Буднік
М.М., Трунякова О.В.
Харківський торговельно-економічний інститут
Київського національного торговельно-економічного університету
Перспективи розвитку світового ринку золота
З розвитком суспільства відбувається переоцінка соціально-економічної сутності
золота, її функцій і ролі, як в національних економіках, так і в світовій
економіці. Золото
було і залишається важливим економічним і політичним інструментом у руках провідних
держав світу. Оцінюючи ситуацію, що складається на світових фінансових ринках,
потрібно відзначити таку перспективу як повернення світової економіки до золота
як єдиної міри вартості. Саме тому золото представляє особливий інтерес для
дослідження в умовах глобалізації світової економіки.
Поштовхом до активізації продажів цього металу минулих років стали
побоювання, котрі пов'язані з ймовірністю появи додаткової пропозиції металу на
ринку, що може статися в результаті продажу золота (обсяг продажів за
очікуваннями повинен скласти близько 403.3 т.)[3]. Цей обсяг, скоріш за все,
буде розпродаватися впродовж декількох років. При цьому мала ймовірність того,
що плановане до продажу золото потрапить на ринок. Скоріш за все, воно прямо
розподілиться між центральними банками та біржовими фондами, які зацікавлені в ньому.
Таким чином, можна вважати, що даний захід не зможе змінити загальної
тенденції, в той час як поява негативних моментів – зниження котирувань золота,
розглядається як непогана можливість вступу нових країн в ринок за нижчими
цінами, що сприятиме більшій конкуренції на ринку.
Тим часом як розвинені країни розпродають свої золоті резерви, все більше зацікавленості
до збільшення частки металу у своїх золотовалютних резервах з'являється з боку
економік країн, що розвиваються. Політика кількісного пом'якшення США істотно підвищує
ймовірність інфляційного сценарію і девальвації валют, на фоні чого
спостерігається бажання ряду країн диверсифікувати ризики своїх золотовалютних
резервів. Звісно, дані тенденції та існування потенційної можливості
масштабного розширення попиту різних країн, переважно тих, що розвиваються, –
це підтримуючі фактори для ринку.
Отже, в цілому перспективи на світовому ринку золота оцінюються позитивно. Але,
стає все важче і важче знайти великі родовища, і початок розробки цих родовищ
займає набагато більше часу, ніж десять років тому, а також набагато більше
фінансування на будівництво шахт. В минулому році відкрито було всього 3
родовища, тоді як десять років назад було відкрито 11, і нині жодне з них не
може бути класифіковане як "гігантське", тобто, запаси котрого склали
б більше 20 млн. унцій. У цілому по світу рівень видобутку золота за рік впав
на 2.5% . "Бичачий тренд" на ринку золота зберігається і зараз немає
ознак для його закінчення. Ми навряд чи побачимо нові шахти у найближчий час, а
також навряд чи можна буде замінити старі шахти, що закриваються, як
очікувалося швидко [3].
З метою розширення спектра проведення операцій і підвищення якості послуг,
що надаються на ринках золота, необхідно сприяти розвитку конкуренції, тобто
формувати альтернативні центри сили. Це зробить золото більш ліквідним активом.
Найбільш вірогідними кандидатами на цю роль можуть стати великі комерційні
банки, інтерес яких до операцій з дорогоцінними металами останнім часом явно
зростає.
За останні роки в багатьох країнах комерційні банки взяли на себе достатньо
великий обсяг фінансування золотодобування. З'являються спеціальні банківські
структури, котрі орієнтовані на роботу з дорогоцінними металами. Основоположною
в розвитку таких банків лежить чітка стратегія роботи на ринку золота, де
золото розглядається як важливий фінансовий інструмент. Ці банки, як правило,
прагнуть обслуговувати повний цикл руху дорогоцінних металів з надр до
кінцевого споживача. Це обумовлює необхідність проведення широкого спектра
здійснюваних операцій: від покупки золота у надрокористувачів до здійснення
його експорту і надання відповідних консультацій.
З розвитком міжбанківського ринку серед комерційних банків різних країн,
можливе спостерігання поступового розшарування: великі гравці на ринку золота
будуть спеціалізуватися на роботі з надрокористувачами і надавати максимальний
спектр послуг, пов'язаних з обігом дорогоцінних металів; більш дрібні учасники
ринку матимуть змогу зосередитись на проведенні окремих операцій і стануть
партнерами великих банків.
Завданнями ж центральних банків, повинні стати, перш за все, вдосконалення
відповідної правової бази організації ринку; здійснення заходів, спрямованих на
підвищення ліквідності золотого ринку і розширення конкурентного середовища.
Сюди також можна віднести подальший розвиток системи ведення банками металевих
рахунків. Це надасть можливість здійснювати операції без переміщення фізичного
металу, що дозволить заощадити витрати по інкасації золота, збільшити оборот
міжбанківської торгівлі золотом.
Якісний уклін у
розвитку ринку повинен робитися не тільки на банківське співтовариство, але й
на галузі виробництва і видобутку золота, хоча їх і небагато, та вони є.
Ефективність розвитку галузей видобутку і виробництва золота природним чином
впливає на збільшення обсягів банківського бізнесу з золотом, і відповідно
оборотів ринку. У зв'язку з цим при оцінці перспектив банківського бізнесу
необхідно враховувати взаємозв'язок політики державного регулювання і контролю
з комерційним інтересом банківського сектора.
Література:
1. Міжнародні
фінанси : навч. посібн. / О.М. Мозговий, Т. Оболенська, Т.В. Мусієць / зазаг.
ред. д-ра екон. наук, проф. О.М. Мозгового. – К. : Вид-во КНЕУ, 2005. – 558 с.
2. Михальський В.В. Золото в структурі світового
фінансового ринку: Монографія / В.В.Михальський. – К.: Ніка-Центр, 2010. – 252
с.
3. Українська біржа дорогоцінних
металів [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.gold9999.com.ua/info