Економічні науки/3.Фінансові відносини

Сухомлинова А.С., к.е.н. Кравцова І.В.

Донецький державний університет управління

ФАКТОРИНГ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

Ринок фінансових послуг в Україні й досі перебуває в процесі становлення і разом з тим,удосконалення запропонованих фінансових послуг. Факторинг є однією з таких послуг. На українському ринку факторингові послуги пропонують близько 34 банків та спеціалізованих факторингових/інвестиційних компаній. Обсяг наданих факторингових послуг на вітчизняному ринку динамічно зростає. Адже для створення стабільного соціально-економічного розвитку та функціонування конкурентоспроможної економіки держави потрібен каталізатор-гроші. Тож одним із найдієвіших засобів їх отримання є факторинг,який допоможе вирішити поточні фінансові проблеми.

Тому можна сказати, що актуальність розвитку факторингових відносин в Україні обумовлена станом розрахунків та наявних боргових зобов’язань.

Значний вклад у розвиток факторингу в Україні зробили такі вітчизняні вчені: Т. П. Басюк, В. О. Белова, Т. Е. Белялова, І. О. Бланка, Т. А. Бучик, Федорчинко О.Є. та інші. У своїх працях вони розглядали факторинг як послугу, яку на сьогодні пропонують як банківські, так і суто фінансові установи, умови яких потребують глибокого аналізу [1].

Проте в нинішніх економічних умовах функціонування факторингових операцій вимагає нових підходів до використання їх саме на ринку фінансових послуг і удосконалення методів забезпечення інтересів суб’єктів таких відносин.

В Україні немає єдиного визначення поняття «факторингу». Безліч вітчизняних авторів пропонують своє розуміння сутності факторингу. Та за підручником Бланка І.О., факторинг – це фінансова операція,що полягає у поступці підприємством-продавцем права отримання грошових коштів по платіжних документах за поставлену продукцію на користь банку або спеціалізованої компанії - «фактор компанії», які беруть на себе всі кредитні ризики щодо інкасації боргу [2,с.125].

В Україні факторинг фактично існує з 2001 р. До 2007 р. він досить динамічно розвивався. Однак за останні декілька років зазнав чимало змін. Обсяги факторингових операцій в 2012 р. скоротилися на 60% й становили приблизно 600 млн. грн. Із 70 компаній, що мали право на проведення факторингових операцій, практично їх реалізовують приблизно половина [3,с.76].

В нашій державі виконання факторингових операцій регламентується такими нормативними документами:

Господарським кодексом України.

Цивільним кодексом України.

Податковим кодексом України.

Законом України «Про банки і банківську діяльність» .

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг зараховує до фінансової послуги, тому державне регулювання факторингових компаній здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України [4].

Також Україна приєдналася до Конвенції міжнародного інституту уніфікації приватного права (УНІДРУА) про міжнародний факторинг, згідно з якою операція визнається факторинговою у тому разі, якщо вона відповідає як мінімум двом з чотирьох ознак:

наявність кредитування у формі попередньої оплати боргових вимог;

ведення бухгалтерського обліку постачальника;

інкасація його заборгованості;

страхування постачальника від кредитного ризику [5].

Рис. 1. Механізм проведення факторингової операції [7]

Учасниками факторингової операції,як бачимо можуть бути: банк або факторингова компанія; постачальник товарів; покупець (дебітор). Відносини між суб’єктами факторингу регулюються договором, який укладається у письмовій формі між фактором та постачальником. Предметом договору факторингової послуги може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне у майбутньому (майбутня вимога).

Основною аудиторією користування факторинговими послугами на фінансовому ринку є середній бізнес, який характеризується найвищою динамікою розвитку, тобто найбільше потребує постійного поповнення оборотних коштів [6].

Однозначно вітчизняний факторинг, як і міжнародний, має свої переваги та недоліки. Але так як в Україні ця фінансова послуга виникла набагато пізніше і розвивалася повільніше, існує багато суперечностей навколо неї, а на підґрунті цього й часті зміни у сутності. Навіть постійні учасники фінансового ринку визнають, що зараз український факторинг змінює формат.

