Економічні науки/3.Фінансові відносини

Ромаєва К.Ш., к.е.н. Кравцова І.В.

Донецький державний університет управління

ЛІЗИНГ НА РИНКУ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

На фінансовому ринку країни із розвинутою економікою лізинг займає друге місце за обсягами інвестицій після банківського кредитування, виступаючи одним з прогресивних методів матеріально технічного забезпечення виробництва. Лізинг уможливлює використання новітньої техніки й передових технологій, оновлення, модернізацію обладнання для підвищення власної ефективності та конкурентоспроможності, що обумовлює актуальність дослідження. Переваги лізингу, на відміну від традиційного банківського фінансування, спрямовані на вирішення проблем нестачі капіталу та проблем ліквідності, з якими часто стикаються українські підприємства.

На сучасному етапі розвитку лізингових відносин проблеми організації та регулювання лізингу привертають увагу багатьох фахівців, про що свідчить значна кількість наукових публікацій, присвячених цій темі. Серед вітчизняних дослідників проблеми лізингу висвітлено в працях А. Загороднього, О. Лубяницького, Л. Мельника, В. Міщенка, А. Мокія, Н. Славянської, В. Трача, Т. Унковської, Н. Лісовського, О. Грищенко, А. Кущика, О. Ладюка, О. Стрілецької, Ю. Лазерної. Проте через динамізм сучасних соціально-економічних, політичних процесів зазнають відповідних змін і умови здійснення лізингових операцій. Ряд актуальних питань щодо оцінки, розвитку, фінансування та кредитування лізингу потребують додаткового дослідження.

Основна економічна сутність лізингу полягає в тому, що предмет лізингу після вводу в експлуатацію відразу починає себе окупати, створюючи прибуток, частину якого відносять на погашення самих лізингових платежів [1].

Український ринок лізингу займає лише 0,1% від європейського. У кращі часи частка лізингу у вітчизняній економіці становила 8%, але протягом 2009 року й ця цифра скоротилася більш ніж удвічі. Однією з проблем є те, що самі лізингові компанії налаштовані на співпрацю з юридичними особами, тобто великими корпоративними клієнтами, адже саме вони формують майже всю частку їх доходу [2].

Ринок лізингових послуг дедалі збільшується й складає питому частку в подальшому розвитку української економіки, оскільки виступає одним із факторів зростання конкурентоспроможності підприємств, підвищення ефективності виробництва, покращення якості надання послуг, як наслідок-зміцнення позицій фірми як на вітчизняному, так і на міжнародному ринках.

Слід зазначити, що використання лізингових послуг має переваги як для лізингоотримувача - віднесення лізингових платежів на собівартість продукції, що дозволяє зменшити базу оподаткування; вільна амортизація; гнучкий графік лізингових платежів, так і для лізингодавця - просування товарів на ринок та розширення ринку збуту; активація реклами за допомогою лізингових компаній; одноразова й повна оплата за поставлені основні кошти [3].

Згідно із статистичними даними, незважаючи на зріст попиту на лізингові послуги в Україні, все ще незначна частка інвестиційних операцій припадає на лізинг. Після хвилі фінансово-економічної кризи, ринок лізингу почав стрімко розвиватися і вже до кінця 2010р. майже наблизився за деякими показниками до кризового рівня. Основною тенденцією для поточної оцінки потенціалу ринку стала зростаюча активність корпоративних клієнтів.

Рис.1 Кількість лізингових компаній за 2006-2012рр [6]

За підсумками 2012 р. [5] відзначилась позитивна динаміка щодо кількості договорів фінансового лізингу, укладених юридичними особами та фінансовими компаніями. Кількість укладених договорів фінансового лізингу за 2012 рік збільшилась на 2088(69,4%), порівняно з 2011 і становила 5095 договорів.

