ПРИБУТКОВІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ

Верцун Андрій

студент Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ

Ефективність господарську діяльність підприємства міста і економічну доцільність його функціонування безпосередньо пов'язані з його рентабельністю, яку можна судити з прибутковості і середньовиваженої дохідності капіталу, ресурсів чи продукції підприємства.

Прибутковість є показником, що комплексно характеризує ефективність діяльності підприємства. Рентабельність можна розглядати як один із критеріїв якості управління суб'єктом господарювання. Адже на підставі прибутковості можна оцінити ефективність управління підприємством, оскільки отримання значного рівня прибутку і достатнього рівня прибутковості багато в чому залежить від правильності і оперативності управлінських рішень, які приймаються.

Прибутковість безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку.

Прибутковість - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у коефіцієнтах або відсотках. Показники рентабельності являються відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. У порівнянні з абсолютними показниками прибутку, показникам прибутковості властиві наступні переваги:

- вони мають більш широкі можливості порівняння;

- ці показники менше охоплюються інфляційними процесами.

Для розрахунку рентабельності використовують значну кількість показників рентабельності.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності; вони більш повно, чим прибуток, характеризують узагальнюючі результати господарювання.

По значенню рівня рентабельності можна оцінити довгострокове благополуччя підприємства, тобто здатність підприємства одержувати достатній прибуток на здійснені інвестиції. Для власників капіталу підприємства даний показник є більш привабливим індикатором, ніж показники фінансової стійкості і ліквідності, які визначаються на основі співвідношення окремих статей балансу.

У зв'язку з тим, що показники рентабельності визначають зв'язок між сумою прибутку та величиною вкладеного капіталу, вони можуть бути використані в процесі прогнозування прибутку підприємства. Оцінка прогнозного рівня прибутку базується на рівні прибутковості за попередні періоди з урахуванням прогнозованих змін.

Для аналізу ефективності діяльності підприємства пропонується наступні угруповання показників:

1. Показники прибутковості продажів, які розраховуються як співвідношення прибутку до обсягу реалізованої продукції.

2. Показники рентабельності активів, обчислювані як ставлення відповідних видів прибутку до тої чи іншої групі активів.

3. Показники рентабельності фінансових джерел капіталу, які розраховуються як співвідношення відповідних видів прибутку до тої чи іншої групи зобов'язань .

Перша група показників формується за показниками прибутку та виручки, відображених у звітності підприємства. Дані показники характеризують прибутковість (рентабельність) продукції. З допомогою методів факторного аналізу визначається вплив змін рентабельності продукції з допомогою чинників зміни ціни продукції та її собівартості (матеріальних витрат).

Друга ж група показників рентабельності формується з урахуванням розрахунку рівнів рентабельності залежно від зміни розміру й характеру авансованих коштів. Найчастіше з метою оцінки рентабельності активів використовують дані про чистий прибуток.

Розбіжність рівнів рентабельності за цим показником характеризує рівень використання підприємством фінансових важелів підвищення дохідності: довгострокових кредитів та інших позикових коштів.

Третя група показників рентабельності формується з урахуванням розрахунку рівня рентабельності. Ці показники характеризують ступінь дохідності коштів, вкладених у підприємство. Дані показники дають уявлення про можливості підприємства забезпечувати кредиторів, позичальників, і акціонерів з урахуванням наявного в нього потенціалу.

Отже, прибуток відображає кінцевий результат діяльності підприємства і в умовах роботи за принципами самофінансування є головним у аналізі. У прибутку акумулюються підсумки всіх сторін роботи підприємства: зростання виробництва продукції та її реалізації відповідно до договорів замовника, ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, наявних в його розпорядженні.

Прибутковість за сучасних умов є не тільки показником ефективності роботи окремого підприємства, а й має важливе практичне значення. Він є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Також це одне з найбільших джерел фінансових ресурсів держави.

Література

1. Бланк И. О. Антикризисное финансовое управление предприятием: учебное пособие. / И.О. Бланк. – К.: Центр учебной литературы, 2006 – 672 с.

2. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності / О. Кононенко, О. Маханько. – Х.: Фактор, 2006. – 208 с.