Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент

Шеремет М.В., Нікітіна Д.О.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет, Україна

Ефективність використання лізингу в діяльності промислових підприємств

Постановка проблеми. В умовах складної економічної ситуації країни та промисловості, низького рівня залучення інвестицій, промисловим підприємствам з метою підтримки виробничих потужностей, підвищення ефективності виробництва й конкурентоздатності продукції необхідно впроваджувати в господарську діяльність лізинг.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням впровадження і використання лізингових відносин в Україні займалися: Амоша О.І., Андрійчук В.Г., Бєлєнький П.Ю., Бойко Є.І., Внукова Н.М., Галушко В.П., Германчук Г.М., Гриценко О.Ф., Дідур С.В., Дем’яненко М.Я., Кваша С.М., Кісіль М.І., Козоріз М.А., Кочеткова В.П., Лабас М.Г.та інші.

Незважаючи на велику кількість досліджень, які присвячені теорії, методології та організації лізингу, існує негативна тенденція того, що не дивлячись на широке використання лізингу в світі, для ефективного впровадження інвестицій та розвитку підприємства та економіки в цілому, в Україні цей процес не набув високої прихильності вітчизняних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розглянути необхідність використання лізингу в практиці господарювання промислових підприємств.

Виклад основного матеріалу. Становлення ринкових відносин в Україні супроводжується значним погіршенням стану суб'єктів господарювання. Про це свідчать як результати роботи окремих підприємств, так і всього національного господарства. Подолання кризи та прискорення темпів розвитку можливо на основі якісно нового рівня продуктивних сил і потребує відновлення виробничого апарату, заміни фізично зношених і морально застарілих основних фондів, впровадження прогресивних технологій. Вирішення цих проблем визначає необхідність залучення значних фінансових ресурсів у розвиток виробництва. Проте низькі результати господарювання не дозволяють підприємствам формувати власні джерела і стримують залучення позикового капіталу. В результаті обсяг капіталовкладень з 1990 р. знизився майже в 5 разів. У цих умовах ведеться активний пошук нових організаційно-економічних форм залучення капіталу для здійснення відтворювальних процесів, у результаті чого перелік потенційно можливих джерел фінансування поповнюється новими складовими. Серед них нетрадиційна для України форма організації відтворювальних процесів – лізинг. Його поява в Україні обумовлена еволюцією економічних відносин учасників господарської діяльності та створенням передумов для адекватних кількісних і якісних змін продуктивних сил[1].

Лізингом вважаються майнові відносини, що складаються між трьома особами: одна особа (користувач) звертається до іншої особи (лізингодавцю) з проханням придбати необхідне йому майно у третьої особи (виробника) та передати йому це майно в тимчасове користування. Предметом лізингу може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме [3].

Швидкий розвиток підприємницької діяльності, світової торгівлі та перехід України до ринкової економіки потребують розширення засобів і методів комерційної діяльності підприємства. Зараз в більшості підприємствах і галузях народного господарства спостерігається тенденція фізичного і морального за старіння основних виробничих фондів. В таких умовах ефективним інструментом виступає лізинг, як спосіб оновлення технічної бази підприємства і залучення нових інвестицій. Необхідність застосування лізингу в діяльності промислових підприємств, зумовлена рядом причин:

1. Недостатність власних коштів підприємствам для купівлі необхідного обладнання і матеріалів.

2. Фізичне і моральне зношення обладнання. В умовах розвитку НТП, моральне старіння техніки відбувається дуже швидко, і підприємства частіше потребують заміну старої техніки на нову, яка відповідає тенденціям ринку.

3. Великі промислові підприємства все частіше надають перевагу лізингу, а ніж купівлі необхідних предметів за повну вартість.

4. Зростання конкуренції на ринку.

Ефективність використання лізингу для промислових підприємств саме в нашому регіоні можна розглянути на прикладі ПАТ «Інгулецький гірничо – збагачувальний комбінат», який є виробником залізорудного концентрату та добуває сиру залізну руду для виробництва концентрату. В 2010 році ПАТ «ІнГЗК» придбало у лізинг обладнання за вартістю 500 тис. грн., на 5 років з однаковою сумою платежу (100 тис. грн., на рік). Якщо б підприємство вирішило придбати обладнання у виробника, його б вартість складала – 400 тис. грн. В цьому випадку ПАТ «ІнГЗК» могло б отримати кредит в банку на 5 років під 10% річних. Оцінку ефективності використання лізингу для ПАТ «ІнГЗК» наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняння лізингу та кредиту на обладнання для ПАТ «ІнГЗК», тис. грн.

