Костельнюк О. П., студентка

Науковий керівник: Герасименко Ю. В., к. е. н., доцент

Вінницький національний аграрний університет, Україна

ІНФОРМАЦІЙНІ ЗАСОБИ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНИМИ РИЗИКАМИ

В сучасних умовах успішна реалізація цілей і завдань управління проектами, а як наслідок, і господарсько-фінансовими ризиками значною мірою залежить від ефективного використання інформаційних ресурсів. Підвищення рівня інформаційного забезпечення управління ризиками приводить до збільшення оперативності та адекватності процесу прийняття управлінських рішень, зменшення втрат від реалізації ризиків, наслідком чого є зростання показників ефективності реалізації проекту, стабілізація його фінансового стану. Тому виникає потреба у використанні в проектному менеджменті інформаційних засобів управління ризиками.

Управління та ризик – взаємопов'язані компоненти економічної системи. Управління ризиком проекту полягає у виявленні можливих наслідків організаційно-економічної та одночасно підприємницької діяльності в ризиковій ситуації; у проектуванні джерел доходів, які зменшують ймовірність та наслідковий розмір збитку; в реалізації такої системи, яка дозволить отримати високий прибуток. При цьому потрібно враховувати, що різні види фінансового розрахунку, такі як кошторисний, власне фінансовий і комерційний, є різними за ступенем своєї ризикованості та ваги неякісної реалізації проекту. У випадку кошторисного фінансування збитковою можна вважати лише ситуацію, коли витрати на здійснення проекту не призвели до його повноцінного функціонування, в той час як комерційний розрахунок зумовлює збитковість та провал проекту в разі відсутності прибутку в процесі подальшого його існування.

Більшість економістів розглядає управління ризиком як засіб зниження ризику [3]. Це твердження враховує роль ризику як джерела прибутку, а також об'єктом управління визначає сам ризик, а не його кількісне вираження. Тому головним завданням управління ризиком проекту є оптимізація рівня ризику з метою забезпечення стійкого існування та розвитку проекту. Найпоширенішими методами в теорії управління ризиком є статистичний метод, метод використання аналогів, експертні методи, метод аналізу доречності витрат. Їх використання залежить від сфери галузі, виду підприємницької діяльності, сфери реалізації головного проекту та суміжних з ним проектів. Перевага цих методів полягає в тому, що вони відносно прості. Недоліком є те, що потрібен великий обсяг інформації, яку надто складно отримати, враховуючи відносну непідготовленість інформаційно-оброблювальної бази проектів та значну стислість часу, що виділяється інвесторами на окупність проектів.

Така ситуація вимагає розробки і використання спеціальної системи інформаційного забезпечення управління ризиками, яка потребує, у свою чергу, достатньо потужного забезпечення спеціальними програмно-методологічними матеріалами і засобами. Система інформаційного забезпечення управління ризиками проекту являє собою процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення оцінки, аналізу та підготовки ефективних управлінських рішень (табл. 1).

Важливе місце в інструментарії управління фінансовими ризиками проекту посідає портфельний аналіз (portfolio analysis), що має ряд функціональних організаційних модифікацій і може використовуватися як для виявлення, ідентифікації, оцінки, так і для вибору та обґрунтування методів нейтралізації конкретного ризику. Особливої уваги заслуговують такі методи оцінки ризику, як Матриця конкурентного профілю, метод-схема «Аналіз профілю конкурента», карта стратегічних груп конкурентів, модель конкурентних рішень, SWOT-аналіз [2]. Інформаційне наповнення цими методами управління ризиком робить його більш досконалим та ефективним.

Таблиця 1

Структура управлінської звітності, що застосовується при управлінні

проектним ризиком

Інтегральний показник якості, що характеризує потенціал та динаміку проекту	Показники доходності, ліквідності, ризику проекту	Звітність, що розкриває потенціал проекту	Звітність, що розкриває динаміку проекту
1. Агрегований (систематизований) звіт про прибутки та збитки.	1. Звіт про рух грошових коштів проекту	1. Робочі активи і ресурсна база проекту	1. Графік фінансових потоків проекту. Фінансові плани
2. Агрегований (систематизований) баланс	2. Журнал договорів проекту	2. Звіт про ризики за залученими та розміщеними коштами	2. Фінансові бюджети проекту. Звіт про вимоги та зобов’язання за строками виконання Платіжний календар
	3. Звіт про стан кредитного портфелю, портфелю цінних паперів.	3. GAP-звіт Журнал клієнтської бази	3. Звіт про стан міжбанківських кредитів проекту
	4. Журнал операцій Журнал проводок	4. Дані про залишки за балансовими, особовими рахунками та субрахунками

