Ст. викл. Захарова С. Л., Кальянова Ю. С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

МИТНІ РЕЖИМИ: ІННОВАЦІЇ МИТНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

З 1 червня 2012 набув чинностї новий Митний кодекс України (МКУ), який несе в собі ряд кардинальних змін у сформовану роками систему роботи митниці. Зазнали змін і митні режими. Новий МКУ визначає поняття митний режим як комплекс взаємопов'язаних правових норм, які відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України встановлюють митні процедури щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування та їх використання після митного оформлення (ст. 4, МКУ).

Раніше в МКУ було передбачено 13 митних режимів, нова редакція МКУ містить 14 режимів, кожен з яких декларант має право обирати самостійно. Декларант також має право змінити митний режим, у якому перебувають товари, за умови дотримання правил і обмежень, передбачених для нового режиму.

До режимів, застосування яких зазнало найбільшу кількість змін в новому МКУ, відносять режими реімпорту та реекспорту. Реімпорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України, відповідно до митного режиму експорту, не пізніше одного року з моменту вивезення ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території (ст. 77, МКУ). Реекспорт - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше одного року з моменту ввезення на митну територію України, вивозяться з цієї території в режимі експорту (ст. 85, МКУ). Однак у випадку застосування даних режимів необхідно дотримуватися вимог, встановлених МКУ до товарів, що реімпортуються та реекспортуються:

- товари не повинні бути використанні для отримання прибутку;

- товари повинні ввозитися (вивозитися) у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (ввезення), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов зберігання.

Дія цих режимів пов'язана з можливістю звільнення/повернення мит залежно від первинного переміщення товарів. Фахівці-практики в галузі митної справи відзначають, що незважаючи на їх теоретичне існування, режими практично не застосовувалися, а митні органи при реімпорті вимагали сплати імпортних податків.

При розміщенні товарів у режимі тимчасового ввезення обов'язковим є застосування фінансових гарантій на весь термін дії режиму з повним звільненням від сплати податків, а на підтвердження гармонізації національного законодавства та міжнародних правил у частині повного звільнення від сплати імпортних митних платежів МКУ містить інформацію щодо умов повного звільнення товарів, які передбачені Стамбульською конвенцією.

  Також передбачені суттєві нововведення і для режиму митного складу. МКУ дозволяє тимчасово випускати товари, що знаходяться в даному режимі, з дозволу митного органу терміном до 45 днів. Крім того, передбачається можливість передачі права власності на товари, поміщені в даний митний режим.

Вільна митна зона (ВМЗ) - режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію ВМЗ та вивозяться за межі України із звільненням від оподаткування та без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД, а українські товари, що ввозяться на територію ВМЗ, підлягають оподаткуванню і нетарифним заходам.

Нова редакція МКУ, виділяє три види спеціальних митних зон, в зон, в залежності від операцій, які можуть здійснюватися на території ВМЗ: комерційну (здійснення простих складських операцій, необхідних для забезпечення збереження товарів), сервісну (для здійснення ремонтних робіт, модернізації, будівництва морських і річкових судів), промислову.

Істотно змінилися і режими переробки товарів на митній території України та за її межами. Повністю скасована вексельна форма гарантування сплати податків при ввезенні товарів на переробку. При цьому, сплата податків контролюється податковою службою, а умови дотримання режиму (термін переробки, обсяг переробленої сировини) митною. Позитивним моментом є й істотне збільшення строку переробки товарів з 90 до 365 днів.

Негативним у новому Митному кодексі є можливість митних органів, як і раніше, у режимі транзиту стягувати митні платежі при ввезенні підакцизних товарів, які переміщуються територією України прохідним та внутрішнім транзитом. У ст. 305 МКУ передбачається перелік товарів, який обкладається митом, а це порушує зобов'язання України, взяті в рамках СОТ, що транзитний рух не повинен зазнавати будь-яких непотрібних затримок чи обмежень і повинен бути звільнений від мит та від усіх транзитних мит чи інших зборів, за винятком зборів за транспортування та зборів за адміністративні витрати.

У новому МКУ відображені питання концепції еквівалентної компенсації, яка дозволяє використовувати українські товари в технологічному процесі переробки іноземної сировини з подальшим ввезенням еквівалентних іноземних товарів для компенсації вже витрачених товарів. Використання еквівалентних товарів вигідне українським переробним підприємствам, оскільки дозволяє забезпечити безперебійний виробничий цикл.

За оцінками фахівців, редакція нового МКУ, що регламентує застосування митних режимів, заслуговує позитивної оцінки. Законодавчі зміни в цій частині були необхідні для приведення національної нормативної бази у відповідність з міжнародними стандартами, вимогами нормам Міжнародної Конвенції «Про спрощення та гармонізацію митних процедур» та Конвенцією «Про тимчасове ввезення».