Показник	Роки					Усього
	1	2	3	4	5
1. Придбання обладнання у лізинг
Лізинговий платіж	100	100	100	100	100	500
Податкова пільга за лізингом	-30	-30	-30	-30	-30	-150
Післяподаткова вартість лізингу	70	70	70	70	70	350
Дисконтована вартість лізингових платежів	63,6	57,8	52,6	47,2	43,5	265,4
2. Придбання обладнання у кредит
Повернення кредиту	80	80	80	80	80	400
Залишок кредиту	320	240	160	80	-	-
Проценти за кредит	40	32	24	16	0	120
Загальна сума платежу	120	112	104	96	88	520
Податкова пільга на проценти за кредит	-12	-9,6	-7,2	-4,8	-2,4	-36
Післяподаткова вартість кредиту	108	102,4	96,8	91,2	85,6	484
Амортизація (5 років)	80	80	80	80	80	400
Податкова пільга на амортизацію (податковий щит)	-24	-24	-24	-24	-24	-120
Післяподаткова вартість об'єкта	84	78,4	72,8	67,2	61,6	364
Дисконтована вартість інвестицій	76,4	64,8	54,7	45,9	38,2	280

Аналізуючи дані наведені в таблиці 1, видно, що для підприємства більш вигідно взяти обладнання в лізинг, ніж в кредит, адже за допомогою лізингу вартість обладнання менша на 14,6 тис. грн.

Менша вартість – це не єдина перевагу лізингу для промислових підприємств. До плюсів також можна віднести:

1) ризик пошкодження або втрати устаткування, яке здається в оренду, лежить на його власникові, якщо інше не передбачено договором;

2) лізинг дозволяє здійснювати виробництво без нагромадження капіталу для придбання устаткування у власність;

3) обслуговування та ремонт можуть здійснюватися лізингодавцем;

4) лізинг полегшує заміну і модернізацію устаткування, дає можливість лізингоотримувачу використовувати найсучасніше устаткування;

5) платежі можуть проводитися частинами та в узгоджені терміни [4].

Розвитку ринку лізингових послуг перешкоджає не тільки нестача фінансових ресурсів для здійснення лізингових угод, а й низький попит на лізингові послуги з боку суб‘єктів господарювання, недостатня їх поінформованість щодо переваг лізингу, складний організаційно-економічний механізм лізингу, нестабільність макроекономічної ситуації [5].

Також основними труднощами при використанні лізингу промисловими підприємствами України є безпосередньо отримання кредиту, адже для цього лізингоодержувачу необхідно надати лізингодавцю велику кількість документів, з повною інформацією про фірму, її фінансовий і економічний стан, бухгалтерську звітність та багато іншими документами. Враховуючи те, що для отримання обладнання в лізинг, необхідне так зване «забезпечення» кредиту, підприємству доведеться надати бізнес план та перспективу розвитку на майбутнє. Також проблемою для підприємства може стати авансовий платіж, який в більшості випадків складає 20% від вартості предмета лізингу, при чому цей платіж необхідно сплати до початку отримання обладнання та початку виробництва.

Висновки. Якщо не зважати на недоліки і проблеми, що можуть ускладнювати для підприємства використання лізингових операцій, активне впровадження останнього може стати впевненим кроком вперед та швидким розвитком матеріально-технічної бази виробництва у країні в цілому.

Тому, можна зробити висновок, що використання лізингових операцій для фінансування, зміни або модернізації обладнання промислових підприємств сприятливо впливає на діяльність і розвиток підприємства.

Література:

1. Гайдук В.А. Організаційно – економічний механізм управління лізингом. Автореферат. Донецьк – 2001.

2. Єфімова Л.Г. «Збірник зразків банківських документів». М.: Кодекс, 1995.

3. Бєлявцев М.І., Шестопалова Л.В. Інфраструктура товарного ринку: Навч. посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 416с.

4. Галецька Т.І., Лізинг в Україні: історичний аспект виникнення і становлення/ отрасли [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.eprints.oa.edu.ua›1018/1/istorychnyi.pdf.

5. Мировые тенденции в развитии лизинговой отрасли [Електронний

ресурс]. – Режим доступу : www.leasing.ru.