Так, протягом 2006-2012рр. відбулося збільшення кількості лізингових компаній (рис.1). Кількість лізингових компаній, які систематично надають активи в лізинг, постійно зростає й у 2012р. сягнула 265 компаній, порівняно з 50 компаніями в 2008р. [4]. Серед основних факторів, які вплинули на зміну у структурі лізингових компаній можна виділити наступні: зростання зацікавленості у лізингу з боку іноземних інвесторів, зростання обізнаності, швидкий розвиток фінансових ринків України, покращення доступу до кредитних ресурсів.

У 2012р., порівняно з 2011р. [7], спостерігається збільшення на 2,98% питомої ваги короткотермінових (до 2 років) договорів, зменшення на 2,52% питомої ваги договорів терміном від 2 до 5 років та зменшення на 2,6% питомої ваги договорів терміном від 5 до 10 років.

Протягом 2011-2012рр. у вартісному розподілі договорів фінансового лізингу за галузями змін позицій у галузях лідерах не відбулося. Найбільшу частку продовжують займати угоди в транспортній галузі, у сільському господарстві, будівництві та сфері послуг.

Спостерігається зменшення частки фінансування за рахунок власного капіталу від 35,49% у 2011р. до 13,5% у 2012р. та збільшення частки фінансування за рахунок позичкових коштів, зокрема банківських кредитів від 64,5% до 86,6% відповідно[6].

Слід зазначити, що лізинговий ринок протягом 2007-2012рр. мав тенденцію до розширення, про що свідчить збільшення кількості лізингоотримувачів, з якими укладено лізингові угоди. Після наставання кризи 2007р. показники лізингового ринку знизилися, проте до 2012р. відбулося поліпшення основних показників.

Таблиця 1

Показники лізингового ринку в Україні 2007-2012 рр. [6]

№ п/п	Показники, тис. грн.	Роки
		2007	2008	2009	2010	2011	2012
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Вартість активів, Що передані у лізинг протягом року	962	2396	14063	10865	8345	11345
2.	Вартість лізингових угод на початок року	1738	3601	19148	12467	6788	14897
3.	Кількість лізингових угод протягом року	2534	6098	12105	6754	4532	7546
4.	Кількість лізингоотримувачів	1019	3009	4407	2067	3987	3789

На сучасному етапі, ринок лізингових послуг має позитивні тенденції для подальшого розвитку та зростання, незважаючи на різкий спад попиту на послуги цього спектру у 2008-2009рр., у 2012 році відбувається поступове нарощення до кризових темпів розвитку. Все більша частка населення дізнається про цей вид фінансування, все більше підприємств розглядають лізинг як альтернативу кредитуванню [7].

Тобто у подальшому є вірогідність потреб зростання лізингових послуг, що буде потребувати більш досконалого вивчення цієї тематики та розв’язання пов’язаних з нею проблем: брак достовірної інформації, недостатньо розвинутий сектор малих та середніх підприємств, ускладнений доступ до фінансування, недосконалість законодавства в цьому питанні та ін.

Література

1. Лісовський Н.Г. Розвиток ринку лізингових послуг в Україні/ Н.Г. Лісовських //Товари і ринки.-2012.-№1.- с. 29-36.

2. Грищенко О.В. Фінансовий лізинг: історія, сучасність та перспективи розвитку / О.В. Грищенко//Юридичний журнал.-2012.-№3.-с.32-41.

3. Кущик А.П., Гергель Є.І. Сучасний стан та проблеми розвитку лізингу в Україні / А.П. Кущик //Вісник запорозького національного університету.-2012.-№1.-с.153-158.

4. Ладюк О.Д. Розвиток лізингу в Україні: переваги і недоліки /О.Д. Ладюк // Фінанси, банки.-2012.-№14.-с.59-65.

5. Стрілецька О.В. Аналіз динаміки розвитку ринку лізингових послуг в Україні /О.В. Стрілецька // Науковий вісник НЛТУ.-2012.-№12.-с.21-23.

6. Проблеми дослідження ринку лізингу України: [зб.наук.праць / наук. ред. Бондар В. та ін.]. — Київ : Рута, 2012. — 209 с.

7. Лазебна Ю.М. Лізинговий клімат в Україні /Ю.М. Лазерна // Науковий вісник НЛТУ України.-2012.-№2.-с.19-21.