Єфременко А.В.

Дніпропетровська державна фінансова академія, Україна

Фіскальна ефективність податку на доходи фізичних осіб

В умовах розвитку національної системи оподаткування в напрямку створення демократично та соціально-орієнтованої податкової системи важливого значення набуває розроблення напрямів удосконалення механізму оподаткування фізичних осіб, який безпосередньо впливає на рівень добробуту громадян, ступінь диференціації доходів різних верств населення країни та рівень соціальної напруги в суспільстві.

Проблемам оподаткування доходів фізичних осіб присвячені праці Коблянської О. І., Безпалько І.Р. [1], Литвинчук І.В. [2], Перерви М.Г. та ін. Науковці вивчають позитивні та негативні зміни у законодавстві про податок на доходи фізичних осіб, доцільність та ефективність їх запровадження.

Податок на доходи фізичних осіб має дуже велику історію свого розвитку. Навіть за роки незалежності України має він неодноразово змінювався та доповнювався. Зараз податок на доходи фізичних осіб регулюється Податковим кодексом, який вступив в силу з 01.01.2011 року.

На сучасному етапі одним із головних бюджетоутворюючих податків є податок на доходи фізичних осіб, що представляє собою обов’язковий нецільовий платіж фізичної особи до місцевого бюджету для фінансування його видатків. Оподатковуваним доходом повинен бути сукупний доход, скоригований на суму податкових вилучень та зменшений на суму економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму та інших пільг [3].

Варто зазначити, що на обсяг податкових надходжень від оподаткування особистих доходів впливають: по-перше, фактори, що закладені в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, склад об’єкту оподаткування, податкові ставки та інші; по-друге, значний вплив спричиняють об’єктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є, величина доходів населення, чисельність працюючих, на яку, в свою чергу, впливає низка чинників, таких як, рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Проаналізувавши динаміку надходжень податку на доходи фізичних осіб, можна стверджувати, що його частка у загальній сумі податкових надходжень місцевих бюджетів у цілому по Україні має тенденцію до зростання після реформування механізму справляння податку. Так, за період 2003-2011 рр. вона зросла більше ніж на 10 відсоткових пунктів і у 2011 р. становила понад 63 %. Питома вага податку на доходи фізичних осіб у ВВП становить приблизно 5 %.

Середнє значення частки податку на доходи фізичних осіб в Україні за

2003 - 2011 роки становить 4,5 %. Якщо порівняти значення цього показника з аналогічними показниками у світі, то воно буде близьким до таких країн, як Японія (4,7 %), Чехія (5,0 %), Греція (5,0 %) і Словаччина (3,4 %). Найвища частка податку з доходів фізичних осіб - у Данії (26,0 %), Швеції (15,3 %), Ісландії (14,7 %), Фінляндії (14,3 %) [2]. Це країни з досить високим середнім рівнем доходів населення, де урядова політика спрямована на побудову так званої "скандинавської моделі соціалізму". Зрозуміло, що в Україні існують інші підходи до побудови ефективної моделі держави, тому намагатися досягти таких показників немає сенсу. Оскільки Україна визначилася щодо питання інтеграції в Євросоюз, за орієнтир можна взяти середнє значення частки податку на доходи фізичних осіб по країнах Євросоюзу - 10,5 %, що також значно вище від вітчизняного показника [1].

Таким чином, можна зробити висновок, що частка податку з доходів фізичних осіб у зведеному бюджеті України має досить низький рівень порівняно із нормативом у Євросоюзі та іншими розвиненими країнами, але

ми можемо прослідкувати позитивну тенденцію до збільшення частки даного

податку. Можна також констатувати, що понад 4/5 усіх податкових надходжень до місцевих бюджетів України забезпечує саме податок на доходи фізичних осіб.

Що стосується податкового навантаження, то найбільше припадає на доходи, одержані у вигляді заробітної плати, тобто більшу питому вагу вилучень доходів у населення у вигляді податків мають менш заможні верстви населення, оскільки вони фактично не отримують пасивних доходів і основним джерелом їхнього статку є заробітна плата.

Удосконалення особистого прибуткового оподаткування повинно відбуватися на основі впровадження комбінованих технологій справляння податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи реалії сучасного податкового

регулювання та досвід зарубіжних країн запропоновано модель оподаткування трудових доходів фізичних осіб на основі прогресивного оподаткування. Застосування помірних ставок прогресивної шкали від 10 до 25 % зменшить податкове навантаження на платників із низьким і середнім рівнем доходів та поступово підвищить його для заможних платників, що збільшить надходження до бюджету.

Важливим заходом є також формування податкової культури, адже податкові відносини в Україні мають стати прозорими. Потрібно також впроваджувати у життя методи скорочення ухилення від сплати податків, які полягають у створенні в суспільстві таких умов для фізичних осіб, коли приховувати об'єкти оподаткування буде їм невигідно.

Таким чином, податкову систему країни треба змінювати таким чином, щоб більш враховувались економічні інтереси обох сторін - держави і платників податків, а також усувалась зацікавленість платників в податкових

незаконних ухиляннях.

Література:

1. Безпалько І.Р. Досвід оподаткування доходів фізичних осіб у зарубіжних країнах/ І. Р. Безпалько // Регіональна економіка. –2010. – № 2. – С. 159-166.

2. Литвинчук І.В. Податок на доходи фізичних осіб / І.В.Литвинчук, Н.М. Бурківська // Вісник ЖДТУ. – 2009. – №2.

3. Трофімова М.О. Податок на доходи фізичних осіб в Україні: фіскальна та соціально-регулятивна роль/ М.О.Трофімова // Ефективна економіка. – 2012.