За підсумками минулого року кількість угод у цій сфері зросла, але їх обсяги стали менше. Якщо у третьому кварталі 2012 року одна угода в середньому полягала на мільйон гривень, то в 2013-му лише на 500 тис. грн. Причин декілька:

послугою почали користуватися більш дрібні компанії, які зазнають труднощів з традиційним кредитуванням;

фактори все частіше вимагають додаткове забезпечення, що частково обмежує розмір угод для деяких постачальників, а також намагаються не видавати дуже великі позики. Простіше вибивати борги у сотні дрібних компаній, ніж у декількох крупних.

Як стверджують вчені, оптимальний розмір угоди має становити близько $ 100 тис. [7].

 Змінюються і гроші самих факторингових компаній: за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, якщо ще в 2012 році дві третини їх ресурсів становили гроші юридичних осіб та банківські кредити, то до 2013 р. 63% угод фінансуються з власних джерел [8].

З часом конкуренція між факторингом окремих компаній і великих банків буде слабшати. Банки зосередяться на великих клієнтах з гарною кредитною історією. А компанії-фактори будуть працювати з більш ризиковими операціями. Переваги банків ще і в тому, що вони можуть запропонувати й інші продукти: різні види кредитів, зарплатні проекти, документарні операції. 

Але бюрократичні процедури можуть нівелювати ці переваги. Факторингові компанії, навпаки, мають більш гнучкий підхід, з ними простіше домовитися про терміни та умови. Оптимальний варіант - партнерські відносини. Що стосується умов, то фактори пропонують їх сьогодні приблизно однакові: 80-90% фінансування від суми поставки продукції, середній термін - близько трьох місяців, ставка - 20-21%, комісія - 1%. І банки, і компанії роблять акцент на тому, що готові обговорювати індивідуальні умови. Але навряд чи вони будуть суттєво змінюватися. Єдине, що може підлягати перегляду - це процентна ставка в гривні [7].

Для якісного і швидкого зростання економіка потребує обігових коштів. Їх недостатність призводить до фінансових труднощів в країні. Одним з найсучасніших і перспективних механізмів фінансування української економіки є факторинг. Усе більше українських компаній упроваджують механізм факторингу в розрахунки із своїми контрагентами. В умовах, коли банки з великою обережністю ставляться до забезпечення з низьким рівнем ліквідності, застави у вигляді товарно-матеріальних цінностей, торгові компанії, безумовно, вибирають факторинг, головними перевагами якого є фінансування без застави та індивідуальний підхід до кожного клієнта. Цей інструмент дуже актуальний [6].

Щодо розвитку факторингових послуг на фінансовому ринку, то вони характеризуються значним попитом і мають дуже великі перспективи, оскільки багато підприємств зацікавлені в найбільш ефективному управлінні своєю дебіторською заборгованістю, що особливо актуально в теперішніх умовах,коли дебіторська заборгованість за даними деяких підприємств є доволі високою. А враховуючи те, що отримання кредиту на сьогодні все ще залишається досить проблематичним, факторинг може стати відмінною альтернативою для короткострокового фінансування діяльності.

Література

1. Проблеми сучасної економіки.-[Электронный ресурс]. Режим доступу: http://www.m-economy.ua

2. Бланк І.А. Управління використанням капіталу. /І.А.Бланк. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2001. - 460с.

3. Смачило В. Сутність та роль факторингу в сучасних умовах / В. Смачило, Є. Дубровська // Персонал. - 2007. - №4 - с. 75-78.

4. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - [Электронный ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

5. Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг. [Электронный ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua

6. Проблеми фінансово-кредитної системи та шляхи її подолання [Електронний ресурс] Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/.../N151p157-164.pdf.

7. Алексєєв А. Факторинг зростання. / А. Алексєєв / / Дзеркало тижня. Україна.-2011. - № 8. - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zn.ua/ECONOMICS/faktoring_rosta-81347.html.

8. Офіційний сайт Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України.- [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dfp.gov.ua/