Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність

Вірбулевська О.В., Чеголя А.І.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського

Міжнародна трудова міграція населення:

сучасний стан та негативні наслідки

Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в Україні актуалізує її дослідження як явища, що має суттєвий вплив на розвиток економіки, соціальної сфери, демографії та інших сторін суспільного життя.

За оцінками Міжнародної організації праці (МОП) в світі на початок ХХІ століття налічувалось 36-42 млн. трудових мігрантів, а з членами їх сімей число досягало 80-97 млн. осіб. Міжнародна міграція населення відіграє все більшу роль у розвитку суспільства і перетворилася на глобальний процес, який охопив практично всі континенти та країни, а також різні соціальні верстви. Загальна кількість міжнародних мігрантів постійно збільшується.

Міжнародна трудова міграція є наслідком, в першу чергу, значної різниці в рівнях економічного й соціального розвитку країн та особливостей їх демографічної ситуації.

Однією з основних проблем вітчизняного ринку праці є відтік робочої сили за межі країни. За експертними оцінками зараз за кордоном працює близько 3 млн. громадян України. Головною причиною трудових міграцій громадян України за кордон є неадекватно низька вартість робочої сили в Україні, низький розмір заробітної плати [2 c. 37].

Масштаби міжнародної міграції людських ресурсів є значним. Зростає кількість зовнішніх мігрантів серед сільського населення, молоді, жителів малих міст; відбувється розширення географії приймаючих країн; зростання терміну перебування за кордоном; збільшення частки жінок серед трудових мігрантів, що призводить до порушення морально-психологічного клімату у суспільстві.

Основними мотивами трудової міграції населення України є [3 c. 90]:

1) високий рівень безробіття і пов'язана з цим проблема бідності;

2) бажання забезпечити добробут наступних поколінь;

3) підвищення свого соціального статусу;

4) професійне зростання.

При формувані державної політики має бути враховано, що міжнародний обмін людським капіталом впливає на розвиток останнього як позитивно, так і негативно.

Проте еміграція з України забезпечує й певні економічні вигоди: знижується рівень безробіття та пом’якшується соціальна напруженість у суспільстві; працюючи за кордоном, українці підвищують свій життєвий рівень за рахунок ресурсів країни перебування; зовнішня трудова міграція є джерелом досвіду, знань, міжособистісних контактів, школою бізнесу та ринкової поведінки; зростають валютні надходження в Україну.

З огляду на вищенаведені наслідки міжнародної міграції робочої сили потрібно вжити заходів щодо її регулювання [2 c. 58]:

1) забезпечення правового захисту вітчизняних працівників за кордоном шляхом активізації роботи у цьому напрямі Міністерства закордонних справ;

2) розробка механізмів надання правового захисту і соціальних гарантій в Україні трудовим мігрантам на час їхнього перебування за кордоном за умови повернення на батьківщину;

3) збільшення зайнятості населення шляхом формування гнучкого ринку праці;

4) суттєве зменщення обсягів нелегальної міграції;

5)підвищення конкурентоспроможності робочої сили через реформування системи професійної освіти та підготовки кадрів;

6) створення державного банку даних про іноземних роботодавців, поглиблення міжнародних зв’язків з питань зайнятості населення;

7) створення системи оперативного статистичного моніторингу міграційних процесів.

Реалізація наведених вище заходів дозволить призупинити тенденції до погіршення ситуації на ринку праці України, зокрема щодо зовнішньої трудової міграції, та відновити динамічні показники сталого розвитку трудового потенціалу на якісно новій основі в умовах здійснення структурної модернізації ринку праці, підвищення його гнучкості, мобільності робочої сили тощо.

Отже, проблеми зовнішньої трудової міграції населення України свідчать про наявність суттєвої загрози втрати нашою державою частки свого людського капіталу, і зокрема трудових ресурсів. Зовнішня трудова міграція все ще залишається природною реакцією населення в умовах нерозвиненості та деформованості внутрішнього ринку праці, масового галузевого і регіонального безробіття [1 c.52].

Структурні зміни, що відбуваються стихійно, без активного втручання держави, демонструють тенденції, прямо протилежні тим, які необхідні для побудови конкурентоспроможної економіки, котра базується на знаннях та використанні здібностей висококваліфікованих фахівців. Злам цих тенденцій, забезпечення прогресивних структурних змін вимагають значних зусиль з боку держави, формування відповідної політики. Основою цієї політики має стати орієнтація на збереження та покращання характеристик трудового потенціалу, використання позитивних ефектів від міжнародної трудової міграції.

Література

1. Мамонова В.В. Сучасна міграційна політика України: вплив на соціально – економічний розвиток регіону // В.В. Мамонова, І.Є. Дериглазов // Регіональна економіка – 2009 – №2 – с. 149 – 158.

2. Іляш О. Негативні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі // О. Іляш //Журнал європейської економіки – 2009 - №1 – с. 50 -59.

3. Петрова Т. Стан та проблеми регулювання зовнішніх трудових міграцій в Україні // Т. Петрова // Україна: аспекти праці – 2009 - №3 – с. 37 – 44.