Чапюк Н. Г.

Луцький національний технічний університет

Науковий керівник: к.е.н., ст. викладач Поліщук В.Г.

Аналіз та характеристика фінансування недержавних пенсійних фондів в Україні

Конституція України визначила право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Важливим кроком на шляху до забезпечення права громадян на соціальний захист було реформування пенсійної системи.

Так, 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який визначив структуру системи пенсійного забезпечення в Україні, яка складається з трьох рівнів.

Система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов’язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення є: 
- недержавні пенсійні фонди;
- страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
- банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;
- вкладники та учасники пенсійних фондів, учасники накопичувальної системи пенсійного страхування;
- вкладники пенсійних депозитних рахунків;
- учасники недержавного пенсійного забезпечення;
- засновники пенсійних фондів; 
- роботодавці – платники корпоративних пенсійних фондів;
- саморегульовані організації суб’єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
- органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
- адміністратори пенсійних фондів;
- компанії з управління активами;
- зберігачі;
- аудитори;
- особи, які надають консультаційні та агентські послуги.
Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, законів України “Про страхування”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, “Про цінні папери та фондовий ринок”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та інших нормативно-правових актів.
Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній з управління активами, зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національний банк України і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції мають право організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії з управління активами, зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися за рахунок особи, що перевіряється.
Розглянемо приклад застосування недержавного пенсійного фонду. У Відкритому пенсійному фонді “Соціальний стандарт” формується пенсія для людей різного віку. Середній вік цих громадян – 41 рік, чоловіків серед них – 56,3%, жінок – 43,7%, 62,1% складають учасники у віці до 45 років. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється пенсійним фондом, визначаються пенсійними схемами. Вкладники мають право вільного вибору пенсійної схеми, а також право на її зміну (не частіше ніж раз на 6 місяців).
Література:
1. Недержавне пенсійне забезпечення/[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pf.kinto.com/npf.html 
2. Міщенко С. В. Науменкова С.В.Ринок фінансових послуг/ Навчальний посібник. – 2010.
3. Міністерство Юстиції України/Роз’яснення від 13.06.2012/Система недержавного пенсійного забезпечення/ Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0022323-12.
4. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення»/Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1057-15/page.
5. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг – Недержавні пенсійні фонди/Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/732.html.