Экономические науки/3. Финансовые отношения

Андрейків В.С.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Фінансове забезпечення соціального захисту населення: стан, проблеми, перспективи

 В умовах ринкової економіки виникає потреба дослідження проблем соціального захисту, це пов’язано з суттєвим пониженням рівня дохідності значної частини населення в Україні. Кризові явища та недосконалість нормативно-правових актів негативно впливають на соціальну сферу. В результаті чого, одночасно зі зниженням соціального захисту населення знецінився трудовий потенціал. Адже, збільшення обсягу платних послуг не супроводжувалося відповідним  зростанням заробітної плати чи інших доходів населення. Отже, на сьогоднішній день є актуальним питання щодо розв’язання проблеми функціонування ефективної системи соціального захисту населення.

Вивченню питання фінансового забезпечення соціального захисту населення присвячені праці та дослідження таких вітчизняних вчених:, Шаварина М., Шаманська Н. та Полозенко Д. В.  та   [1, 2].

Метою дослідження є аналіз фінансового забезпечення соціального захисту населення, визначення основних проблем та шляхів покращення. Для цього потрібно вирішити такі завдання: 1). Дослідити фінансове забезпечення соціальної сфери; 2). Виокремити основні проблеми фінансування, та запропонувати шляхи їх вирішення.

Особливою формою соціального забезпечення виступає соціальний захист населення, він передбачає, що при обмежених ресурсах держави ефективність та рівень соціального захисту населення залежить від якісного фінансового забезпечення. Фінансове забезпечення, це метод фінансового механізму, який використовують в процесі розподілу та перерозподілу виробленого в суспільстві національного продукту.

У 2012 році видатки соціального спрямування зведеного бюджету становили 213,9млрд. грн., що на 19,8% більшу у порівнянні з 2011 роком. Незначно збільшилась часта видатків соціального спрямування показника попереднього року та склала 63,7%. «Соціальний захист» – одна з найбільш видаткових статтей зведеного бюджету України. Фінансування цієї видаткової статті становить 116,1 млрд. грн., що на 18,3 млрд. грн. більше ніж у 2011році, проте на 25,7млрд. грн. менше, ніж у 2010 році, адже тоді пріоритетним був сoціaльний розвиток країни, а відтак значно зросла частка видатків з бюджету на сoціaльну сферу [4].

Щороку в Україні витрачається майже 20% державного бюджету на фінансування програм соціального спрямування, проте діюча система соціального захисту, і насамперед пільг та субсидій, не дає зможу на належному рівні підтримувати найнезахищені верстви населення, незважаючи на збільшення питомої частки видатків бюджету на зазначені потреби. Існує постійний брак коштів на фінансування програм соціальної сфери, це пояснюється, передусім тим, що наявна в Україні система пільг є фінансово безпідставною, тобто не зорієнтована на захист бідності.

У порівнянні з поточним роком на 6,8 млрд. грн. або на 20,4% було збільшено обсяг субвенцій з державного бюджету і встановлено в розмірі 40,1млрд. грн. на 2013 рік. Це було здійснено з метою забезпечення необхідними фінансовими ресурсами виплат усіх допомог: сім’ям з дітьми, малозабезпеченим, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, а також тимчасової допомоги дітям [4].

 На формування ресурсів бюджету, щодо соціального захисту населення, негативно впливають такі фактори:

1)     низький рiвень прибутковостi пiдприємств, високий рiвень пiдприємницьких ризикiв, iнфляцiйнi процеси, корупцiя, недостaтнiсть iнформaцiї тa знaнь для прийняття дiєвих упрaвлiнських рiшень тощо;

2)     вiдплив грошової мaси в позa бaнкiвський обiг зa кордон тa тiнiзaцiя економiки;

3)     постiйне скорочення чисельностi aктивного нaселення, що прaцює, i зростaння чисельностi нaселення, яке потребує соцiaльного зaхисту;

4)     постiйне зростaння цiн нa споживчi товaри тa послуги, що призводить до зниження доходiв нaселення тa ін [3].

Також негативною проблемою є, падіння виробництва та ВВП, що погіршує умови та рівень життя населення, а це є вкрай недопустимо. Однією з найголовніших форм соціального захисту населення – є пенсії, які мають забезпечити належний рівень життя тих верств населення, котрі мають право їх отримати. Вони повинні не допустити погіршення наявної ситуації в країні. Але, на жаль, в Україні пенсії вкрай низькі, середній їх розмір іноді не досягає третини прожиткового мінімуму. Варто зазначити що інші види матеріальних виплат та допомог також є вкрай низькими. Причиною цього є те, що значна частина населення працездатного віку не мають робочих місць, а також середня заробітна плата основної маси зайнятого населення є надзвичайно низькою, а відтак є низьким відрахування до соціальних фондів. Оплата праці значної частини громадян, яка дещо перевищує прожитковий мінімум, не забезпечує належного рівня життя. Значна частина громадян перебуває за межею бідності, а в такій ситуації потрібно вжити всі необхідні заходи, які можуть змінити та покращити життя громадян [2].

Необхідно вжити такі заходи, для покращення ефективності системи соціального захисту населення:

- зменшення переліку соціальних виплат, тобто відмова від тих видів допомоги, що не забезпечують значного соціального ефекту;

-  удосконалення моніторингу системи соціальних виплат, спрямованих на подолання бідності;

- для працездатного населення створити додаткові робочі місця, це забезпечить збільшення доходів як до фондів державного бюджету, так і до фондів соціального забезпечення;

- забезпечити стійкість та надійність інституту соціального страхування та ін.

Отже, проаналізувавши вищесказане можна зробити висновок:

- надзвичайно стрімко зросла вартість послуг, які надають заклади охорони здоров'я, культури, освіти, при цьому якість їх не змінилась;

- у сфері соціального захисту простежується надзвичайно високий рівень участі держави, натомість, надзвичайно слабка участь населення в іі функціонування;

-  діяльність системи соціального захисту населення регулює велика кількість нормативно-правових актів, які в деяких випадках суперечать один одному, а це свідчить про недосконалість державної законодавчої бази;

- брак коштів для фінансування  заходів у сфері соціального захисту населення.

Література:

1. Полозенко, Д. В. Видатки державного бюджету на соціальний захист сільського населення  / Д. В. Полозенко, Н. О. Квітко // Фінанси України. - 2011. - №6. - С. 33-44.

2. Шаварина, М. Соціальний захист населення: реалії та перспективи  / М. Шаварина, Н. Шаманська // Світ фінансів. - 2009. - №4. - С. 34-43.

3.  Шпалак В. О. Соціальний захист України за умов ринкової економіки / В. О. Шпалак // "Соціум. Наука. Культура": матеріали восьмої Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (23-25 листопада 2011 р.) // Київ.-2011.- №8. – С. 23-25.

4. Державний комітет статистики України  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publposl_u.htm.