МОДЕЛЬ «DUPONT», ЯК ФАКТОРНА МОДЕЛЬ ОЦІНКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Верцун Андрій

студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах актуальною для підприємств є аналіз прибутковості підприємства та виявлення резервів щодо її підвищення. А в умовах економії фінансових ресурсів розробка шляхів підвищення прибутковості на підприємстві стає більш нагальним завданням. А тому оцінка прибутковості підприємства є важливою складовою фінансової роботи на підприємстві.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженням найважливіших питань аналізу прибутковості займалося багато вчених, такі як:  Бланк А. І., Ван Хорн Дж. К., Гаврилова А. Н., Гречан А. П., Довбня С. Б., Лукіна Ю. В., Панченко А. І., Прушківська Е. В., Шим Джей К., Сигел Джоел та інші. Проте аналіз прибутковості підприємства та розробка пропозицій щодо підвищення прибутку та прибутковості потребує подальшого дослідження.

Метою статті є проведення факторного аналізу прибутковості та виявлення та розробка пропозицій щодо покращення методики оцінки прибутковості.

Виклад основного матеріалу. При аналізі коефіцієнтів рентабельності найбільш широке поширення набула факторна модель фірми «DuPont» (Дюпон). Призначення моделі - визначити фактори, що впливають на ефективність роботи підприємства й оцінити цей вплив. Оскільки існує безліч показників рентабельності, аналітиками цієї фірми обраний один, на їхню думку, найбільш значимий - рентабельність власного капіталу [1]. Для проведення аналізу необхідно змоделювати факторну модель коефіцієнта рентабельності власного капіталу. Схематичне представлення моделі фірми «DuPont» зображено на рис.1.

В основі наведеної схеми аналізу закладена наступна детермінована модель:

              ,                                     

де Pотд  – ресурсовіддача;

RNPM  – чиста рентабельність продажу;

kзав  – коефіцієнт фінансової залежності.

 

                                             

                     

 

 

                                                                   

 

 

 

 

 

          

 

 

Рис. 1. Модифікована схема факторного аналізу фірми «DuPont» [2]

 

Побудована у такий спосіб модель компанії «Дюпон» виконувала кілька завдань – виявити фактори, що визначають ефективність бізнесу, оцінити тенденції змін і ступінь впливу кожного з цих факторів, дати порівняльну оцінку ризиків та результатів від інвестування у компанію.

Як свідчить модель, рентабельність власного капіталу залежить від трьох чинників: рентабельність продажів, оборотності активів, і структури капіталу підприємства. Вони, певним чином, узагальнюють усі аспекти фінансово-господарської діяльності організації. Коефіцієнт рентабельності продажів відображає фінансовий результат за певний період, коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання майна підприємства, а мультиплікатор власного капіталу – структуру джерел формування господарських засобів [2].

Слід визначити, що модель факторного аналізу компанії «Дюпон» до середини минулого століття не набула широкого розповсюдження. Справжнє визнання до неї прийшло у 50-ті роки ХХ-го сторіччя і, до 70-х років, модель компанії Дюпон була домінуючим інструментом корпоративного фінансового аналізу. Своє значення, за думкою багатьох фахівців, вона зберігає і сьогодні. Про це свідчать численні інтерпретації моделі, спроби виділити додаткові фактори для поглибленого аналізу. Так, для розрахунку коефіцієнту рентабельності продажів пропонується використовувати замість чистого прибутку операційний або брутто-прибуток. Основним аргументом на користь такої заміни вважають неможливість при розрахунку через чистий прибуток відокремити наслідки операційних. Фінансових і інвестиційних рішень. Для переходу від чистого до операційного прибутку іноді пропонують використовуваним і окремо аналізувати додаткові мультиплікатори – коефіцієнти податкового навантаження (TB – tax burden) і боргового навантаження (IB – interest burden). Крім того, коефіцієнт оборотності активі і мультиплікатор власного капіталу пропонується розраховувати, замінивши середньорічну загальну вартість активів показником середньорічної вартості чистих активів (NA – net assets). Для розрахунку останніх вартість активів підприємства зменшують на величину безвідсоткових зобов’язань [1].

