб залучив Приватбанк - 81529,034 млн грн., далі Ощадбанк - 28454,323 млн грн, Дельта банк - 11267,786 млн грн, Укрсоцбанк - 10880,211 млн грн, ПУМБ - 9603,067 млн грн, Фiнанси та Кредит - 8475,196 млн грн, Альфа-банк – 8418,305 млн грн, Промiнвестбанк - 7881,121 млн грн, Брокбiзнесбанк - 7485,425 млн грн, ВТБ банк - 5379,344 млн грн. [2].

Загальний обсяг залишків кредитів за січень - вересень 2012 року збільшився на 1,2 % - до 802,7 млрд. грн., зокрема в національній валюті - на 6,1 %, тоді як в іноземній - зменшився на 6,0 %.

Загальний обсяг кредитів, наданих фізичним особам, протягом січня - вересня 2012 року зменшився на 6,0 % - до 184,5 млрд. грн.

Зокрема, залишки кредитів, наданих фізичним особам у національній валюті, протягом цього періоду збільшилися на 12,4 %. Натомість, обсяг кредитів, наданих населенню в іноземній валюті, в умовах заборони споживчого кредитування в іноземній валюті зменшився на 19,6 % [1].

Якщо розглядати окремо ринок споживчих кредитів та ринок іпотечних кредитів то маємо, що згідно з даними НБУ у вересні 2012 року частка споживчих кредитів збільшилася на 0,14 п.п. і досягла показника 65,36% від загального портфеля позик населенню. В абсолютному значенні портфель споживчих позик показав приріст у 30 млн. грн. до 123 572 млн. грн., що дорівнює 0,02%, тоді як в серпні місяці цей показник дорівнював 0,67%. При цьому з початку року абсолютний темп приросту все ще залишається негативним (- 2193 млн. грн), що в процентному значенні дорівнює -1,74% [1].

Висновки. Отже, в процесі своєї діяльності банківські установи надають клієнтам безліч різноманітних банківських послуг. Проте в зарубіжній і вітчизняній літературі відсутній єдиний підхід до визначення елементів, що характеризують ринок банківських послуг.

Також банкам необхідно постійно проводити аналіз зовнішнього середовища і на основі якого розробляти довгострокові плати по залученню клієнтів, а також розширяти продуктовий ряд та якість пропонованих продуктів. Ще одним важливим фактором також є наявність професійних менеджерів, які здатні ефективно управляти процесами, що виникають в банку. Раціональне розміщення філій та відділу призведе до максимізації прибутку та збільшення клієнтської бази. Вищезазначені фактори та ряд інших можуть призвести до підвищення конкурентоспроможності окремого банку, так і банківської системи в цілому.

Список використаної літератури:

1. Офіційний сайт НБУ http://www.bank.gov.ua

2. Офіційний сайт Асоціації українських банків http://aub.org.ua

3. Діденко І.С. Еволюція поглядів на тлумачення поняття «банківська послуга» та сучасне її визначення [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/inek/2012_11/253.pdf

4. Шевцова М. Ю., Солодовник Ю. О. Ринок банківських послуг: динаміка розвитку та сегментації [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.vestnikdnu.com.ua/archive/201152/149-155.pdf