Теорія автоматичного управління та великі обчислювальні можливості електронної обробки даних дозволяють значно прискорити процес розробки та вибору управлінського рішення під час реалізації проекту, проте недостатнє використання комп’ютерної техніки в процесі оцінки його альтернативних варіантів знижує якість ухваленого управлінського рішення та підвищує ризикованість його впровадження. Засобом, який дозволить забезпечити всебічну оцінку розробленого управлінського рішення може бути система підтримки ухвалення рішень, яка дедалі частіше включається до інтегрованих комп’ютерних інформаційних систем підприємств як одна з її складових частин. Водночас з інтеграцією системи підтримки ухвалення рішення до комп’ютерної інформаційної системи підприємства постають питання забезпечення належної кількості інформації в електронному вигляді, придатному до використання системою ухвалення управлінських рішень.

СППР являє собою специфічний клас систем, що добре описується, на базі персональних електронно-обчислювальних машин. СППР набули широкого застосування в економіках передових країн світу, при цьому їхня кількість постійно збільшується. На рівні стратегічного керування використовується ряд СППР, окремо для довго-, середньо- і короткострокового, а також для фінансового планування, включаючи систему для розподілу капіталовкладень. Орієнтовані на операційне керування СППР застосовуються в галузях маркетингу (прогнозування й аналіз збуту, дослідження ринку і цін), науково-дослідних і конструкторських робіт, у керуванні кадрами (рис. 1). Операційно-інформаційне застосування пов'язане з виробництвом, придбанням і обліком товарно-матеріальних запасів, їхнім фізичним розподілом і бухгалтерським обліком [3;4].

Рис. 1. Основні характеристики сучасних СППР

Найбільш поширеними в Україні системами для інвестиційного та бізнес-планування і моделювання проектів є системи Проджект-Експерт (Project-Expert) та Альт-інвест. Функціональні можливості Проджект-Експерт дозволяють розробляти бізнес-план як для отримання інвестицій та кредиту, так і для корпоративного планування розвитку свого проекту. В подальшому, за умови зростання масштабів проекту, можливо використовувати більш повні версії програми. Програма підтримки управлінських рішень проекту може бути якісно підвищена у разі встановлення програмного продукту Проджект-Експерт. Він містить більше 200 діалогів і власний своєрідний підручник, який допомагає розуміти економічні ситуації і приймати рішення, не лише покладаючись на комп’ютер, а й на власну інтуїцію та досвід. В системі є логічний, доступний інтерфейс, передбачена повноцінна взаємодія з менеджером, аналіз чутливості та моделювання невизначеностей, модуль оцінки бізнесу, його вартості. Спеціальні таблиці дозволяють створювати економічні показники, яких немає в первинному вигляді. Однак методика розрахунків не може бути видозмінена. Це гарантує відсутність методичних помилок і навмисних диверсій при роботі з проектами, якщо задіяні різні спеціалісти і значна кількість людей. Особливою складовою є модуль «Інвестиційний план», що дозволяє складати сітковий графік проекту (календарний інвестиційний план) із описом етапів робіт, їх взаємозв’язків, характеристик активів [5].

Отже, для ефективного управління ризиками проекту необхідною умовою є використання інформаційної системи, яка повинна забезпечувати оперативність у прийнятті управлінських рішень.

Література

1. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге / Пер. с англ. под ред. М.Р. Ефимовой. – М.: Фимстатинформ, 1993. – 452 с.

2. Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. Практичний курс інформаційних технологій обробки інформації. – Київ, 1997. – 218 с.

3. Ситник В.Ф. Інформаційні системи і технології в економіці. – К., 2002. – 200 с.

4. Системи підтримки прийняття рішень. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://ua.textreferat.com/referat-7752-2.html

5. Лугачев П. П. Программные продукты для малых и средних предприятий. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://cs.istu.ru/index.php?project