Тельпіс Ю. Ю.

науковий керівник: к.е.н., доцент Гура О. Л.

Одеський інститут фінансів УДУФМТ, Україна

Інвестиційний ризик та його уникнення

Інвестиційний ризик визначається як потенційна можливість недосягнення запланованих цілей інвестування (у вигляді прибутку або соціального ефекту) і в результаті непередбачених втрат коштів і отримання грошових збитків або прибутку, але менших, ніж планувалося, розмірів.

Можна визначити такі основні причини виникнення ризиків:

-         зовнішньоекономічні (можливість ембарго, закриття кордонів);

-         несприятливий політичний клімат в країні та регіоні;

-         недостатньо повна і неточна інформація, яка застосовується під час впровадження проекту;

-         нестабільність кон’юнктури ринку;

-         ймовірність виробничо-технологічних ризиків (аварії, брак);

-         непередбачуваність дій учасників.

Серед засобів нейтралізації або зниження ризику слід виокремити ряд загальноприйнятих прийомів та рекомендацій:

o страхування проекту як єдиного комплексу або, якщо це не вдається (через значний ризик українські страхові фірми можуть уникати цієї форми діяльності), - страхування окремих активів проекту;

o забезпечення високої ліквідності інвестицій. Бажано, щоб активи проекту мали ринковий попит не тільки з боку проекту. Це гарантуватиме можливість їх продажу в разі припинення проекту і зменшить збитки від болісного рішення щодо "виходу з проекту".

o диверсифікація - розподіл капіталу за кількома об'єктами (проектами) з метою зниження впливу однієї негативної події на ефективність всієї програми інвестицій.

o розподіл проекту на кілька частин і побудова об'єкта інвестування як об'єднаного комплексу таких етапів. Кожна з частин комплексу матиме змогу вступати в експлуатацію автономно, приносити прибуток і окупати витрати.

o своєчасне планування та створення необхідних резервів і запасів матеріальних, фінансових і часових ресурсів.

o кваліфіковане відпрацювання договорів і контрактів між партнерами по інвестиційному проекту, своєчасне відпрацювання в них прав та обов'язків сторін в умовах можливих негативних подій і конфліктних ситуацій.

o з метою зменшення фінансових ризиків можуть застосовуватися спеціальні організаційні заходи зменшення потенційно можливих втрат від ризикованих інноваційних проектів через створення спеціальної фірми, що бере на себе потенційний ризик.

o повноцінне інформаційне забезпечення інвестиційних планів, постійний інформаційний моніторинг ситуації на ринку, у партнерів, споживачів, в економіці країни загалом.

Існують такі методи зниження інвестиційних ризиків: запобігання ризику; нормування ризику; розподіл ризику між учасниками проекту; зниження ступеня ризику; страхування ризику.

Метод запобігання ризику полягає в розробці заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид проектного ризику, а саме: відмова від використання у високих обсягах позикового капіталу; відмова від надмірного використання інвестиційних активів у низько ліквідних формах.

Нормування ризику — використовується за тими ризиками, які виходять за межі припустимого їхнього рівня, тобто за інвестиційними операціями у зоні критичного й катастрофічного ризику.

Зниження ступеня ризику — це скорочення ймовірності та обсягу втрат шляхом резервування коштів на покриття непередбачених витрат. Основні напрями цього методу: формування резервного (страхового) фонду підприємства; формування цільових резервних фондів; формування резервних сум фінансових ресурсів у системі інвестиційних бюджетів.

Страхування інвестиційних ризиків — це захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями за рахунок грошових фондів, сформованих ними шляхом одержання страхових внесків від страхувальників.

Що стосується України, то можна запропонувати заходи щодо покращення інвестиційної привабливості. Вони не є новими, але є найбільш важливими як для наявних, так і для потенційних інвесторів в економіку України, для цього необхідно прийняти відповідні міри з боку органів державного управління, а саме спрощення реєстраційних, ліцензійних, сертифікаційних, митних та інших процедур, зниження бюрократизації економічної діяльності.

Враховуючи кризову ситуацію та дефіцит ресурсів терміново необхідно прийняти поправки до положень НБУ, Державної комісії по цінних паперах та інших державних органів, про скорочення термінів розгляду документів відносно реєстрації іноземних інвестицій; забезпечення захисту інтересів та прав інвестора у судах, підвищення ефективності судової системи; усунення корупційної складової; зменшення кількості податків та спрощення їх адміністрування, забезпечення стабільності податкового законодавства.

Література.

1.     Гаврилюк О.В. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість //Фінанси України, - №3, 2011.

2. Карпінський Р.Л. Сутність і класифікація інвестиційних ризиків// Формування ринкових відносин в Україні. – 2010. – №8

3.     Легка Я.І. Інвестиційні ризики: еволюція поглядів та класифікація// Інвестиції: практика та досвід. – 2009. – № 15.

4.     Липчанська О.В. Визначення ефективних підходів щодо обліку та аналізу інвестиційних ризиків у сучасних умовах інвестиційного розвитку України // Держава та регіони. – 2009. – № 1.