Економічні науки / Фінансові відносини

Жемайтіте А.Є.

Львівський національний університет імені Івана Франка

Фінансовий механізм соціального страхування в Україні, його характеристика та перспективи розвитку.

Трансформаційні процеси в національній економіці України пов’язані з складними та грунтовними економічними перетвореннями, що мають вагомий вплив на соціальні відносини у суспільстві. Тому одним з найважливіших питань сьогодення є покращення фінансового механізму соціального страхування населення, яке повинно базуватись на розробці конкретних заходів, передбачених відповідними державними програмами, які, у свою чергу, мають сприяти розвитку економіки та піднесенню рівня життя населення.

Багато представників фінансової науки приділяють увагу проблематиці державних фінансів. Вивченню цих питань присвячені фундаментальні дослідження таких науковців: Н.А. Андрусенко, Н.М. Внукова, М.І. Карліна, О.М. Ковалюк, Н.В. Кузьминчук, В.Д.Роїка, В.М. Федосова та інші. Вагомий внесок у вирішення теоретико-методичних питань соціального страхування населення та його фінансового забезпечення вносять науковці, серед яких можна виокремити праці В.Я.Бідака, Н.П. Борецької, В.М.Вакуленко, Л.М.Момотюка, Б.Б. Надточія, М.О.Солдатенка, Н.Д.Тимчишена, С.І.Юрія.

До визначення поняття соціального страхування та його трактувань протягом останніх років підходили багато вчених-економістів. Проте, так і не було визначене єдине вірне тлумачення цього терміну, адже кожен з цих підходів лише доповнює і розкриває систему соціального страхування з різних сторін, підкреслює його необхідність.

В Україні, найважливішою складовою механізму соціального страхування постає питання виконання державою головних соціальних гарантій, завдяки чому відбувається вирівнювання якості життя окремих груп населення, задоволення пріоритетних потреб громадян та досягнення стійкого рівня добробуту шляхом встановлення мінімальної заробітної плати та помірних податків.

На розвиток фінансового механізму системи соціального страхування постійно здійснюють вплив безліч зовнішніх та внутрішніх факторів. Аналіз факторів впливу на систему соціального страхування, дозволяє зробити важливі висновки, спрогнозувати потенціал і скласти план щодо попередження та запобігання негативного впливу та розробки відповідної стратегії.

Тому одним із завдань теперішньої соціальної політики нашої країни варто виокремити заходи зі зниження негативного впливу як внутрішніх так і зовнішніх факторів на систему соціального страхування, шляхом покращення демографічної політики, науково-технічного розвитку, встановлення гідного рівня заробітньої плати та підвищення зростання обсягів валового внутрішнього продукту та обсягів виробництва в цілому.

Для України формування коштів на фонди соціального страхування має дуже важливе значення не лише в контексті соціального забезпечення населення, а і в рамках виконання завдань концепції сталого людського розвитку. Ефективне формування коштів та їх раціональне використання наблизить національну економіку до вирішення одного з найгостріших питань людства - питання подолання бідності. Ресурси державниих фондів соціального страхування спрямовуються на фінансування соціальних потреб таких як: виплата допомоги на поховання, виплати пов’язані з народженням, фінансуванням санаторно-курортного лікування та оздоровленням, фінансуванням дитячих та студентських таборів, утворенням резерву страхових фондів та забезпеченням поточної діяльності фондів.

У системі соціального страхування України виділяють два головні етапи її розвитку. Перша система соціального страхування винкла у 1991 році і тривала до 1 лютого 2011 року. Особливістю цієї системи було те, що існував єдиний Фонд соціального страхування, куди і здійснювалися всі відрахування. Друга (сучасна) система соціального страхування України зазнала значних змін. Єдиний (до 2011 року) Фонд соціального страхування України, було перетворено на чотири фонди, а впровадження єдиного соціального внеску, стало вагомим кроком у реформуванні системи акумулювання коштів у фонди державного соціального страхування.

Поряд із державними видами соціального страхування, в Україні почала свій розвиток система недержавного соціального страхування. Проте на даний момент, держава більше підтримує та розвиває державні види страхування, а недержавні мають багато перешкод на шляху свого розвитку. Основними причинами цього дисбалансу є те, що недержавне соціальне страхування не витримує конкуренції з державним через нерівність основних умов на ринку, коли державне страхування є обов’язковим. Ще однією причиною гіршого розвитку недержавного соціального страхування є слабка довіра до компаній що пропонують такі послуги, що пов’язане з тим, що недержавне страхування знаходиться лише на початковому етапі свого розвитку. На цьому етапі, влада має підтримати інститути недержавного соціального страхування та запровадити раціональні правила діяльності на ринку та механізм ефективного контролю як для недержавних так і для державних компаній. Це створить рівні конкурентні умови для обох типів страхування. А збалансоване співвіснування державних соціальних фондів та недержавних компаній запровадить здорову конкуренцію на ринку страхування та вестиме до зростання соціального захисту населення. Найвагомішу роль у недержавному соціальному страхуванні становить недержавне пенсійне забезпечення.

Зміни, які відбулися в суспільстві на початку 90-х років створили для населення України нову ситуацію, що стала характеризуватися високими рівнями соціальних ризиків. Тому побудова ефективної та дієвої системи фінансового механізму соціального страхування стала першочерговим завданням українського суспільства.

Проте, внаслідок різних економічних перетворень та впливу фінансово- економічної кризи, система соціального страхування не розвивається так як мала би і має ряд серйозних проблем, які лишаються не вирішені і досьогодні. В той час як світовий досвід свідчить про те, що основні види соціального страхування, окрім покладених на них законодавчими актами завдань по виплаті страхового забезпечення мають справлятися ще з низкою інших функцій таких як:

- оздоровлення працюючих та членів їх родин;

- організацію лікування та профілактичних заходів населення;

- проведення на рівні держави національних програм по реабілітації інвалідів.

Також велика кількість нерозв’язаних проблем нагромадились у сфері функціонування цільових соціальних фондів. До них відносять: відсутність чіткої спрямованості соціальних витрат, відсутність єдиних принципів визначення критеріїв необхідності надання соціальних пільг, недостатня узгодженість соціальних витрат з іншими державними витратами та нерозв’язаність питання гармонічного формування бюджетних видатків.

Вирішення цих проблем є процесом довготривалим, що потребує виконання відповідних заходів таких як: зниження безробіття, шляхом створення нових місць; підвищення розміру заробітної плати та інших доходів населення; зниження соціального навантаження; введення трирівневої пенсійної системи та удосконалення методів контролю за надходженням внесків у фонди соціального страхування.

Література:

1. Веклич О.О. Структура фінансового механізму соціального страхування / О.О Веклич, Л.І. Васечко // Економічний вісник «Київський політехнічний інститут». – 2006. – № 3. – С.15–19.

2. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення у цифрах та фактах. – Київ: Міністерство праці та соціальної політики України, Пенсійний фонд, 2012.

3. Колосок А.М. Соціальне страхування в контексті становлення соціального діалогу/ А.М. Колосок // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 3 (81). – С. 129–135.