Экономические науки/ 3. Финансовые отношения

Вербська М.О.

к.т.н., доцент Чубатюк В.М.

Вінницький торговельно – економічний інститут

Київського національного торговельно – економічного університету, Вінниця

 

Сутність доходів Державного бюджету та проблеми їх формування

 

     Доходи Державного бюджету відіграють важливу роль у соціально – економічному розвитку суспільства. Централізація значної частини фінансових ресурсів держави в бюджеті дає можливість проводити єдину фінансову політику, забезпечувати перерозподіл коштів на користь пріоритетних галузей економіки, задовольняти приблизно на однаковому рівні  потреби соціальної сфери незалежно від того, на якій території функціонують її установи. Тому  першорядне значення і особливу актуальність в сучасних умовах господарювання має розгляд питання доходів  державного бюджету України та проблем їх формування.

     Вивчення літературних джерел показує, що питання доходів державного бюджету України розглядались в наукових працях Кодацького В.П., Хмарука Ю.В., Коваль Ю.В., Турянського Ю.І., Коломійчука Н.М., Гаврилка П.П., Федосова В.М. та інших видатних вчених – економістів. Але проблеми, що пов’язані з доходами Державного бюджету залишаються відкритими і потребують подальшого дослідження, розробок і особливо в теперішній час. Для значного покращення рівня життя народу України необхідно збільшувати доходи Державного бюджету України.

     У зв’язку з цим, основними завданнями даної статті є вивчення сутності та визначення проблемних аспектів формування доходів Державного бюджету.          

     Бюджет держави завжди є компромісом між основними соціально – економічними групами в країні. Це компроміс між загальнодержавними та приватними інтересами громадян стосовно оподаткування доходів і власності, між центром і регіонами щодо розподілу податків і субсидій,між інтересами окремих галузей і фірм стосовно державних замовлень [5, c.37].

Досліджуючи сутність доходів бюджету, слід розрізняти дефініції "державні доходи" та "доходи бюджету", які є складовими категоріально-понятійного апарату фінансової науки. Державні доходи - це економічна (фінансова) категорія, об'єктивне явище, а доходи бюджету - фінансове поняття, пов'язане з діяльністю держави, суб'єктивними діями людей. Державні доходи - ширша дефініція, ніж доходи бюджету. Вони включають як доходи бюджету, так і чисті доходи державних підприємств.

     Відповідно до Бюджетного кодексу України, доходи бюджету – це всі податкові, неподаткові й інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України, включаючи трансферти, дарунки, гранти[5, c.37].

     Починаючи з 2000 р. Державний бю­джет включає дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямуван­ня на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду держав­ного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінан­совими ресурсами передбаченої мети [4, c.125].

     В Україні доходи бюджету складаються з п’яти груп:

1)     Податкові надходження

2)     Неподаткові надходження

3)     Доходи від операцій з капіталом

4)     Цільові фонди

5)     Офіційні трансферти

     Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

     Неподатковими  надходженнями визнаються: доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності, інші надходження [2, c.16].

     Трансферти  - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів АР Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній  та безповоротній основі.

     З часу відновлення незалежності України вітчизняна бюджетна система не демонструвала належної ефективності в реалізації своїх функцій, головною з яких є ефективний і справедливий перерозподіл фінансових ресурсів у економіці.  Проблеми бюджетної системи нівелювали ефективність багатьох напрямів соціально-економічної політики. Низька дієвість механізмів розподілу та витрачання бюджетних коштів призводила до недофінансування реалізації важливих державних завдань, надмірний обсяг видатків провокував фіскалізацію податкової системи та нераціональну боргову політику, обмеженість доходів місцевих бюджетів обумовлювала втрату автономності органів місцевого самоврядування [1, c.322].

   Також однією з причин зменшення надходжень до Державного бюджету є наявність значної кількості податків та зборів, з малим фіскальним значенням, більша частини яких зовсім не впливає на збільшення дохідної частини бюджету, які дійсно завищені і які важко адмініструвати, свідчать про неефективність системи формування доходів державного бюджету України, що прямо пропорційно недоотриманню доходів. Недоотримання доходів є загальною проблемою виконання бюджету, навіть у розвинутих країнах.

    Окрім зазначених проблем до зменшення надходжень бюджету можна визначити спад об’ємів промислового виробництва, спричинений світовою кризою та неможливістю влади втримати працівників на території України, що, в свою чергу, може  призвести до невиконання дохідної частини бюджету, оскільки, чим менші об’єми виробництва, тим менше надходить платежів від підприємств та ін.

     Отже, доходи Державного бюджету України , з одного боку, є результатом розподілу  вартості валового внутрішнього продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з другого – виступають об’єктом  подальшого розподілу сконцентрованої в руках держави вартості, тому, що  остання використовується для формування бюджетів.

     Проте в нашій країні існують проблеми, які потребують  вирішення в найближчий час для недопущення помилок та розширення дохідної бази Державного бюджету шляхом збільшення надходжень до державного бюджету з інших джерел його наповнення, зменшуючи обсяги щомісячного відшкодування ПДВ порівняно з попередніми роками, стабілізуючи надходження  основних податків до бюджету та скорочення їх кількості до декількох основних,які будуть забезпечувати постійні надходження.

 

Література:

1.     Коваль Ю.В. Виявлення основних причин зменшення надходжень до Державного бюджету в період 2010 -2011рр./ Ю.В. Коваль// Всеукраїнський науково – виробничий журнал.  – 2012 - №6-с.322 – 325

2.   Кодацький В.П. Доходи і витрати Державного бюджету України в сучасних умовах/ В.П. Кодацький// Економіка, фінанси, право – 2009-№3- с.16-17

3.     Турянський Ю.І., Коломійчук Н.М., Гаврилко П.П. Методи, види і джерела  формування державних доходів/ Ю.І. Турянський, Н.М. Коломійчук, П.П. Гаврилко// -2011 - №21 – с.297-302

4.     Федосов В.М. Бюджетна система України: підручник/ Федосов В.М.- К: «Центр учбової літератури», 2012 -432с.

5.       Хмарук Ю.В. Необхідність та напрями вдосконалення дохідної бази Державного бюджету України/ Ю.В. Хмарук// Науковий вісник Волинського національного  університету імені Лесі Українки – 2009-№7-с.37-44