Экономические науки/5. Управление трудовими ресурсами

Воробйова А.І.

Науковий керівник, доцент, к.е.н. Павлюк Т.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблема безробіття в Україні

Однією з основних соціально-економічних проблем розвитку економіки України є безробіття, яке призводить до скорочення рівня купівельної спроможності населення, зменшення кількості платників податків і, як наслідок, до зростання ризику соціального напруження. Необхідно зазначити, що такі закономірності поширюватимуться на всі сфери суспільного життя. Ця тема залишатиметься актуальною і не може бути вирішена остаточно, оскільки природний рівень безробіття є неминучим.

Безробіття – це соціально-економічне явище, для якого характерно незайнятість частини робочої сили, тобто у реальному житті безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї. В Україні це, насамперед, проявилося в тому, що значна частка працездатних не змогла знайти себе в умовах суспільного життя. Недоліки ринку праці нашої держави пов’язані зі зростанням тривалості періоду безробіття, збільшенням кількості громадян, які шукають роботу, а також існуванням труднощів щодо працевлаштування соціально незахищених верств населення.

Згідно українського законодавства, безробітними вважаються громадяни, які не мають роботи і заробітку, зареєстровані в службі зайнятості, шукають роботу і готові до неї приступити. Офіційна система обліку безробіття в Україні занижує показники, оскільки більша частина безробітних такими не вважаються, так як з різних причин не реєструються в службі зайнятості. За статистичними даними,  майже кожен четвертий громадянин України не має достатніх умов для забезпечення потреб, необхідних для фізіологічного виживання. Ці та інші обставини  спричинили масовий виїзд українців закордон у пошуках роботи та кращої долі.

Серед причин виникнення безробіття в Україні виділяють: міграція робочої сили; спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення; важкі умови праці; нерегулярна чи взагалі відсутня виплата заробітної плати; обмежена кількість робочих місць; процеси приватизації та роздержавлення.

Виникнення безробіття тягне за собою такі наслідки: посилення соціальної диференціації; загострення криміногенної ситуації; падіння трудової активності; зменшення ВНП; падіння життєвого рівня населення; скорочення обсягів виробництва валового національного продукту; зниження податкових надходжень до державного бюджету зростання витрат на соціальну допомогу безробітним; знецінення наслідків навчання; масова дискваліфікація; посилення соціальної напруженості; зниження трудової активності.

Зменшення джерел доходів сімей при зростанні безробіття зумовлює деградацію споживання, зменшує попит на товари і послуги, звужує податкову базу формування бюджету та реалізацію соціальних програм. Зростання рівня безробіття призводить до збільшення показників злочинності та суїцидів.

   Безробіття становить загрозу стабільному національному розвиткові та національній безпеці, оскільки може виступати головною причиною соціально-економічної дестабілізації серед працівників великих промислових та ключових у життєзабезпеченні країни підприємств (особливо військово-промислового комплексу) або ж добре організованих професійних груп (вчителі, лікарі, шахтарі, енергетики тощо). Безробіття стає фактором дестабілізації і у тому випадку, коли суттєво зростає кількість осіб, які упродовж тривалого часу шукають роботу – люди знаходяться у відчаї, погано контролюють свою поведінку і здатні на будь-які погрозливі вчинки, у тому числі й антиурядові акції. 

Стан ринку праці й тенденція до зростання числа безробітних свідчать про потребу прийняття термінових і радикальних заходів, необхідних для вирішення проблеми безробіття та створення робочих місць.

Проблеми безробіття в Україні вимагають від держави, регіональних органів управління завчасної розробки та реалізації соціальних гарантій у сфері зайнятості населення працездатного віку. Високий рівень безробіття - це проблема, яку потрібно вирішувати і яка потребує глибокого наукового аналізу та вироблення на цій основі практичних рекомендацій, які можуть використовуватися для зменшення рівня безробіття до мінімального соціально-допустимого рівня. Основними напрямами вирішення проблеми безробіття в Україні можуть бути: стимулювання розвитку малого та середнього бізнесу; відповідність держзамовлення на підготовку спеціалістів у відповідності із реальним станом попиту на робочу силу; надання податкових кредитів підприємствам за кожне нове створене робоче місце; розширення обсягів субсидування створення нових робочих місць; використання страхування на випадок безробіття для субсидування підприємств, які пропонують професійне навчання для внутрішньо фірмового повторного прийому на роботу; збільшення терміну та обсягу виплат допомоги по безробіттю; надання допомоги по безробіттю працівникам з тимчасовою зайнятістю; збільшення фінансування заходів щодо надання ефективної підтримки пошуку робочих місць безробітними; збільшення державного фінансування програм професійного навчання; надання податкових пільг для підприємств з високою часткою зайнятого сільського населення.

Література:

1. Баланда А. Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні// Економіка та держава. – 2007. - №4. – С.75-78.

2. Фатеєнко Н.В. Соціально-економічні наслідки безробіття//Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №7-8. (№8). С.114-117.

3. Чурилова О.В. Безробіття в Україні: причини, види, наслідки// Наукові доробки молоді – вирішенню проблем європейської інтеграції. – 2008. – Т.2 – с. 182-184.