Отже, зацікавленість керівників підприємств у з’ясування причин, що забезпечують зміну рентабельності активів, велика, тому що позитивна динаміка цього показника говорить про привабливість підприємства для інвестора, а негативна тенденція – засвідчує наявність проблем. Вибір результативного показника на вершині піраміди моделі Дюпона, складеної з окремих показників, пов’язаний з тим, що його величина залежить від рішень, прийнятих керівником у трьох сферах діяльності (фінансовій, інвестиційний та основній). Зміна цього показника говорить про спільну тенденцію підвищення або зниження ефективності бізнесу.

Розрахунок впливу факторів на коефіцієнт рентабельності власного капіталу представлено в таблиця 1.

 

 

Таблиця 1

Зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу і факторних показників в динаміці

Показник

Роки

Відхилення (+,-)

2010

2011

2012

2011 від 2010

2012від 2011

Виручка від реалізації

3305

5695

6303

+2390,0

+608,0

Чистий прибуток

-186

382

133

+568,0

-249,0

Всього активів (пасивів)

1525,5

1544,5

1990

+19,0

+445,5

Власний капітал

1012

1079

1289,5

+67,0

+210,5

Чиста рентабельність продажу

-0,056

0,067

0,021

0,123

-0,046

Ресурсовіддача

2,167

3,687

3,167

1,521

-0,520

Коефіцієнт фінансової залежності

1,507

1,431

1,543

-0,076

0,112

Рентабельність власного капіталу

-0,184

0,354

0,103

0,538

-0,251

 

Загальна зміна рентабельності власного капіталу склала у 2012 році склала 0,103 пунктів, а в 2011 році склала 0,354 пункти. Зменшення показника у динаміці є негативним для підприємства.

Узагальнимо в таблиці 2 вплив факторів, що впливають на зміну показника рентабельності власного капіталу.

Таблиця 2

Зведена таблиця впливу факторів на рентабельність

власного капіталу

Показник

Зміна (+, - )

2011 рік

2012 рік

Чиста рентабельність продажу

0,403

-0,243

Ресурсовіддача

0,154

-0,016

Коефіцієнт фінансової залежності

-0,019

0,007

Всього (зміна коефіцієнта рентабельності власного капіталу)

0,538

-0,251

 

Таким чином, зміна рентабельності продажу у 2012-2012 році, призвела до зменшення рентабельності власного капіталу. Зміна фінансової залежності позитивно вплинуло у 2012 році на рентабельність власного капіталу. Чиста рентабельність продаж та ресурсовіддача негативно вплинуло на прибутковість власного капіталу у 2012 році. Протилежна тенденція була у 2011 році.

Висновки. За результатами застосування моделі Дюпон можна виділити наступні достоїнства:

- використовувана система показників не вимагає організації додаткових досліджень для отримання початкових даних;

- якщо одним із недоліків методичних рекомендацій (затверджених на законодавчому рівні) є недостатня обґрунтованість вибору показників, то у моделі Дюпон, інтегральний показник рентабельності власного капіталу побудований не ієрархічній системі взаємопов’язаних показників, де кожен займає своє місце;

- у моделі Дюпон кожен показник займає своє місце в ієрархії, обґрунтованість використовуваних показників на основі детермінованих зв’язків з показниками нижчого рівня та інші.

Разом з тим слід визначити недоліки моделі Дюпон:

- неповна оцінка інвестиційної привабливості тільки за показником рентабельності власного капіталу;

- проблема ризиків; різна вартісна оцінка чинників прибутку та власного капітал; відсутність пристосованості до галузевих особливостей діяльності підприємства.

 

Література

1. Бланк И. О. Антикризисное финансовое управление предприятием: учебное пособие. / И.О. Бланк. – К.: Центр учебной литературы, 2006 – 672 с.

2. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності / О. Кононенко, О. Маханько. – Х.: Фактор, 2006. – 208 с.